Дата документу Справа №
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-834/12 Головуючий у 1-й інстанції: Пантилус О.П.
. Суддя-доповідач: Глазкова О. Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 березня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Бєлки В. Ю.
суддів Глазкової О. Г.
Кримської О.М.
при секретарі Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ПАТ «ПРОТО-страхування»про стягнення матеріальної та моральної шкоди причиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ПАТ «ПРОСТО-страхування»про стягнення матеріальної та моральної шкоди причиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ПАТ «СК «ПРОВІДНА»про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
ВСТАНОВИЛА :
У серпні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ПАТ «ПРОТО-страхування»про стягнення матеріальної та моральної шкоди причиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій зазначає,що постановою Приазовського районного суду Запорізької області від 05 серпня 2011 року ОСОБА_5 звільнений від
кримінальної відповідальності по ч. 2 ст. 286 КК України, а кримінальну справу закрито на підставі пунктів "в" і "г" ст.1. ст.ст.6,8 Закону України "Про амністію в 2011 році". При розгляді кримінальної справи судом встановлено, що 12.08.2010 року вона була пасажиром автомобіля Lifan 520, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням її чоловіка ОСОБА_8 Близько 10 години 30 хвилин сталася дорожньо-транспортна пригода з вини водія автомобіля ВАЗ-21104, реєстраційний
номер НОМЕР_2 -ОСОБА_5, який перевищив допустиму швидкість руху та не справився з керуванням і допустив зіткнення з їхнім автомобілем. В результаті дорожньої-транспортної пригоди (далі ДТП) її чоловік ОСОБА_8 був смертельно травмований і в той же день помер, а вона отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, з якими перебувала на лікуванні. Від скоєної ДТП автомобіль Lifan 520, належний позивачу та померлому ОСОБА_8 на праві сумісної власності подружжя, був значно пошкоджений та сума завданої шкоди становить 58780,50 грн. З урахуванням ; суми відшкодованої їй страховою компанією "Провідна" -49442,36 грн., просить стягнути із відповідача приватного акціонерного товариства (далі ПАТ) "ПРОСТО-страхування" різницю 9338,14 грн. на підставі ст.ст. 28,29,30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі Закон). Крім того, нею на поховання чоловіка затрачено 6197,7 грн. на її особисте лікування -835,73 грн., які також просить стягнути із зазначеного відповідача відповідно до вимог статей 23,24,27 (Закон).
В 150000.00 гривень позивач оцінила отриману нею моральну шкоду у зв'язку: по-перше - із трагічною смертю чоловіка, з яким вони прожили 36 років, що викликало в неї великі душевні страждання у зв'язку з утратою рідної людини та тепер, в не молодому віці вона позбавлена підтримки і турботи чоловіка, повинна проживати одна. Смерть чоловіка змушує її поміняти роками складений життєвий устрій, звички, круг друзів, що доставляє їй додаткові душевні страждання і моральні переживання;
-по-друге, із отриманими нею тілесними ушкодженнями, які самі по собі доставляли їй значні фізичні і душевні страждання в момент їх спричинення та на протязі лікування, яке вона продовжує і в цей час, а також внаслідок ДТП порушений її сон, з'явилися сильні головні болі та її не покидає почуття тривоги;
-по-третє, із знищення автомобіля Lifan 520, який належав їй та померлому чоловікові на праві сумісної власності, що також спричинило певні моральні страждання.
Тому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (а.с. 231, 232. том 1) просить стягнути із ПАТ "ПРОСТО-страхування" на відшкодування моральної шкоди 2500,00 грн., а на відшкодування матеріальних збитків -16371,57 грн. із ОСОБА_5, на відшкодування моральної шкоди - 147500.00 гривень. З відповідачів ОСОБА_5 та ПАТ "ПРОСТО-страхування" позивач просить стягнути витрати, пов'язані з наданням правової допомоги адвоката в сумі 8000,00 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Позов пред'явив також ОСОБА_6 - син померлого ОСОБА_8 і просить на відшкодування отриманої ним моральної шкоди, яку оцінює в 50000,00 грн. стягнути із ПАТ "ПРОСТО-страхування" та із ОСОБА_5 50000.00 грн. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що в результаті смерті батька при зазначених вище обставинах він отримав душевні біль та страждання, так як він тепер позбавлений душевно близьких та дружніх стосунків, які були з батьком і відчуває самотність. Тілесні ушкодження, що отримала його мати під час ДТП також спричинили йому душевні страждання і переживання за її стан здоров'я в майбутнього. У зв'язку зі смертю батька піклування про матір полягає на нього, що потребує додаткових душевних та фізичних сил.
За зустрічним позовом ОСОБА_5, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.201-203, том 1), просить стягнути із ОСОБА_3 - спадкоємиці ОСОБА_8 та із ПАТ "Страхова компанія "ПРОВІДНА" матеріальну шкоду в розмірі 57813,31 грн. (за лікування і відновлювальний ремонт автомобіля), 400,00 грн. - витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження, 8000,00 грн. - витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги, а також стягнути із ПАТ "Страхова компанія "ПРОВІДНА" моральну шкоду в розмірі передбаченої суми страхового відшкодування - 2550 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_5 зазначив, що вказана вище дорожньо-транспортна пригода сталася також з вини померлого ОСОБА_8, відносно якого на досудовому слідстві кримінальна справа закрита на підставі п.8 ст. 6 КПК України. Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 23.09.2010 року встановлено, що водій ОСОБА_8 порушив пункти 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з ДТП. Саме водій ОСОБА_8 створив небезпечну дорожню ситуацію. Внаслідок ДТП ОСОБА_5 також були спричинені тілесні ушкодження і на лікування ним витрачено 19217, 31 грн., що підтверджується наданими чеками та квитанціями. Внаслідок ДТП йому спричинена матеріальна шкода пошкодженням автомобіля ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_2, згідно акту автотоварознавчого дослідження № 342/д від 14.10.2010 року в сумі 38601 грн. Скоєним ДТП йому також завдана моральна шкода у вигляді отриманих тілесних ушкоджень, фізичного болю, сильного стресу, психічних і душевних потрясінь, порушення звичайного укладу життя.
Рішенням Приазовського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 і Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму моральної шкоди у розмірі 67450 (шістдесят сім тисяч чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на користь ОСОБА_3 суму моральної шкоди у розмірі 2550 (дві п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто із Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування" на користь ОСОБА_3 суму матеріальної шкоди у розмірі 7032 (сім тисяч тридцять дві) гривні
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_5 і Приватного акціонерного товариства "ПРОСТО-страхування"" про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 суму моральної шкоди у розмірі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині вимог відмовлено.
Позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 і Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія ""ПРОВІДНА"" про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнути із Приватного акціонерного товариства "'Страхова компанія "ПРОВІДНА" на користь ОСОБА_5 суму матеріальної шкоди у розмірі 11580 (одинадцять тисяч п'ятсот вісімдесят ) гривень ЗО копійок.
В іншій частині вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у відшкодуванні матеріального збитку, причиненого пошкодженням автомобіля Lifan 520 в сумі 9338 грн. 14 коп. та ухвалити нове, яким:
-стягнути з ПАТ „ПРОСТО-страхування на її користь додатково в рахунок матеріальної шкоди -9338,14 грн.;
-стягнути з ОСОБА_5 на її користь за надану юридичну допомогу -7004,80 грн.;
-стягнути з ПАТ „ПРОСТО- страхування на її користь за юридичну допомогу адвоката-
995,20 грн.
ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_9, не погоджуючись з рішенням
також подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом першої інстанції при ухвалені рішення
порушені норми матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати по справі за
позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 і ПАТ „ПРОСТО-страхування" та за позовом
ОСОБА_6 до ОСОБА_5 і ПАТ „ПРОСТО-страхування" та за позовом ОСОБА_5
до ОСОБА_3 і ПАТ „Страхова компанія „ПРОВІДНА" про стягнення матеріальної та
моральної шкоди, завданої в наслідок ДТП, ухвалити нове рішення по суті справи.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволеню не підлягають .
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З матеріалів справи вбапчається наступне.
12.08.2010 року відбулася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої зіткнулися автомобілі під керуванням водіїв ОСОБА_5 та ОСОБА_8
Всі учасники ДТП отримали тілесні ушкодження. Водій ОСОБА_8 від отриманих тілесних ушкоджень помер.
Транспортні засоби також були пошкоджені, сторони зазнали матеріальну та моральну шкоду.
Даний факт підтверджується наданими доказами, встановлений судом, не заперечується сторонами.
Як зазначає апелянт ОСОБА_3, суд задовольняючи частково її позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок ДТП, безпідставно відмовив про стягнення з ПАТ „ПРОСТО-страхування" на її користь матеріальну шкоду в сумі 9338,14 грн. та 995,20 грн. за правову допомогу адвоката, а також безпідставно відмовив про стягнення з ОСОБА_5 на її користь 7004,80 грн.- за правову допомогу адвоката.
Проте, з таким висновком апелянта погодитися не можна.
Відповідно звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого автомобілю, який належав померлому ОСОБА_8, сума завданої шкоди становить 58780,50 грн.
За договором страхування майна ПАТ СК „Провідна" відшкодувала ОСОБА_3 49442,36 грн. Ця обставина підтверджується поясненнями позивача ОСОБА_3 та квітанцією про отримання платежу. Різниця у вартості становить 9338,14 грн.
Відповідно звіту про оцінку транспортного засобу від 03.02.2011 року із спадкової справи після померлого ОСОБА_8, утилізаційна вартість автомобіля LIFAN 520 на день смерті власника на 12.08.2010 року становить 11099,62 грн. Згідно свідоцтву про право на спадщину за законом від 04.03.2011 року ОСОБА_3 прийняла спадщину -автомобіль вартістю 11099,62 грн. Таким чином, зазначена вартість перевищує 9338,14 грн. Тому суд правильно дійшов висновку про відмову у стягнені цієї суми на користь позивачки.
Апелянт ОСОБА_5 також зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, оскільки йому безпідставно відмовлено в задоволені позову про стягнення з ОСОБА_3 та ПАТ СК „Провідна" матеріальної шкоди в сумі 57813,31 грн.( лікування, ремонт транспортного засобу) ; про стягнення 400,00 грн. (проведення автотоварознавчого дослідження) ; про стягнення 8000,00 грн.(юридична допомога адвоката); про стягнення 2550,00 грн. з ПАТ СК „Провідна" ( моральна шкода).
Також не згоден з оцінкою вини кожного з водіїв у ДТП. Вважає, що вина є обоюдною, але вина водія ОСОБА_8 у вчинені ДТП становить 90%, а його- ОСОБА_5 -10%.
Проте, з доводами апелянта погодится не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції на підставі доказів, наданих сторонами, встановив обставини ДТП, під час якої було завдано шкоду, визначив розмір шкоди, встановив наявність вини обох водіїв.
Розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України має бути визначено судом відповідно до процентного співвідношення ступеня вини кожного з учасників ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_8 було скоєно небезпечну сітуацію на дорозі та мало місце порушення ПДР, але в діях ОСОБА_5 згідно висновку судової комплексної автотехнічної і транспортно-тросологічної експертизи № 98/10 від 23.09.2010 року є порушення п.п.12.6., 12.9., 12.3 ПДР України. ОСОБА_5 перевищів швідкість, вказану в п.п.12.4 -12.7, не вжив заходів зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об"їзду перешкоди. У висновку експертизи зазначено: „ОСОБА_5 располагал технической возможностью предотвратить столкновение екстренным торможением при доступной скорости движения…»
ОСОБА_5 не скористався цією можливістю, в результаті чого ОСОБА_8 загинув, ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження середньої важкості.
Виходячи з цього, суд встановив ступень вини ОСОБА_8- 30%, а ОСОБА_5 -70%.
Судом першої інстанції також встановлено, що між ПАТ СК „Провідна" та ОСОБА_8 на підставі Закону України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року зі змінами та доповненнями було укладено договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ6559796) строком дії з 23.10.2009 року по 22.10.2010 року. Полісом страхування був забезпечен6ий транспортний засіб LIFAN 520 р.н. НОМЕР_1.
Страховик здійснює відшкодування шкоди,заподіяної внаслідок ДТП транспортним засобом, власник якого застрахував свою цивільно-правову відповідальність, на умовах Закону України „ОСЦВВНТЗ".
Відповідно до п.1 ст.22 ЗУ „ОСЦВВНТЗ" при настанні страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю,здоров"ю, майну третьої особи.
Відповідно до Поліса № ВВ/6692564 зазначеного вище Закону між ЗАТ „ПРОСТО-страхування" та водієм ОСОБА_5 укладений відповідний договір, згідно якого в разі настання страхового випадку ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду заподіяну життю і здоров"ю ( на одного потерпілого) становить 51000,00 грн., а за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого)-25500,00 грн.
Згідно ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов"язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Порядок здійснення страхових виплат регулюється Законом України „Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ОСЦВВНТЗ).
Враховуючи вимоги зазначеного закону, суд правильно дійшов висновку, що внаслідок ДТП учасникам ДТП завдана шкода, яка підлягає стягненню.
Щодо стягнення на користь ОСОБА_5 витрат за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 400,00 грн, то суд обгрунтовано відмовив про стягнення, оскільки до матеріалів справи додана копія квітанції № 342/Д від 11.10.2010 року на суму 500,00 грн., а не на 400,00 грн. Квітанція не містить підпису головного бухгалтера або особи, уповноваженої керівником, та відсутня печатка.
В суперечь вимогам ст.ст.10,60 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, ОСОБА_5 не надав жодного доказу на підтвердження своїх вимог про стягнення на його користь матеріальної шкоди у вигляді затрат на лікування, що він лікувався в результаті наслідків ДТП та що він став інвалідом саме внаслідок ДТП. Тому суд обгрунтовано відмовив йому в задоволені цих позовних вимог.
З цих же підстав йому відмовлено про стягнення моральної шкоди в сумі 2550,00 грн.
ОСОБА_5 не довів, що моральна шкода завдана йому внаслідок отриманих ним тілесних ушкоджень, що йому була завдана фізична боль та він став інвалідом другої групи в в результаті ДТП.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, то як ОСОБА_3 так і ОСОБА_5 не надали договори про надання такої допомоги, які б містили дані про вид допомоги, розмір та порядок розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи (журнали судових засідань) ОСОБА_11 та ОСОБА_9 приймали участь у розгляді справи в якості представників сторін, а не як особи, які надають правову допомогу відповідно до ст.84 ЦПК України. Тому суд правильно відмовив сторонам у задоволені цих вимог.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи і дійшов правильного висновку, що позовні вимоги сторін підлягають частковому задоволеню.
Посилення апелянтів на те, що суд першої інстанції не повно з"ясував обставини справи та ухвалив незаконе рішення,є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Порушень чи неправильного застосування норм закону, які б потягли за собою скасування або зміну оскаржуваного рішення, колегія суддів не встановила, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_9 відхилити.
Рішення Приазовського районного суду Запорізької області від 09 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: