АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1269/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 45 Резнік Ю.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.М., Карпенко О.В.

при секретаріМакарчук Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ТОВ «Агрофірма «Софіївка» про розірвання договорів оренди землі ,-

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

04 жовтня 2011 року ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_11 про розірвання договорів оренди землі, посилаючись на те, що між ними та відповідачем було укладено договори оренди земельних ділянок, терміном на 10 років. Відповідно до умов цих договорів позивачі надали, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться на території Ятранівської сільської ради Уманського району Черкаської області площею, у ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_10 по 3,0975 га, ОСОБА_12 - 4,6457 га, ОСОБА_8 - 6,1951 га. За користування однією ділянкою відповідач зобов'язаний вносити орендну плату у розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки, тобто 1251,09 грн., 1876,63 грн., 2502,18 грн. на рік, в строк з 1 серпня до 31 грудня поточного року.

Позивачі посилаються, що в порушення вимог договорів оренди, відповідач, протягом строку дії договорів, свої зобов'язання щодо сплати орендної плати порушує, заборгованість по орендній платі існує ще за 2010 рік, що позбавляє їх можливості отримувати те, на що вони розраховували при укладенні договорів оренди.

Також позивачі зазначають, що крім оплати не у повному розмірі орендної плати, відповідач проводить оплату неякісною або зіпсованою продукцією, що значною мірою впливає на її фактичну вартість. За весь час дії договорів оренди землі відповідачем жодного разу орендна плата не оформлювалась у письмовому вигляді відповідно до вимог ст.22 Закону України «Про оренду землі», жодного разу не вказувались якісні показники та грошові еквіваленти продукції якою проводились розрахунки за орендну плату, що призводить до неповних виплат та виплат неякісною продукцією.

Позивачі посилаються , що звертались до керівництва ТОВ АФ «Софіївка» із заявами про дострокове розірвання договорів, однак відповіді на свої письмові звернення вони не отримали. За взаємною згодою спірні питання, що виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договорів оренди землі, сторони вирішити не можуть, тому вони звернулись до суду з позовом про розірвання договорів оренди земельних ділянок.

01 листопада 2011 року на адресу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від позивачів надійшла заява про заміну належного відповідача.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 листопада 2011 року клопотання позивачів задоволено та замінено первісного відповідача - ОСОБА_13 директора ТОВ «Агрофірма «Софіївка» належним відповідачем - ТОВ «Агрофірма «Софіївка».

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2012 року дана цивільна справи за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до ТОВ «Агрофірма «Софіївка» про розірвання договорів оренди землі була роз'єднана з виділенням в окреме провадження матеріалів позову стосовно позовних вимог позивачів ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які подали до суду заяви про залишення позову без розгляду.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2012 року відмовлено ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 у задоволенні позову до ТОВ «Агрофірма «Софіївка» про розірвання договорів оренди землі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_6 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить скасувати рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2012 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю та розірвати договори оренди землі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані позивачем докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, постановив правильне по суті і справедливе рішення, прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову,

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні не встановлено факт істотного порушення відповідачем ТОВ «Агрофірма «Софіївка» - орендарем земельних ділянок, умов укладених з позивачами договорів оренди в частині проведення розрахунку за оренду землі, внаслідок чого позивачі - орендодавці, які є власниками відповідних земельних ділянок, були б позбавлені можливості отримати те, на що вони мають право законно сподіватись, позов необґрунтований, не підтверджений доказами, тому не підлягає задоволенню. Позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 не довели тих обставин, на які містяться посилання в їх позові, які вони відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України повинні були довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 57-59 ЦПК України, позовні вимоги є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , які є обґрунтованими та відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в суді першої інстанції, позивачі ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, є власниками земельних ділянок площею: ОСОБА_7 - 3,0975 га, ОСОБА_6 - 3,0975 га, ОСОБА_8 - 6,1951 га, на території Ятранівської сільської ради Уманського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідними державними актами на право власності на земельну ділянку.

В 2008 році позивачі уклали із ТОВ АФ «Софіївка» договори оренди земельних ділянок, власниками яких вони є терміном на 10 років. Договори оренди були зареєстровані в Уманському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що в Державному реєстрі земель вчинено відповідні записи і є відмітки в договорах.

На підставі договорів оренди, що були укладені між позивачами - власниками землі і орендарем було здійснено передачу та прийом відповідних земельних ділянок, однак до матеріалів справи сторонами не додано актів про передачу та прийом земельних ділянок за підписами орендодавців і представника орендаря на підтвердження відповідних обставин.

З договорів оренди землі вбачається, що вони набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації і вони усі є тотожними за змістом. Орендна плата врегульована окремим розділом в договорі оренди. Згідно з умовами цього розділу та п.7 орендна плата вноситься Орендарем у формі та розмірі 1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки, що становить 625 грн. 55 коп. Відповідно розмір плати залежить від площі земельної ділянки, тому в договорі ОСОБА_8 вказано, що орендна плата становить 1251 грн. 55 коп.

Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахуванням індексів інфляції.

Відповідно п.9 даного договору - орендна плата вноситься в строки - з 01 серпня по 31 грудня поточного року, а відповідно п.10 - передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Пунктом 11 визначено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: - зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі в наслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом.

Аналогічні умови зазначені в кожному з договорів, що укладені між сторонами.

В послідуючому в 2008 році між сторонами було укладено угоди про внесення змін в договори оренди землі, відповідно до яких було внесено зміни до п. 7 договорів оренди, що стосується орендної плати. Орендна плата згідно з умовами підписаних сторонами угод збільшились до 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

В серпні 2011 року позивачі надсилали на адресу відповідача письмові звернення з пропозицією розірвати укладені договори оренди землі у зв'язку з неналежним виконанням орендарем умов укладеного договору, але не зазначили конкретних підстав, з яких договори оренди може бути розірвано. Позивачі вказували, що відповіді на свої звернення вони не отримали. В запереченні на позовну заяву відповідач визнав факт надходження відповідних звернень на його адресу, але вказував, що вони надійшли із запізненням, тому не приймалось рішення. В послідуючому при отриманні орендної плати за 2011 рік продукцією, позивачі ніяких претензій не заявляли, але здійснили відбір експериментальних зразків із порушенням вимог чинного законодавства України.

В довідці № 573/04-04-1 від 29.08.2011 року за підписом начальника управління агропромислового розвитку Уманської районної державної адміністрації (а.с.36) вказано, що «розрахунки ТОВ «Софіївка» Уманського району за оренду земель в 2010 році з власниками земельних паїв частково проводились зерном кукурудзи і соняшника, що не відповідали якісним показникам по вологості». Однак підстава видачі відповідної довідки не зазначена.

Згідно даних, що зафіксовані в протоколі зборів (сходки) громадян села Ятранівка Уманського району Черкаської області від 02 вересня 2011 року (а.с.42) - на зборах обговорювалось питання дотримання договірних умов орендарем ТОВ АФ «Софіївка» в особі ОСОБА_11 протягом останніх трьох років. По даному питанню доповідав ОСОБА_7, який зазначив, що розрахунки проводяться неякісною продукцією, з порушенням строків і оскільки в накладній, яка характеризує видану продукцію, зазначено лише кількість і не вказано якість продукції, - орендодавці не можуть прослідкувати чи в повній мірі розрахувались з ними за пай. Рішення за результатом обговорення відповідного питання немає, в протоколі не зазначено. Також в протоколі вказано, що виступала по даному питанню ОСОБА_14 - начальник юридичного відділу райдержадміністрації , яка повідомила, що в договорах укладених з ТОВ АФ «Софіївка» відсутній перелік продукції, строки поставки, перелік послуг, строки і місце виконання послуг, тому необхідно правильно обґрунтовувати свої вимоги відповідно до умов укладених договорів.

Як вбачається із довідки від 25.10.2011 року за підписом директора «Агрофірми «Софіївка» ОСОБА_11 - орендна плата відповідно до укладених договорів оренди може здійснюватись, як в грошовій, так і в натуральній формі, видачею продукцією рослинництва, що вирощується фірмою. Щорічно перед періодом видачі зерна в рахунок орендної плати, в районі відбувається засідання Ради сільгоспвиробників, на засіданні якої проводиться затвердження ціни на зернову продукцію, одержану орендодавцем. Так, наприклад в 2010 році пшеницю було оцінено по 1400 грн. за 1 тонну, в 2011 році - по 1500 грн. за 1 тонну. Аналогічні рекомендації видавались і по іншим видам продукції при видачі соняшника і кукурудзи повинен бути витриманий принцип ціноутворення не вище біржових цін.

Як вказує орендар розрахунки з орендодавцями проводились по цінах, які нижче біржових, що значно перевищує суму оплати, яка вказана в договорах оренди земельних ділянок. Первинні бухгалтерські документи на підтвердження відповідних доводів до суду не надавались і на них відсутні посилання в довідці.

Згідно даних протоколу випробувань № 241/11-ВЦ/2 від 05.09.2011 року озимої пшениці по акту відбору зразків від 30.08.2011 року, що проводився з 30 серпня 1011 року по 05 вересня 2011 року, ДП «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (випробувальний центр - атестат акредитації № 2Н 632 від 16.04.2010 року) - перевірений зразок відповідає вимогам пшениці 6 класу згідно ДСТУ 3768:2010. Відповідач не заперечує, що саме такого класу видавалась продукція, яка була ним вирощена, іншої не було, але у позивачів була можливість отримати кошти, а не зерно на вибір, чим вони не скористались.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, вищевказаним Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. В силу статей 18 та 20 цього Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації і набирає чинності після такої реєстрації.

Згідно з положеннями ст. 6 ЗУ «Про оренду землі» - орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, ГК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 15 «Умови договору оренди землі» ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно ст.19 ЗУ «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою.

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про оренду землі» - орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно з вимогами ст. 22 «Форма орендної плати» ЗУ «Про оренду землі» - орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах.

Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватись у натуральній формі.

Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 23 «Зміна орендної плати» - орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Обов'язок належним чином укласти договір оренди земельної частки (паю), передбачений Указом Президента України від 03.12.1999 року № 1529 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» та відповідно до положень п. 1 Указу Президента України від 02.02.2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток ( паїв )» із відповідними змінами, що були внесені Указами Президента України № 830/2002 від 13.09.2002 року та № 725/2008 від 19.08.2008 року - запроваджено плату за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі, не менше як 3 % визначеної відповідно до законодавства вартості земельної частки (паю).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Доводи позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 щодо суд першої інстанції неправомірно відмовив у задоволенні їх позовних вимог є безпідставними та необґрунтованими, оскільки факт істотного порушення відповідачем умов договорів оренди в частині проведення розрахунку за оренду землі не в повному розмірі позивачами не доведено.

Відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Посилання апелянта, що рішення суду першої інстанції є незаконним не підтверджено доказами та не наведено підстав, визначених у ст. 309 ЦПК України, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по справі.

Виходячи з викладеного, доводи апелянта носять суб'єктивний характер, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином судова колегія приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 до ТОВ «Агрофірма «Софіївка» про розірвання договорів оренди землі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :