Судове рішення #22781318


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 22-а/2390/1540/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія 10.3.1 Клочко О.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Магда Л. Ф.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


11 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоМагди Л.Ф.

суддівМіщенка С.В., Трюхана Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу УПФ України в Придніпровському районі м. Черкаси на постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики, Пенсійного фонду України про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов'язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -


в с т а н о в и л а :


ОСОБА_5 5 лютого 2009 р. звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов'язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни». В позовній заяві вказувала, що вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни.

Згідно із ст. 6 цього Закону вона має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але відповідачем вимоги даного закону ігноруються і підвищення до пенсії їй, як дитині війни, протягом 2006 - 2007 років не нараховувалося та не виплачувалося, а протягом 2008 року нараховувалося та виплачувалося в меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.

Тому позивачка просила суд задовольнити її вимоги, визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити їй щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2008 роки в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 3891,90 грн. та зобов'язати відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну допомогу в подальшому при нарахуванні пенсії.

В запереченні на позов Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси просило в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 квітня 2009 року залучено до участі у даній справі в якості співвідповідачів - Міністерство фінансів України, Міністерство праці та соціальної політики та Пенсійний фонд України.

Міністерство фінансів України та Пенсійний фонд України в своїх запереченнях на позов також просили в задоволенні позову відмовити та застосувати до заявлених вимог річний строк звернення до суду, передбачений ч. 2 ст. 99 КАС України.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2009 року позов задоволено частково. Визнано відмову УПФ України в Придніпровському районі м. Черкаси ОСОБА_5 у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком - протиправною.

Зобов'язано УПФ України в Придніпровському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_5 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. включно за виключенням 10 % мінімальної пенсії за віком, виплачених в 2008 році згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.


Не погоджуючись з постановою суду, УПФ України в Придніпровському районі м. Черкаси подало апеляційну скаргу, в якій просить про скасування постанови і ухвалення по справі нової постанови про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що постанова суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Оскільки всі особи, які беруть участь у справі, не заявили клопотання про розгляд справи за їх участю, то колегія суддів приходить до висновку, про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до п.1 ч.1 ст. 197 КАС України.


Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга повинна бути відхилена виходячи з наступного.


Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 отримує пенсію за віком та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".


Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).


Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни за 2008 рік - з 22.05.2008 31.12.2008.


З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звернулася до суду з даним позовом 5 лютого 2009 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, за правилами якого суд розглядав справу, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.


Ч. 1 ст. 100 КАС України визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.


Представники Управління ПФУ у Придніпровському районі, Міністерства фінансів України та Пенсійного фонду України у запереченнях на позов наполягали на застосуванні відносно вимог позивача річного строку звернення до суду та наслідків пропущення цього строку, встановлених ст. ст. 99, 100 КАСУ.

Тому суд на законних підставах частково задовольнив вимоги ОСОБА_5 та зобов'язав відповідача нарахувати їй недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р., тобто в межах річного строку з часу звернення до суду з позовом.

Відмовляючи позивачці в задоволенні її вимог щодо зобов'язання відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну допомогу відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому, суд виходив з того, що позивачка не навела доказів можливих порушень її прав з боку відповідача у майбутньому.

І оскільки ОСОБА_5 не оскаржила постанову суду, зокрема в частині відмови в задоволенні її вимог щодо зобов'язання відповідача нараховувати їй щомісячну соціальну допомогу в подальшому, постанова суду повинна бути залишена без змін.

Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що Управління Пенсійного фонду як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону № 2195-1У і здійснити позивачу відповідні нарахування, але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило противоправну бездіяльність.


Доводи апелянта щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни обгрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не виступає предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів управлінню пенсійного фонду для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходить за межі заявлених вимог і судом не розглядалося.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.


Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,


у х в а л и л а :


Апеляційну скаргу УПФ України в Придніпровському районі м. Черкаси залишити без задоволення, постанову Придніпровського районного суду м. Черкаси від 29 липня 2009 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики, Пенсійного фонду України про визнання відмови у нарахуванні та виплаті недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» протиправною та зобов'язання про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»залишити без змін.


Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.



Головуючий :


Судді :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація