УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0191/856/2012Головуючий суду першої інстанції:Собєщанська Н.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Авраміді Т.

"16" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівІщенка В.І., Приходченко А.П.,

При секретаріКувшиновій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Аршинцево», Управління житлово-комунального господарства № С-702, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримтеплопостачання», про зняття заборгованості з абонента та нарахування заборгованості на обслуговуючу організацію, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до КП «Аршинцево», Управління житлово-комунального господарства № С-702, третя особа - ТОВ «Кримтеплопостачання», про зняття заборгованості з абонента та нарахування заборгованості на обслуговуючу організацію.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. З моменту придбання квартири, послуги централізованого опалення, належної якості не отримувала, у зв'язку з перекриттям у підвалі будинку труб подання теплової енергії, так як вони були неполагоджені. Незважаючи на це ТОВ «Кримтеплопостачання» нараховує оплату за вказані послуги на рахунок абонента, чим порушуються її права. На думку позивача заборгованість зі сплати вказаних послуг має сплатити КП «Аршинцево», оскільки саме воно несе відповідальність щодо якості послуг з централізованого опалення, на підставі чого просить позов задовольнити.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 29 березня 2012 року у позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відтворюють обставини, викладені у позовній заяві.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та її представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 та споживачем послуг з централізованого опалення, виробником яких є ТОВ «Кримтеплопостачання», з яким укладений відповідний договір 01 листопада 2009 року (а.с.61).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що самостійне оспорювання споживачем нарахування заборгованості за житлово-комунальну послугу без пред'явлення вимог про стягнення заборгованості не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушеного права.

З таким висновком погоджується колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 1 ЦПК завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Суд першої інстанції правильно вказав, що захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. 32 ЗУ «Житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.

Таким чином, суд першої інстанції правильно визначив, що нарахування оплати за комунальні послуги не створюють для позивача будь-яких наслідків, крім рекомендації сплатити нараховану заборгованість і є різновидом претензії, а тому висновок про те, що самостійне оспорювання споживачем нарахування заборгованості за житлово-комунальну послугу без пред'явлення до нього вимог про стягнення заборгованості з оплати цих послуг, не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушеного права.

Доводи апеляційної скарги правильність даного висновку суду першої інстанції не спростовують і підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не містять.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції залишив поза увагою ті обставини, що послуги з централізованого опалення надавались не належної якості, а тому нарахування за них оплати є необґрунтованим, не заслуговують уваги, оскільки не мають вирішального значення при вирішенні вказаних вимог.

Так ОСОБА_6 було відмовлено у позові у зв'язку з тим, що обраний позивачем спосіб захисту прав, не передбачений законом.

За тих же підстав, а також враховуючи наявність між ТОВ «Кримтеплопостачання» та позивачкою договору на надання послуг з теплопостачання, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що заборгованість за теплову енергію виробнику повинні сплачувати КП «Аршинцево» та УЖКГ № С-702.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду.

На підставі наведеного і керуючись, статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, статтями 314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 березня 2012 року відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 29 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Т.С. Авраміді            А.П. Приходченко                     В.І. Іщенко