22-5482                                                         Головуючий у інстанції Малинін В.В.

                                                                       Доповідач Кухарська Т. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року серпня 31 дня Судова колегія суддів судової   палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі: Головуючого Кухарської Т. Г. Суддів Заришняк Г.М., Матвеева О.А. При секретарі Дима О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки Міністерства економіки України на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до Державного науково-дослідного інституту інформації і моделювання економіки Міністерства економіки України про дострокове розірвання трудового контракту.

Заслухавши     доповідь  судді  Кухарської  Т.Г.,   обговоривши  доводи апеляційної скарги, суд -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2006 рокуОСОБА_1 звернувся з позовом до Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки Міністерства економіки України про дострокове розірвання трудового контракту.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що він з 10.01.1992 року працює у відповідача на посаді завідуючого відділення № 20, згідно Контракту №11.

Починаючи з січня 2005 року адміністрація відповідача грубо порушує умови контракту, та трудове законодавство, не виплачує належну йому заробітну плату, без його згоди він був відправлений у відпустку без збереження заробітної плати терміном майже на рік.

Відповідач позбавив його робочого місця - кабінету, не забезпечивши його іншим робочим місцем.

Рішення суду він 26.09.2006 року з відповідача на його користь стягнута заборгованість по заробітній платі, однак відповідач відмовляється від добровільного виконання рішення суду.

15 листопада 2006 року він звернувся з заявою до відповідача, про розірвання контракту у зв'язку з порушенням трудового законодавства і умов контракту : Листом від 21.11.2006 року № 61/424 відповідач відмовив в задоволенні заяви. На повторне звернення відповідач листом від 27.11.2006 року за № 61/436 вдруге відмовив.

Просить зобов'язати відповідача звільнити його з роботи - розірвати контракт з 17.11.2006 року на підставі ч. 1 ст 39 КЗпП України, та провести розрахунок.

В судовому засіданні позивач доповнив позовні вимоги, і просив суд розірвати трудовий контракт з відповідачем з 20.11.2006 року, та скасувати наказ № 104 від 28.12.2006 року яким відповідач звільнив його з посади з 31.12.2006 року у зв'язку з закінченням строку дії контракту за п. 2 ст 36 КЗпП України, та стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2007 року змінені та доповнені позовні вимоги задоволені частково.

Зобов'язано директора Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки Міністерства економіки України розірвати трудовий контракт з ОСОБА_1 на підставі ст. 39 КЗпП України з підстав порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю та трудового договору ( контракту) з 20 листопада 2006 року з внесенням відповідного запису до трудової книжки позивача, скасувавши наказ по особистому складу № 104 від 28.12.2006 року Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки Міністерства економіки України, яким ОСОБА_1 звільнено з займаної посади 31.12.2006 року у зв'язку з закінченням строку дії контракту по п. 2 ст 36 КЗпП України.

Стягнути з Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки Міністерства економіки України судові витрати на користь держави, а саме: судовий збір у розмірі 8 гривень 50 копійок, та витрати на ІТЗ розгляду справи 7 гривень 50 коп., а всього загальну суму 16 гривен.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на те, що суд допустив порушення норм матеріального і процесуального закону.

Позовні вимоги щодо зміни формулювання причин звільнення позивачем не заявлялись і судом не досліджувались в судовому засіданні.

Суд не вказав у рішенні причин незаконності звільнення позивача з роботи .

В порушення закону суд зобов'язав директора інституту розірвати трудовий контракт з позивачем, та скасувати наказ № 104 від 28.12.2006 року про його звільнення з посади з 31.12.2006 року незважаючи на те, що директор інституту не був залучений до участі у справі.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню а рішення суду скасуванню з наступних підстав.

Судом допущено порушення норм процесуального закону.

Згідно ст. 311 п. 4 ЦПК України - рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, суд своїм рішенням зобов'язав директора Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки Міністерства економіки України розірвати трудовий контракт з позивачем ОСОБА_1, внести відповідні зміни до його трудової книжки, та скасувати     наказ №     104  від 28.12.2006 року про

звільнення позивача з займаної посади з 11.12.2006 року у зв'язку з закінченням строку дії контракту.

Однак, суд в порушення ст. 130 ЦПК України не вирішував питання про склад осіб які братимуть участь у справі, і директор інституту не був притягнутий судом до участі у справі у якості 3-ї особи, як керівник юридичної особи - інституту, незважаючи на те, що між сторонами виник трудовий спір - про зобов'язання розірвати трудовий договір ( контракт ) з підстав передбачених ст. 39 КЗпП України.

Таким чином суд постановлюючи рішення вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі у справі.

Після звернення позивача до суду з позовом про дострокове розірвання трудового договору ( контракту ), відповідач, наказом № 104 від 28.12.2006 року звільнив позивача з роботи у зв'язку з закінченням строку дії контракту за п. 2 ст. КЗпП України, однак суд не уточнив у позивача позовні вимоги, щодо визначення формулювання причин звільнення з роботи і з яких підстав.

Вказане вплинуло на неповноту в розгляді справи, що є порушенням вимог ст. ст. 212, 213 ЦПК України.

Поскільки судом допущено порушення норм процесуального закону, рішення суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, суду необхідно врахувати наведене, повно і всебічно з'ясувати дійсні обставини справи вимоги і заперечення сторін, і в залежності від встановленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст.. 307, 311, ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного науково-дослідного інституту інформатизації і моделювання економіки Міністерства економіки України задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. До того ж районного суду в іншому складі суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали Апеляційного суду.