Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22ц -2584 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Ковальова Ю.В.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
У Х В А Л А
Іменем України
26 квітня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Каракуша К.В.,
Маловічко С.В.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз»
на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 березня 2012 року
у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз»до ОСОБА_3 про стягнення суми за спожитий природний газ,-
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2012 року ВАТ «Мелітопольгаз»(далі -ВАТ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення суми перерахунку за спожитий природний газ
В позові, зміненому в ході судового розгляду зазначали, відповідно договору купівлі-продажу від 26 березня 2009 року ОСОБА_3 придбала житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який був газифікований, але не з'являлася до ВАТ з метою укладання договору, природним газом користувалася. У лютому 2011 року між ВАТ та ОСОБА_3 було укладено договір № Г9615 про надання послуг з газопостачання, згідно з яким ВАТ прийняло на себе зобов'язання здійснювати постачання природного газу, а ОСОБА_3 своєчасно розраховуватися за надані послуги. Згідно п. 17 Правил надання населенню послуг з газопостачання № 2246 від 9 грудня 1999 року (з наступними змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний щомісяця самостійно проводить зняття показань лічильника газу, але відповідач до ВАТ не надав інформацію про фактично спожиті обсяги природного газу. На особовому рахунку відповідача згідно обходів контролерів та платіжних квитанцій абонента було зафіксовано в 2010 році 6086 куб. метрів спожитого природного газу. У зв'язку з тим, що річний обсяг фактично спожитого природного газу у 2010 році перевищив передбачуваний обсяг 6000м куб., керуючись п. 10 вищевказаних Правил ВАТ провело перерахунок оплати вартості газу для споживача за 2010 рік та визначило ціну на газ відповідно до Постанов Національної комісії регулювання електроенергетики України про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення. За підрахунком по збільшеному тарифу борг за 2010 рік склав 6890грн.65коп. відповідно до зафіксованого об'єму спожитого природного газу у вказаному році. Оператором абонентського відділу ВАТ при укладанні договору № Г9615 від 14 лютого 2011 було повідомлено споживачу про те, що на час укладання договору заборгованість з оплати наданих послуг станом на 14.02.2011 року за адресою: АДРЕСА_1, становить 6900грн.08коп., що також було зазначено у п. 26 вищезазначеного договору. Позивач вважає, що ОСОБА_3 в момент підписання договору визнала вищезазначену заборгованість. Позивач також вказав, що між ВАТ та ОСОБА_3 25.01.2011 року був підписаний акт звірки обсягу природного газу, яким вона визнала, що на її особовому рахунку за 2010 рік було зафіксовано 6086м куб. метрів спожитого газу.
Посилаючись на викладені обставини позивач просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ВАТ суму перерахунку за спожитий природний газ за 2010 рік у розмірі 6890 грн. 65 коп. та судові витрати.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 березня 2012 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ВАТ подало апеляційну скаргу, в якій, вважаючи рішення незаконним, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ «Мелітопольгаз».
Відповідачкою надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких вона вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить залишити рішення без змін.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.
Житловий будинок за вищевказаною адресою споживача належить неповнолітній власниці ОСОБА_4, законним представником якої є відповідачка (а.с.35,36, 74, 75).
14.02.2011р. між ВАТ та ОСОБА_3 укладено договір № Г9615 про надання послуг з газопостачання (а.с.5,6).
У березні 2011р. ОСОБА_3 зверталася до суду з вимогами про визнання незаконними дій ВАТ щодо визначення їй обсягу спожитого газу за 2010р. в розмірі понад 6000 куб. метрів, щодо застосування до розрахунків підвищеного тарифу та визначення розміру заборгованості. Рішенням в позові було відмовлено з тих підстав, що вказані вимоги не передбачені ст. 16 ЦК України в якості способу захисту порушеного права, зазначено, що вказані ОСОБА_3 обставини є запереченнями проти майбутніх позовних вимог про стягнення заборгованості (а.с. 57-64).
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 -215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції правомірно виходив з того, що позивач не мав передбачених нормативними актами підстав для здійснення додаткового нарахування сум до сплати за спожитий природний газ, оскільки відповідачкою оплату газу здійснено належним чином. Позивач безпідставно вирішив, що відповідачка спожила обсяг газу за 2010р. понад 6000куб. метрів, тому що належними доказами це не підтверджується. Відповідачкою доведено, що обсяг спожитого нею газу не перевищив 6000куб. метрів, а тому вона оплатила його за відповідним нижчим тарифом.
Такі висновки рішення суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, наявним в ній доказам, нормативним актам в сфері газопостачання, зокрема, Правилам надання населенню послуг з газопостачання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. (з наступними змінами) за №2246, постановам Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.10.2008р. №1239, від 13.07.2010р. №812 «Про затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення…», умовам договору № Г9615, укладеного сторонами.
Згідно п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.1999р. (з наступними змінами) за №2246 розрахунок населення за надані послуги з газопостачання здійснюється починаючи з 1 січня 2007 р. за роздрібними цінами, диференційованими залежно від обсягів споживання, що встановлені НКРЕ, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу. Застосування роздрібних цін, диференційованих залежно від річних обсягів споживання, у поточному році для споживачів здійснюється залежно від річного обсягу використання природного газу (зафіксованого на особових рахунках споживача) у попередньому році.
Вимоги позивача про сплату відповідачкою природного газу, спожитого у 2010р. за обсяг, що перевищує 6000куб. метрів всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України не підтверджені належними, допустимими та переконливими доказами.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що обсяг споживання за 2010р. не підтверджується наданим позивачем актом звірки (а.с.13), оскільки даний акт складений відносно не відповідачки, а іншої особи ОСОБА_5 і підписаний не відповідачкою.
Не є належним доказом споживання за 2010р. природного газу в обсязі понад 6000куб.м договір №Г9615 (а.с. 5-6), оскільки у п.26 не заповнено графу щодо розміру заборгованості у куб. метрах газу.
Та обставина, що визначений позивачем обсяг споживання природного газу відповідачкою за 2010р. є припущенням, не підтвердженим належним чином, підтверджується складеним позивачем розрахунком заборгованості відповідачки. В даному розрахунку відображено, що обсяг спожитого природного газу за 2010р. перевищує 6000куб. метрів, оскільки підрахований за період з 09.07.2009р., а не з 01.01.2010р., тобто, понад, ніж за рік (а.с.7).
Таким чином, суд першої інстанції правильно визнав, що обсяг споживання природного газу відповідачкою у 2010р. у обсязі понад 6000куб. метрів не підтверджений доказами.
Інших, передбачених вказаними нормативними актами підстав, для нарахування відповідачці заборгованості, виходячи з тарифу для споживачів з річним обсягом споживання понад 6000куб. метрів, немає.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка несвоєчасно уклала договір про надання послуг газопостачання, порушила ст. 68 ЖК України, сплачувала за спожитий газ не кожного місяця не спростовують висновки рішення суду, оскільки не відносяться до спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги про залишення поза увагою суду зазначення заборгованості в договорі №Г9615, акті звірки є неприйнятними. Як вказано вище, суд першої інстанції дослідив і належним чином оцінив вказані докази, визнавши, що вони не підтверджують позовних вимог, навівши відповідні мотиви. З такою оцінкою погоджується колегія суддів, вказавши підстави, з яких погодилася з висновком рішення суду першої інстанції.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.
Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 -315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз» відхилити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: