АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/363/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст.296 ч.1 КК України Гибало О.І.

Доповідач в апеляційній інстанції Тапал Г.К.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Тапала Г.К.

суддів Суходольського М.І., Попельнюха Р.О.

за участю прокурора Свищ Л.А.

адвоката ОСОБА_3

розглянула кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 лютого 2012 року, якою застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді амбулаторної медичної допомоги щодо

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого

який вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст.296 ч.1 КК України.

Згідно постанови суду ОСОБА_4 6 січня 2011 року близько 12 години, перебуваючи у приміщенні Смілянської міської поліклініки, яка розташована по вул.60 річчя СРСР в м.Сміла, з мотивів явної неповаги до суспільства, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно вихопив та порвав медичні документи ОСОБА_5, безпричинно прискіпувався та вчинив сварку з лікарем-психіатром ОСОБА_6 і лікарем-наркологом ОСОБА_7 та діючи з особливою зухвалістю наніс останньому декілька ударів руками і ногами по обличчю, тулубу та ногах, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді саден передньої поверхні верхньої та нижньої третини обох гомілок, садна носа, синця на лівій щоці, які за ознакою тривалості розладу здоров'я відносяться до категорії легких.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 подала апеляцію, просить постанову судді скасувати, справу провадженням закрити в зв'язку з недоведеністю вчинення ним суспільно небезпечного діяння, передбаченого ст.296 ч.1 КК України. Вважає, що висновки суду не підтверджуються доказами, що досліджувалися у судовому засіданні та не було здобуто доказів, що ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння. Неналежна робота та ставлення до хворих з боку медперсоналу поліклініки, призвели до того, що ОСОБА_4, будучи хворим тривалий час чекаючи прийому лікаря, став збудженим та роздратованим і на їх образу намагався довести, що він був тверезим. Наведене підтверджується показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 і спростовує умисел ОСОБА_4 на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжувалось особливою зухвалістю, що виключає у його діях таке суспільно-небезпечне діяння як хуліганство, а тілесні ушкодження у ОСОБА_7, зазначені в акті та висновку експерта, могли виникнути в останнього під час зв'язування ним ОСОБА_4 Щодо цього нею у судовому засіданні заявлялося клопотання про призначення по даній справі судово-медичної експертизи, про це ж наголошувалося і у постанові апеляційного суду від 20.12.2011 року, вказівки якого є обов'язковими при повторному розгляді справи. А тому суд на підставі ст.421 КПК України повинен був закрити провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію, думку прокурора про залишення постанови суду без змін, перевіривши справу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.

Вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_7, що ОСОБА_4 6.01.2011 року близько 11 години збуджений та агресивний зайшов до нього в кабінет, кричав, висловлював претензії, вихопив свою медичну картку і вибіг в коридор, потім повернувся, намагався схопити його за обличчя, кинувся до вікна. Коли вони вийшли в коридор і спустились на перший поверх, ОСОБА_4 несподівано забіг в каб. № 103, розбив окуляри медпрацівнику ОСОБА_12, а потім знову кинувся до вікна. Боячись, що той розіб'є скло, він намагався заспокоїти ОСОБА_4, але останній наніс йому кілька ударів кулаками в обличчя і по тулубу, ногами - по ногах. Після цього йому вдалося звалити ОСОБА_4 на підлогу та разом з ОСОБА_9 зв'язати його простирадлом. Він отримав тілесні ушкодження.

Показання потерпілого об'єктивно підтвердили свідки ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_1 - працівники поліклініки.

Свідок ОСОБА_5 показував, що 6.01.2011 року він як відвідувач знаходився в приміщенні Смілянської міської поліклініки. Невідомий чоловік, пізніше дізнався, що його прізвище ОСОБА_4, несподівано вихопив у нього медичну довідку і тут же порвав. На запитання цей чоловік не відповів і він подумав, що той психічно хворий.

Суд дав оцінку показанням свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які є близькими родичами ОСОБА_4.

Згідно висновків судово-медичної експертизи від 28.03.2011 року ОСОБА_7 спричинені легкі тілесні ушкодження у вигляді синця лівої щоки, саден носу та обох гомілок.

Суд дав належну оцінку доказам по справі у їх сукупності і прийшов до правильних висновків про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ст.296 ч.1 КК України - хуліганство, оскільки він грубо порушив громадський порядок, проявив явну неповагу до суспільства, діяв з особливою зухвалістю.

Відповідно до висновків судово-психіатричних експертиз від 8 квітня та 12 серпня 2011 року ОСОБА_4 виявляв і виявляє ознаки хронічного психічного захворювання, не був здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Суд прийшов до правильних висновків, що ОСОБА_4 не підлягає госпіталізації до психіатричного закладу, а потребує амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Прийняте судом рішення відповідає вимогам ст.ст.92-94 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію адвоката ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 29 лютого 2012 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін.

Головуючий

Судді