Справа № 1990/22-ц-520/12 Головуючий у 1-й інстанції Крамар В.М.
Провадження № 22-ц/1990/520/12 Доповідач - Жолудько Л.Д.
Категорія - 31
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Жолудько Л.Д.
суддів - Кузьми Р. М., Костів О. З.,
при секретарі - Семяоніді В.А.
з участю ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, поданої її представником ОСОБА_2, на рішення Бережанського районного суду від 21 лютого 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " Провідна" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої пошкодженням здоров'я в результаті ДТП,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2011 року ОСОБА_1 звернулась у суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої пошкодженням здоров'я в результаті ДТП.
Позивачка вказувала, що в результаті ДТП, яка сталася з вини відповідача, вона отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, протягом тривалого часу проходила курс лікування, на що витратила 10370 грн. 77 коп. Крім того, відповідачем було здійснено наїзд і на її корову, яка згодом захворіла, перестала доїтись, у зв'язку з чим її довелось здати на м'ясозаготівлю по ціні 3800 грн., хоча справжня її ціна була 6500 грн.
Витрати на лікування частково їй було відшкодовано СК "Провідна" на загальну суму 5357 грн.19 коп. та 6500 грн. на лікування їй надав відповідач ОСОБА_3
Посилаючись на те, що майнову шкоду їй було відшкодовано не в повному обсязі, зокрема, не враховано упущеної вигоди і втрат, які вона зазнала в зв'язку із здачею на м'ясозаготівлю корови, позивачка просила стягнути 8213 грн.58 коп. матеріальної шкоди та упущеної вигоди, а також 80000 грн. моральної шкоди, яка полягала у фізичному болю та стражданнях, яких вона зазнала в зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Крім того, позивачка просила стягнути на її користь 2000 грн. понесених судових витрат на оплату правової допомоги за договором.
У процесі розгляду справи судом до участі в ній другим відповідачем було притягнуто приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна".
Рішенням Бережанського районного суду від 21 лютого 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ "Страхова компанія "Провідна" на користь ОСОБА_1 2550 грн. моральної шкоди та в дохід Держбюджету України 254 грн.97 коп. судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 950 грн. моральної шкоди та в дохід Держбюджету 94 грн. 99 коп. судового збору.
У решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, поданої її представником ОСОБА_2, просить рішення суду в частині відмови в задоволенні її решти позовних вимог скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь матеріальну шкоду та упущену вигоду в сумі 8213 грн.58 коп., моральну шкоду в сумі 76500 грн. та 2000 грн. витрат на правову допомогу.
Апелянт вказувала, що суд, відмовляючи їй у задоволенні решти позовних вимог, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а ряду доказів не дав належної оцінки. Визначений судом розмір моральної шкоди не відповідає глибині, тяжкості й тривалості її моральних страждань, пов'язаних з ушкодженням її здоров'я.
У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, зіславшись на доводи, викладені в ній. Пояснила, що в неї немає підтверджуючих документів на всі понесені нею витрати на лікування та на підтвердження позову про відшкодування упущеної вигоди. Судом при ухваленні рішення про відшкодування моральної шкоди не було враховано тяжкості її душевних та фізичних страждань, пов'язаних з ушкодженням здоров'я.
ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнав і пояснив, що судом було повно і об'єктивно встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.
Відмовляючи в позові про відшкодування матеріальної шкоди, суд виходив з того, що частково матеріальна шкода, заподіяна здоров'ю позивачки, була відшкодована страховою компанією та відповідачем на підставі поданих нею доказів про понесені витрати на лікування. Доказів на підтвердження позовних вимог про відшкодування позивачці упущеної вигоди нею не подано, а судом не здобуто.
Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам і вимогам закону.
Судом установлено, що 06 жовтня 2008 року о 10 год 30 хв. в м.Бережани по вул.Л.Українки сталася ДТП, унаслідок якої відповідач ОСОБА_3, порушивши правила дорожнього руху, скоїв наїзд автомобілем марки ВАЗ-21154, державний номерний знак НОМЕР_1, на позивачку ОСОБА_1, спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості. Крім того, він збив також і її корову, яку вона вела по обочині дороги.
Вироком Бережанського районного суду від 17.06.2009 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 УУ України, і із застосуванням ст.69 КК України йому призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., без позбавлення його права керування транспортними засобами.
Станом на 06.10.2008 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника наземного транспортного засобу, була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна".
До ПАТ "Страхова компанія "Провідна" позивачкою було подано фіскальні і товарні чеки на придбання лікарських препаратів на суму 6079 грн.90 коп.
ПАТ "Страхова компанія "Провідна" їй було відшкодовано на лікування 5357 грн.19 коп., а відповідачем надано матеріальну допомогу на лікування в сумі 6500 грн.
Позивачкою до позовної заяви додано квитанції про придбання медикаментів на суму 10370 грн. 77 коп.
З вимогами до ПАТ "Страхова компанія "Провідна" про відшкодування решти підтверджених документально витрат на лікування в сумі 4290 грн. 87 коп. позивачка не зверталась.
Відповідно до вимог ст. 1187,ч.2 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями ст.9.2; 9.3 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.
У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.
Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.
За змістом ст.ст. 22.1; 22.3; 23, 24.1; 24.3 згаданого Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.
У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.
Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.
Виходячи із установних судом обставин і наведених вимог закону, суд обґрунтовано прийшов до висновку про повне відшкодування страховиком позивачці документально підтверджених медичним закладом витрат на придбання лікарських препаратів.
Відповідно до вимог ст.3,ч.1 ЦК України особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом лише порушених своїх прав, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням того, що позивачка не зверталась до ПАТ "Страхова компанія "Провідна" з вимогою про відшкодування решти документально підтверджених витрат на лікування в сумі 4290 грн.87 коп., доказів про те, що її право на відшкодування шкоди страховиком у межах ліміту порушено чи не визнано не було, суд підставно дійшов до висновку про передчасність її позову в цій частині як до ПАТ "Страхова компанія "Провідна", так і до ОСОБА_3
Згідно з вимогами ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Виходячи із установлених судом обставин і наведених вимог закону, колегія вважає обґрунтованим висновок суду про відмову в позові про відшкодування майнової шкоди (у т.ч. упущеної вигоди) у зв'язку з передчасністю і недоведеністю позовних вимог у цій частині.
Разом з тим, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди відповідачем ОСОБА_3 висновок суду не відповідає характеру, обсягу, тривалості фізичних і душевних страждань позивачки, тяжкості вимушених змін у її житті в зв'язку з ушкодженням з вини відповідача ОСОБА_3 здоров'ям, засадам розумності, виваженості і справедливості.
З урахуванням наведеного колегія вважає, що розмір відшкодування позивачці моральної шкоди слід визначити в сумі 20000 грн., погодившись із висновком суду про зарахування до цієї суми 2550 грн., що підлягає стягненню із страховика, 6500 грн. відшкодованих добровільно відповідачем ОСОБА_3
Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 слід стягнути 10950 грн. моральної шкоди, змінивши рішення суду в частині розміру стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_3
Колегія не приймає до уваги подану представником апелянта в суді апеляційної інстанції копію диплома спеціаліста на підтвердження того, що він є фахівцем в галузі права, у зв'язку з чим позивачці мають бути відшкодовані витрати за надану ним правову допомогу в сумі 2000 грн., оскільки цей доказ не був поданий суду першої інстанції, ним не досліджувався, а отже відповідно до вимог ст. 303,ч.ч.1,2 ЦПК України не може бути дослідженим апеляційним судом і підставою для скасування рішення суду в частині відмови в позові про відшкодування витрат на правову допомогу.
За наведених обставин відмова в позові про відшкодування витрат на правову допомогу в даному провадженні не перешкоджає заінтересованим особам вирішити це питання в самостійному провадженні.
На підставі ст.ст.22, 23,1166,1167,1187 ЦК України, ст.ст.1,6,9,22 ЗУ
"Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та, керуючись ст.ст. 307,ч.1,п.3; 309,ч.1,п.3; 313; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану її представником ОСОБА_2, частково задовольнити.
Рішення Бережанського районного суду від 21 лютого 2012 року змінити.
У частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 950 грн. моральної шкоди скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 10950 грн. моральної шкоди.
У решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Л.Д. Жолудько