Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Судова палата з цивільних справ

Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Кофанов А.В. Суддя доповідач Бондар М.С.

03 травня 2012 року Справа № 22-2443/12

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Кухар С.В., Поляков О.З.

секретар - Карацюпа О.О.

при участі: прокурора - адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.03.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання правочину недійсними та стягнення грошових сум, -

в с т а н о в и л а :

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі-Товариство) про визнання правочину недійсними й стягнення грошових сум, посилаючись на те, що 08 вересня 2011 року вона уклала з Товариством угоду про надання послуг з придбання автомобіля через систему АвтоТак. З часу дії Договору і на виконання його умов перерахував внески у сумі 103 886 грн. 31 коп.. Вважає, що спірний правочин має бути визнаний недійсним, а сплачені кошти повернуті на підставі ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки за змістом Договір є не справедливим та містить істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на його шкоду.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.03.2012 року заявлені вимоги відхилені.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового про задоволення позову, струджуючи на неправильному застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.

З матеріалів справи видно, що 08 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ТОВ "Авто Просто" був укладений договір, за яким відповідач надає позивачу послуги, спрямовані на придбання транспортного засобу через систему Автотак (а.с.6).

У своєму зверненні до суду позивач заявляв, що умови укладеного договору несправедливі відносно нього, оскільки вони створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на його шкоду. У порушення вимог Закону України "Про захист прав споживачів" договором установлені для нього жорсткі обов'язки, тоді, як надання послуги обумовлене лише власним розсудом відповідача. Крім того, у вказаному договорі відсутні конкретні строки та порядок виконання відповідачем своїх обов'язків, а характер його діяльності вважає недобросовісним і "пірамідальним".

Згідно із п.7 ч.3 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Суд прийшов до висновків про те, що спірний договір не суперечить вимогам ст.18,19 Закону України "Про захист прав споживачів" і не може бути визнаний несправедливим, оскільки дисбалансу прав та обов`язків не має.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується.

Відповідно до укладеного договору позивач повинен внести внесок, а також щомісячно сплачувати чисті платежі, які товариство може використовувати для формування фонду для здійснення оплати товару на користь клієнта системи, а також адміністративні витрати (п.4.3).

Товариство організовує і проводить розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару та надає інформацію щодо їх результатів виключно учаснику системи (а.с.8).

Позивач підписав угоду та на її виконання сплатив 4665 грн. вступний внесок (а.с.7).

За ст.2 Угоди Авто просто гарантує учаснику системи, що він одержить право на отримання автомобіля, за умови що виконає всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди.

Пункт 5 договору зобов'язує учасника щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати.

Пунктами п.2.5,п.3.1 було передбачено, що учасник системи має право сплачувати внески в будь-який момент в довільній кількості. Авансові платежі будуть використані для покриття повних платежів, передбачених графіком платежів у зворотному порядку, починаючи з останнього повного платежу (а.с.9).

Ураховуючи обов'язок учасника щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати, правом учасника є не сам факт сплати авансових платежів, а обрання довільної кількості цих платежів.

Відповідно до змісту термінів (додаток № 2) повний платіж -це щомісячний платіж, що виплачується учасником системи, розмір якого складається з суми чистого платежу та щомісячного платежу (а.с.8).

Статтею 4 передбачено, що процедура розподілу фонду групи проводиться на підставі розгляду поданих декларацій, в яких зазначена кількість чистих платежів, сплату яких учасник системи бере на себе.

Учасник системи повинен отримати автомобіль, за умови виконання зобов'язань, встановлених угодою (ст. 5 Угоди).

Отже кінцевим результатом укладеної угоди з учасником певної групи є отримання автомобіля всіма учасниками, зо умов дотримання ними передбачених договором умов.

Право на отримання автомобіля надається за порядком, визначеним угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, проведених іншими учасниками групи.

Відповідач отримує оплату лише за розрахунок продажу продукції -надання послуг, а не за рахунок залучення інших споживачів.

Зі змістом Договору і додатків до них позивач був ознайомлений, погодився із цим, чого не оспорював.

За таких обставин у діяльності відповідача не вбачається ознак нечесної підприємницької практики.

Підстав вважати, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі немає.

Вказані умови угоди не порушують права позивача, як споживача та відповідають вимогам ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів".

Згідно зі ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору, які встановлюють жорсткий обов'язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору, визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

За ст.19 цього ж Закону забороняються як такі, що вводять в оману утворення пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержати компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог (ст.10 ЦПК).

Позивач не надав суду взагалі ніяких доказів, які б вказували на обставини які могли перешкодити вчиненню правочину, що приховав відповідач, або які обставини він замовчував, що призвели до обману і утворення дисбалансу прав та обов'язків сторін не на користь позивача.

Нарешті, відповідно до ст.14 Угоди та додатку № 2 відповідач має право розірвати угоду у випадку несплати позивачем трьох щомісячних внесків. У випадку ненадання позивачем документів, необхідних для передачі автомобіля відповідач має право анулювати право на отримання автомобіля.

Порядок повернення позивачу сплачених коштів в разі розірвання угоди описаний у ст.13 Додатку № 2 до угоди.

Вказані умови сторонами узгодженні й підписані.

В такому разі, доводи скарги з цих питань не підтверджені і не є обґрунтованими.

Беручи до уваги наведене, районний суд правильно вирішив справу і ухвалив законне рішення, а тому скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.307,308,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 22.03.2012 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: