Справа № 1/217/10/12

Провадження №11/0290/475/2012 Категорія: 20

Головуючий у суді 1-ї інстанції Царапора О.П.

Доповідач : Рупак А.А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року місто Вінниця

колегія суддів судової палати з кримінальних справ

апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого: Рупака А.А.

суддів: Бурденюка С.І., Ляліної Л.М.

з участю прокурора: Миколайчука Д.Г.

адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляціями прокурора, який брала участь в розгляді справи - помічника прокурора Немирівського району Вінницької області Луценка Р.В., потерпілого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 22 лютого 2012 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Джурин Шаргородського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого робітником ТОВ «Івомаксимус», раніше не судимого

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 304 ч.1 КК України та призначено покарання:

- за ч.3 ст. 185 КК України -4 (чотири) роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст.304 КК України -3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання визначено шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Старомихайлівка Маріїнського району Донецької області, жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Горішні Щерівці Заставнівського району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_3 українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, студента 2-го курсу Немирівського професійного ліцею, раніше не судимого

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст.75, 104 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з іспитовим строком терміном 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_7 покладено обов'язки:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи.

Стягнуто з засуджених судові витрати.

Вирішено питання про речові докази.

Відповідно до вироку суду, ОСОБА_5 достовірно знаючи, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_13 являється неповнолітнім, 28 січня 2011 року шляхом здійснення психологічного тиску, а саме вмовляннями та вказівками спонукав останнього до вчинення злочинів, втягнувши неповнолітнього в злочинну діяльність та разом з даним неповнолітнім, а також ОСОБА_6 в період з 30.01.2011 року по 03.02.2001 року вчинили ряд крадіжок в селі Чуків Немирівського району Вінницької області за наступних обставин.

ОСОБА_5 30 січня 2011 року о 19.00 годині в селі Чуків Немирівського району за попередньою змовою з ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_7 з метою заволодіння чужим майном пройшли на територію цегельного заводу, який належить АК «Золота Нива», де проникли всередину приміщення подрібнювання глини та випічки цегли, яке орендувало ПП «Алекс трейд інвест», звідки таємно викрали електродвигуни марок LА 180 М4, ОА2-71-6 та LА 160 М4 загальною вартістю 21546 гривень. Викрадене майно завантажили на автомобіль ВАЗ-2102 д.р.н.145-89 ВТ під керуванням ОСОБА_5 та з місця події зникли.

Продовжуючи злочинні дії ОСОБА_5 01 лютого 2011 року о 19.30 годині в селі Чуків Немирівського району за попередньою змовою з ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_7 повторно, з метою заволодіння чужим майном пройшли на територію цегельного заводу, який належить АК «Золота Нива», де проникли всередину приміщення пресувального цеху, яке орендувало ПП «Алекс трейд інвест», звідки таємно викрали електродвигуни марок LFMH 225 M4 та LА 80 B4 загальною вартістю 23388 гривень. Викрадене майно завантажили на автомобіль ВАЗ-2102 д.р.н.145-89 ВТ під керуванням ОСОБА_5 та з місця події зникли.

Крім цього ОСОБА_5 03 лютого 2011 року о 18.00 годині в селі Чуків Немирівського району за попередньою змовою з ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_7 повторно, з метою заволодіння чужим майном пройшли на територію цегельного заводу, який належить АК «Золота Нива», де проникли всередину приміщення слюсарного цеху, яке орендувало ПП «Алекс трейд інвест», звідки таємно викрали два електродвигуни марки АО2-52-6 загальною вартістю 5400 гривень. Викрадене майно завантажили на автомобіль ВАЗ-2102 д.р.н.145-89 ВТ під керуванням ОСОБА_5 та з місця події зникли.

В апеляції прокурора зі змінами ставиться питання про зміну вироку суду через неправильне застосування кримінального закону. Апеляція мотивована тим, що під час призначення покарання засудженому ОСОБА_7 суд, покладаючи на останнього обов'язки, передбачені ст.76 КК України неправильно застосував кримінальних закон, оскільки поклав обов'язки, не передбачені ч.1 ст.76 КК України.

В апеляції потерпілого ОСОБА_4 ставиться питання про зміну вироку через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого ОСОБА_5 внаслідок суворості. В апеляції зазначив, що суд не взяв до уваги, що ОСОБА_5 взяв на себе обов'язок відшкодувати підприємству всі збитки, які на даний час майже відшкодував. Крім цього на думку потерпілого суд не врахував особу засудженого ОСОБА_5, на утриманні якого перебувають малолітня дитина, непрацююча вагітна дружина та мати пенсіонерка. Просить звільнити засудженого від відбування покарання з призначенням іспитового строку відповідно до ст.75 КК України.

В апеляціях засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 також ставиться питання про зміну вироку через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок суворості. Засуджений ОСОБА_6 в апеляції зазначив, що при призначенні покарання суд не врахував, що він визнав вину, розкаявся у вчиненому, частково відшкодував заподіну шкоду, влаштувався на роботу, позитивно характеризується, а також не врахував думку потерпілого про призначення покарання, який просив суворо його не карати. В апеляції засудженого ОСОБА_5 окрім аналогічних доводів зазначено, що суд не врахував сприяння в розкритті злочину, вчинення його внаслідок збігу важких сімейних обставин, а також те, що на його утриманні перебувають малолітня дитина, непрацююча вагітна дружина та мати пенсіонерка. Обоє просять призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Заслухавши доповідача, прокурора Миколайчука Д.Г., який підтримав апеляцію з внесеними змінами, адвоката ОСОБА_2, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтримали свої апеляції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що апеляції усіх учасників процесу підлягають до задоволення.

Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих злочинів. Даний висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та належним чином перевірених судом доказах, які в апеляціях не заперечуються.

Водночас колегія суддів знаходить підставними доводи апеляції прокурора зі змінами в частині неправильного застосування кримінального закону під час призначення покарання ОСОБА_7 Так, з вироку суду вбачається, що суд, прийнявши рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з призначенням іспитового строку, поклав на нього обов'язки, передбачені п.п.3, 4 ст.76 КК України -а саме зобов'язав засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи. Проте перелік обов'язків, які може покласти суд на засудженого згідно ч.1 ст.76 КК України є іншим, через що резолютивну частину вироку слід змінити, замінивши «органи кримінально-виконавчої системи»на «кримінально-виконавчу інспекцію».

Крім цього колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляцій потерпілого ОСОБА_4, а також засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в частині суворості призначеного покарання.Як вбачається з матеріалів справи, при призначенні покарання суд не в повній мірі дотримав вимоги ч.1 ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та не врахував положення ч.2 ст.50 КК України про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Призначаючи покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд не в повній мірі врахував всі пом'якшуючі їх вину обставини та обставини, що характеризують особи засуджених.

Як вбачається з вироку, призначаючи покарання ОСОБА_5 суд врахував тяжкість вчинених злочинів, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, посередньо характеризується за місцем проживання, визнав вину, розкаявся у вчиненому, сприяв в розкритті злочину та при цьому не відшкодував заподіяну шкоду. Проте поза увагою суду залишились інші обставини, що пом'якшують відповідальність та дані про особу засудженого. Зокрема, під час надання пояснень (а.с.36, 37), допиту як підозрюваного (а.с.71-72) та обвинуваченого (а.с.172-174) ОСОБА_5 пояснював, що на його утриманні перебуває дружиною та малолітня дитина, а джерелом існування є випадкові заробітки. Під час судового слідства він же уточнив, що потерпілий не повністю розрахувався з ним за виконану роботу. Таким чином суд мав дійти висновку про наявність ще однієї обставини, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання, а саме вчинення злочину внаслідок тяжких сімейних обставин. Крім цього суд взагалі не врахував, що в подальшому ОСОБА_5 влаштувався на роботу робітником в ТОВ «Івомаксимус»(а.с.282) та на його утриманні перебувають малолітня дитина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.287) та вагітна непрацююча дружина (а.с.280). Як вбачається з апеляції потерпілого, ОСОБА_5 зобов'язався повністю відшкодувати заподіяну шкоду та на даний час маже повністю розрахувався за викрадені двигуни (а.с.300-301). За наведених обставин слід врахувати також думку потерпілого про призначення покарання. Таким чином усвідомлення винним своєї протиправної поведінки з урахуванням вищенаведених обставин дає підстави вважати, що у справі наявні достатні соціальні чинники, які доводять, що виправлення і перевиховання ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, внаслідок чого він може бути звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку відповідно до ст.75 КК України.

В свою чергу ОСОБА_6 також вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, приймає заходи щодо відшкодування шкоди (а.с.293), внаслідок чого потерпілий під час судових дебатів просив його суворо не карати (а.с.272), що не було враховано судом при призначенні покарання. Визнаючи вину в інкримінованому злочині, ОСОБА_6 зробив для себе належні висновки та на думку колегії суддів його виправлення і перевиховання також можливе без ізоляції від суспільства, внаслідок чого він може бути звільнений від відбування покарання з призначенням іспитового строку відповідно до ст.75 КК України.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брала участь в розгляді справи - помічника прокурора Немирівського району Вінницької області Луценка Р.В., потерпілого ОСОБА_4, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.

Вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 22 лютого 2012 року відносно ОСОБА_5 за ст.ст.185 ч.3, 304 ч.1 КК України та ОСОБА_6 за ст.185 ч.3 КК України змінити через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок суворості, а відносно ОСОБА_7 за ст.185 ч.3 КК України змінити через неправильне застосування кримінального закону.

ОСОБА_5 на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного судом покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

ОСОБА_6 на підставі ст.75 КК України звільнити від відбування призначеного судом покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання;

- періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В резолютивній частині вироку в частині покладення на ОСОБА_7 обов'язків, передбачених ст.76 КК України замінити вказівку суду про зобов'язання засудженого повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з'являтись для реєстрації до органів кримінально-виконавчої системи на зобов'язання засудженого повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

В решті вирок залишити без змін.

Судді: