АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-а/2390/964/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 10.3.1 Манько М.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоНерушак Л.В.

суддівПальонного В.С., Карпенко О.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Черкаси апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,-

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

06 серпня 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він має статус «дитини війни» і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком. Оскільки такої доплати відповідач не проводив, тому позивач змушений був звернутися до суду за захистом своїх прав та просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену надбавку до пенсії як «дитині війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, за 2009 рік та з 01 січня по 31 серпня 2010 року в сумі 3914,62 грн. та стягнути 171 грн. судових витрат.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2010 року позов задоволено повністю.

Стягнуто Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області на користь ОСОБА_5 недоплачене підвищення до пенсії, передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 3914,62 грн.

Стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області на користь ОСОБА_5 понесені ним судові витрати у справі по оплаті судового збору в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн., а всього 171 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі посилається, що судом першої інстанції неповно та не об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи із порушенням норми матеріального права, що в свою чергу призвело до винесення рішення, яке суперечить вимогам закону. Просить скасувати рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2010 року в частині стягнення з відповідача 3914,62 грн. щомісячного підвищення до пенсії та 171 грн. судових витрат, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Поскільки від усіх осіб, які беруть участь у справі, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є «дитиною війни».

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнанні неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачалося, що дітям війни, крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 року було визнано неконституційними.

Відповідно до частини 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином з 22.05.2008 року відповідач, як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, був зобов'язаний нараховувати позивачу підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, і додаткового рішення законодавчого органу про відновлення попередньої редакції Закону, жоден нормативно-правовий акт не передбачає.

Отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» мають діти війни за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Не є обґрунтованим посилання в апеляційній скарзі на інші нормативно-правові акти, оскільки згідно частини 2 ст.3 Закону № 2195-1У державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 71 Закону України від 26 грудня 2008 N 835-VI "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України було надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названі норми законів передбачають встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно їх дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Отже, нарахування та виплата у 2009-2010 роках дітям війни підвищення до пенсії повинні були здійснюватися в розмірі, встановленому відповідно до статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до роз'яснень, що містяться в абзаці 5 п. 11 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 19 грудня 2011 р. "Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" судам необхідно враховувати, що до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, при вирішенні справ цієї категорії щодо розміру підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, дітям війни застосуванню підлягають положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно п. 12 вказаної Постанови Пленуму ВАСУ роз'яснено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (абзац дев'ятий статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Однак, задовольняючи позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нараховувати та виплатити позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3914 грн. 62 коп., суд допустився помилки, вказавши суму заборгованості, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні.

Вирішуючи спір, і задовольняючи позов, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог вказаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.

Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню Пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цій частині не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни рішення суду є правильне по суті вирішення питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

В решті, доводи апелянта спростовуються матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів , -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області - задовольнити частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області про стягнення недоплаченого підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - змінити в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_5 недоплачене підвищення до пенсії, передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 серпня 2010 року в розмірі 3914,62 грн.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_5 недоплачену йомe як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 серпня 2010 року.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає чинності через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий :

Судді :