Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-1070/12 Головуючий у 1-й інстанції: Стоматов Е.Г.

. Суддя-доповідач: Глазкова О. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Бєлки В. Ю.,

суддів Глазкової О. Г.,

Кримської О.М.

при секретарі Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 ( за довіреністю ОСОБА_4) на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2011 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА :

У квітні 2011 року ОСОБА_5 звернулась о суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, в якому зазначила, що вона з 08.08.2003 року з відповідачем по справі перебуває в зареєстрованому шлюбі. На даний час шлюб між ними не розірваний. Позивач зазначає, що від даного шлюбу вони мають малолітнього сина -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітню доньку -ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, які мешкають з нею та знаходяться на її утриманні. Відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей в повному обсязі, тому вона змушена звернутися з даним позовом до суду. Позивач просить стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання кожної дитини щомісячно у розмірі ј частини від його заробітку (доходів), а також стягнути аліменти на її користь у розмірі ј заробітку (доходів) відповідача щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, трьох років.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно у розмірі 1/3 частини від його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28.04.2011 року і до досягнення повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця у розмірі 1/6 частини від його заробітку (доходів) до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 28.04.2011 року.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави держмито у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3(за довіреністю ОСОБА_4) подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким стягнути з ОСОБА_3 аліменти в твердій грошовій сумі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволеню не підлягає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей, які проживають з позивачкою та знаходяться на її утримані. На даний час позивачка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до виконання нею трьох років.

При вирішенні питання про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та на утримання позивачки до досягнення дитиною трьох років, суд першої інстанції врахував положення ст.ст. 180,181,182,191 СК України, а саме : батьки зобов"язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття; кошти на утримання дитини (аліменти) присуждаються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі; при визначені розміру аліментів суд враховує наявність у платника аліментів інших дітей,непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; аліменти на дитину присуждаються за рішенням суду від дня пред"явлення позову.

Відповідно до ч.2 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Аліменти присуждаються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого подружжя і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст.80 СК України).

Аліменти присуждаються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч.1 ст.79 СК України).

Відповідач є працездатним, має постіний заробіток.

Твердження апелянта про стягненя з нього аліментів у твердій грошовій сумі на дітей у розмірі 300 грн. шомісячно та на утримання позивчки -200 грн. щомісячно до досягнення дитиною трьох років, є безпідставними, оскільки визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі має бути, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, що передбачено ч.1 ст.184 СК України. Як було зазначено, відповідач має постійний заробіто, що підтверджується довідкою з місця роботи.

З огляду на обставини справи колегія суддів вважає, що застосування ч.1 ст. 192 СК України не суперечить нормам сімейного права та не порушує права сторін, оскільки відповідно до вимог цього закону розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров"я когось із них.

Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів під час розгляду даної справи не встановила, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: