ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            9 серпня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого     адміністративного суду України в складі:

            головуючого-судді: Чумаченко Т.А.,

    суддів:  Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Маринчак Н.Є., Юрченка В.В.,

            при секретарі : Мудрицькій Ю.В.

за участю представників відповідача ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4

            розглянувши в касаційному судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1  на неправомірні дії посадових осіб Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 25 лютого 2004 року,

в с т а н о в и л а:

          ОСОБА_1  звернувся з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 25 лютого 2004 року у справі за його скаргою  на неправомірні дії посадових осіб Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Зазначає, що 19 серпня 2003 року він звернувся до  суду із скаргою на дії керівництва Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Вважає, що посадові особи вказаного загону ОСОБА_5, ОСОБА_6. та ОСОБА_7 перешкоджають йому виконувати професійні обов»язки адвоката по захисту  громадян  ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, громадянки ОСОБА_16 та інших іноземних громадян, які перебували в умовах ізоляції в ІТТ\ПТУ\ прикордонного загону і які з моменту затримання мають право на захист. Однак незважаючи на пред»явлений ордер, командування прикордонного загону не допустило ОСОБА_1 як адвоката на побачення із затриманими віч-на-віч, без обмеження у часі і кількості.

Вважаючи цю відмову незаконною і такою, що грубо порушує його професійні права адвоката (захисника), передбачені ст.. ст. 29, 59 Конституції України, ст.. 5, 6 Закону України «Про адвокатуру» та п. 5.6 Інструкції про порядок тримання та охорони у  прикордонних військах України затриманих осіб ОСОБА_1 просив визнати рішення та дії керівництва Мукачівського прикордонного загону ОСОБА_17., ОСОБА_6. та ОСОБА_7 неправомірними та зобов»язати їх усунути порушення діючого законодавства в частині порушення його законних професійних прав адвоката (захисника) і при наявності ордера на надання правової допомоги (захисту) допускати його на побачення з підзахисними віч-на віч, без обмеження у часі та кількості.

Рішенням  Мукачівського міського суду від 1 жовтня 2003 року скаргу ОСОБА_1 було задоволено, визнано дії начальника  та посадових осіб Мукачівського прикордонного загону  Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України - неправомірними. Зобов»язано  в.о.  начальника  штабу , начальника  ІТТ\ПТУ/ Мукачівського прикордонного загону Державної прикордонної служби України не чинити адвокату ОСОБА_1. перешкод в здійсненні ним професійної діяльності, надавати йому  побачення  із затриманими особами згідно  пред»явленого  ордеру на надання правової допомогою.

Ухвалою апеляційного суду  Закарпатської області від 25 лютого 2004 року апеляційна скарга  начальника Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної  прикордонної служби України була задоволена, а рішення  Мукачівського міського суду від 1 жовтня 2003 року скасоване, справа направлена на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Вказуючи на допущені, на його думку, судом апеляційної інстанції порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до постановлення неправильного судового рішення, просить скасувати постановлене  апеляційним судом рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача, які надали  заперечення на касаційну скаргу,  обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою  в порядку глави 31-А ЦПК України  про оскарження дій конкретних фізичних осіб, а саме ОСОБА_17., ОСОБА_6, ОСОБА_7., а не оскарження дій Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України як юридичної особи,  а  тому  справу слід було розглядати за участю суб»єктів оскарження або їх повноважних представників.

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції  в судове засідання особи, дії яких оскаржуються, зокрема,  ОСОБА_6. та ОСОБА_7 не викликалися, судові повістки відповідно до вимог ст.. ст. 90, 91 ЦПК України їм не надсилались.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції допустив до участі в справі ОСОБА_4 в якості представника відповідача по довіреності від 20 вересня 2003 року, але такої довіреності в матеріалах справи немає.

Наявна в матеріалах справи довіреність Мукачівського прикордонного загону від 12 вересня 2003 року окреслює  коло повноважень ОСОБА_4 представляти інтереси Мукачівського загону як юридичної особи, і не містить повноважень представляти у суді інтереси ОСОБА_17., ОСОБА_6., ОСОБА_7. як суб»єктів оскарження.

На думку колегії суддів, оскільки апеляційним судом було встановлено, що суд першої інстанції не з»ясував при розгляді справи коло повноважень представника відповідача на ведення справи, справу розглянув без участі суб»єктів оскарження, дії яких оскаржувались, апеляційний суд підставно скасував постановлене судом першої інстанції рішення, а справу направив на новий судовий розгляд.

           Відповідно до ст.. 224 КАС України,  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу  без задоволення, а судові рішення  - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин  рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з дотриманням норм  процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для  скасування ухвали апеляційного суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 25 лютого 2004 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:                                             Чумаченко Т.А.

   Судді:                                                                   Амєлін С.Є.

                                                                                 Весельська Т.Ф.

                                                                                  Маринчак Н.Є,

                                                                                 Юрченко В.В.

З оригіналом звірено:

Суддя:                                                                      Юрченко В.В.