Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Судова палата з цивільних справ

Україна, 69000, м.Запоріжжя, пр.Леніна,162

Суддя 1-ї інстанції Пушкарьова С.П. Суддя доповідач Бондар М.С.

03 травня 2012 року Справа № 22-2434/12

У Х В А Л А

Іменем України

Коллегія судової палаті з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючий - суддя: Бондар М.С., судді: Кухар С.В., Поляков О.З.

секретар - Карацюпа О.О.

при участі: прокурора - адвоката -

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за

апеляційною скаргою Фермерського господарства "Вікторія" на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20.03.2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Вікторія" про стягнення суми позики, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства "Вікторія" (далі-Господарство) про стягнення боргу. Свої вимоги мотивував тим, що 23 квітня 2008 року позичив Фермерському господарству "Вікторія 40 500 грн. строком до 01.10.2008 року, про що директор господарства ОСОБА_2 написав розписку. Оскільки гроші не повернуті, просив стягнути з відповідача суму позики -40 500 грн., індекс інфляції -15 566 грн. та 3% річних -3 645 грн..

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 20.03.2012 року заявлені вимоги задоволені частково. Суд стягнув з Фермерського господарства 30 500 грн. як суму основного боргу та решту сум у розмірі, який заявлено в позові.

В апеляційній скарзі відповідач просив скасувати судове рішення, оскільки на його думку, суд неправильно встановив обставини справи щодо повернення коштів отриманих в позику.

Заслухавши пояснення представника Фермерського господарства, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палаті з цивільних справ апеляційного суду дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального и процесуального права.

Судом встановлено, що 23 квітня 2008 року ОСОБА_1 надав голові Фермерського господарства "Вікторія" ОСОБА_2 позику у сумі 40 500 грн. строком до 01.10.2008 року. Ці грошові кошти відповідач своєчасно не повернув (а.с.5,6).

За ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За ст.24 "Про фермерське господарство" Фермерське господарство має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними або фізичними особами, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Згідно ст.207 п.2 правочин, який вчиняє юридична особа, підписується уповноваженою особою та скріплюється печаткою.

Із представленої позивачем розписки Фермерського господарства слідує, що грошові кошти у позивача отримав ОСОБА_2, який є головою Фермерського господарства "Вікторія". Він визначив у розписці своє персональне місце проживання, дані паспорту, підпис та угоду завірив печаткою господарства.

У довіреності Господарства від 23.04.2008 року йдеться про те, що грошові кошти директор отримує у позивача саме для фермерського Господарства, як юридичної особи (а.с.6).

Статтею 1050 ЦК встановлено, що позичальник, який своєчасно не повернув суму позики, зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК.

У ст.625 ЦК визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х відсотків річних за весь час прострочення.

На час вирішення спору в суді позивачу сплачено за борговою розпискою 10 000 грн.(а.с.60,61).

За розрахунком, який надав позивач (вірність розрахунку не заперечується) неповернута сума позики з урахуванням індексу інфляції складає -45 566 грн..

Виходячи з наведеного у районного суду були підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.307,308,313,314,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відхилити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 20.03.2012 у цій справі залишити без змін.

Ухвала судової колегії може бути оскаржена безпосередньо до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Судді: