Справа № 22 - 6580/2007р.           Головуючий у 1 -й інстанції Ізмайлова Т.Л.

                                                         Доповідач: Кравець В.А.

Ухвала

Іменем України

04 вересня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва  в складі:

головуючого - судді Кравець В.А. суддів -  Лесько А.О., Усика Г.І. при секретарі - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2007 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.04.2006 року за нововиявленими обставинами в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного духовного оркестру України про визнання неправомірними дій, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

В квітні 2004 року позивачка ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій, стягнення заробітної плати, відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивувала тим, що працювала у відповідача, з травня 2002 року знаходилась у відпустці по догляду за дитиною і працювала на умовах неповного робочого дня. ОСОБА_1 також зазначала, що з травня по жовтень 2002 року табелювання її робочого часу здійснювалось правильно, але з листопада 2002 року велось з численними порушеннями.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2006 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 04.06.2006 року апеляційна скарга ОСОБА_1 відхилена, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 квітня 2005 року залишено без змін.

18 квітня 2007 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що суд не надав належної оцінки обставинам, зазначеним у заяві, а саме : « Положенню про умови і оплату праці працівників концертних організацій, музичних організацій, танцювальних колективів», що затверджено Міністерством культури СРСР 29 грудня 1976 року, та погоджено з Держкомпраці СРСР, Мінфіном СРСР і ВЦСПС. Зазначені обставини вважала ново виявленими з посиланням на те, що вони не були враховані при постановленні рішення, а мали суттєве значення для вирішення спору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 червня 2007 року ОСОБА_1 в задоволенні заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами відмовлено.

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду , ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої судом ухвали, вислухавши осіб, що брали участь в справі, колегія суддів приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного :

Перевіряючи обгрунтованість заяви про перегляд рішення, суд виходив із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішень та ухвали суду чи судового наказу у зв'язку із нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень , ухвал і постанов у цивільних справах , що набрали законної сили» від 27.02.1981 із подальшими змінами як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановления рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона була недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта тощо).

Як вбачається з заяви ОСОБА_1, остання посилається на те, що суд при постановленні рішення в квітні 2006 року не врахував «Положення про умови і оплату праці працівників концертних організацій, музичних організацій, танцювальних колективів», що затверджено Міністерством культури СРСР 29 грудня 1976 року, та погоджено з Держкомпраці СРСР, Мінфіном СРСР і ВЦСПС. Зазначені обставини вважала нововиявленими з посиланням на те, що вони не були враховані при постановлені рішення, а мали суттєве значення для вирішення спору.

Проте, відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що оплата праці позивачки, здійснювалась Оркестром відповідно до фактично відпрацьованого нею часу правомірно, про що було зазначено комісією Міністерства культури і мистецтв України, яка здійснювала у червні 2004 року перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Оркестру, акт якої знаходиться в матеріалах справи . Комісією було встановлено, що нарахування та виплата заробітної плати ОСОБА_1 за період, що перевірявся з 01.05.2002 року по 01.05.2004 року здійснювалась своєчасно і повністю згідно обліку робочого часу і наказів. Порушень трудових прав позивачки в частині оплати праці комісією встановлено не було.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, і підстав для скасування ухвали, передбачених ст. 312 ЦПК України не вбачається.

Керуючись ст. ст. 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 15 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.