РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0191/682/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Ломанова Л. О.
РІШЕННЯ
"16" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіЛоманової Л.О.,
СуддівПритуленко О.В.,Кустової І.В.,
При секретаріКовтун Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, треті особи - Сектор у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Феодосійського МВ ГУ МВС України в Криму, Комунальне підприємство - ЖЕК - № 4 про визнання особи, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, скасування реєстрації, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 березня 2012 року
В С Т А Н О В И Л А :
У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання її особою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 на підставі ст.ст. 71, 72 Житлового кодексу України.
Вимоги мотивовані тим, що з 1995 року він перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина 1998 року народження, від першого шлюбу у відповідача є син 1994 року народження.
З 2002 року відповідачка у спірній квартирі не проживає, її речей у квартирі немає, вселитися до квартири вона не намагалась, оплату за комунальні послуги не проводить; шлюб з нею розірвано 21.01.2004 року, разом з дітьми відповідачка проживає за іншою адресою, має іншу сім'ю.
Реєстрація колишньої дружини у квартирі перешкоджає позивачу зареєструвати у квартирі свою дружину.
Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 5 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду представник позивача - ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що правовідносини сторін, які виникли між сторонами, мають регулюватися нормами ст. 404 Цивільного кодексу України, а не ст.ст. 71,72 Житлового кодексу України, згідно яких заявлено позов, оскільки позивач є наймачем квартири, а не її власником.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, заявлених на підставі ст.ст. 71,72 Житлового кодексу України, оскільки спірна квартира є об'єктом права власності позивача, правовідносини сторін мають регулюватися нормами цивільного законодавства (ст.405 ЦК України).
Між тим, такого висновку суд дійшов без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за Феодосійським морським торговим портом (а.с.60-61).
Згідно особового рахунку № 4202, позивач є наймачем вказаної квартири, де зареєстровані також відповідач ОСОБА_7, неповнолітній син сторін ОСОБА_91998 року народження, ОСОБА_101994 року народження (а.с. 29).
Згідно відповіді адресно-довідкового бюро сектору департаменту громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Феодосійського ГО ГУ МВС України в АР Крим від 16 лютого 2012 року ОСОБА_10 зареєстрованим у м. Феодосії не значиться (а.с.38-39).
Відповідно до положень статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
У пункті 10 Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз'яснено, що у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 Житлового кодексу України), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк, або відмовити у позові.
Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_11 не проживає у квартирі з 2002 року, її речей у квартирі немає, вселитися до квартири вона не намагалась, оплату за комунальні послуги не проводить, шлюб з нею розірвано 21.01.2004 року, в неї є інша сім'я.
Вище викладені обставини підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема, актом складеним мешканцями будинку НОМЕР_1, де проживає позивач.
Обставин, які б свідчили про поважність причин відсутності ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_2 або про наявність умов, передбачених ст. 71 Житлового кодексу України, за якими жиле приміщення за тимчасово відсутніми особами зберігається понад шести місяців, судом не встановлено, а відповідачем вони не наведені .
Матеріали справи свідчать про те, що ознайомившись з матеріалами справи у суді апеляційної інстанції, відповідач заперечень на апеляційну скаргу не надала, свою позицію з приводу предмету спору не висловила, у засідання суду не з'явилась, у заяві про долучення до матеріалів справи ксерокопії паспорту відповідачем визначено місце проживання за іншою адресою.
Відповідно до вимог ст.ст. 10,11, 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача.
Оскільки судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
Позовні вимоги ОСОБА_6 про скасування реєстрації відповідача у спірній квартирі не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, Сектор у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Феодосійського МВ ГУ МВС України в Криму залучений до участі у справі у якості третьої особи, тому покладення судовим рішенням відповідних обов'язків на вказану особу неприпустимо.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктами1,3 та 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314 та статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 березня 2012 року задовольнити.
Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 березня 2012 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6:
визнати ОСОБА_7 особою, що втратила право користування жилим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.
В решті позову відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Л.О. Ломанова О.В. Притуленко І.В. Кустова