ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 27 липня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого     адміністративного суду України в складі:

            головуючого-судді: Ліпського Д.В.,

     суддів:  Юрченка В.В., Амєліна С.Є., Весельської Т.Ф., Чумаченко Т.А.,

            при секретарі : Мудрицькій Ю.В..,

            розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2003 року про відмову в наданні рекомендації для обрання суддею Іллічівського міського суду Одеської області безстроково за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2003 року та ухвалу  апеляційного          суду м. Києва від 19 лютого 2004 року,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1  звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2003 року та ухвалу  апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2004 року у справі за його скаргою на висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2003 року про відмову в наданні рекомендації для обрання суддею Іллічівського міського суду Одеської області безстроково.

Зазначає, що  у червні 2003 року звернувся до суду зі скаргою про визнання  неправомірним висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 лютого 2003 року про відмову  в наданні йому рекомендації для  обрання  суддею безстроково та зобов»язати її надати йому рекомендацію перед Верховною Радою України  для обрання суддею  місцевого суду безстроково.

            Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня  2003 року скарга ОСОБА_1 була залишена без розгляду з підстав,передбачених ст.. 85 ЦПК України.

Ухвалою   апеляційного суду м. Києва від 19 лютого 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2003 року залишено без змін.

Вказуючи на допущені, на його думку, судами порушення норм чинного процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій  рішення,  а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

            Відповідно до положень ст.. 248-5 ЦПК України 1963 року, чинного на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, скарга може бути подана в суд у двомісячний строк, коли особі стало відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Судами встановлено, що заявник брав участь у засіданні Вищої кваліфікаційної  комісії суддів України 13 лютого 2003 року, відмова якої в наданні йому рекомендації для обрання суддею безстроково була оголошена ОСОБА_1 в той же день.

Однак зі скаргою на це рішення заявник звернувся до суду  в червні 2003 року з пропуском встановленого  законом строку на оскарження.

          Відповідно зі ст.. 85 ЦПК України скарга, подана після закінчення процесуальних строків, залишається  без розгляду, якщо суд не знайде підстав для  продовження або поновлення строку.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що  заявник  пропустив без поважних причин строк звернення зі скаргою до суду, оскільки не було встановлено поважність причин пропуску зазначеного строку.

Відповідно до ст.. 224 КАС України,  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу  без задоволення, а судові рішення  - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для  скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220-1, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2003 року та ухвалу  апеляційного          суду м. Києва від 19 лютого 2004 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:                                               Ліпський Д.В.

 ­­­­­­­                                                                                                                     

Судді:                                                                       Юрченко В.В.

                                                                                   Амєлін С.Є.

                                                                                   Весельська Т.Ф.

                                                                                   Чумаченко Т.А.

З оригіналом звірено:

Суддя:                                                                        Юрченко В.В.