Справа № 1-167/11 Головуючий в 1 інстанції Черняк В.В.

Провадження № 11/0390/345/2012 Доповідач Матат О.В.

Категорія: ст.286 ч.2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк 15 травня 2012 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі

Головуючого-судді Матата О.В.,

суддів Хлапук Л.І., Борсука П.П..,

з участю прокурора Старчука В.М.,

засудженого ОСОБА_1,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

представників потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представників цивільного відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляціями старшого помічника прокурора Горохівського району Леськіва Ю.В., представника потерпілого ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" та представника цього товариства Рущака В.М. на вирок Горохівського районного суду від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А :

Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Спаське Татарбурнаського р-ну, житель АДРЕСА_1, громадянин України, раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст.286 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України постановлено звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, якщо протягом одного року він не вчинить нового злочину, не буде виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, буде повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи і буде періодично з'являтися в цей орган на реєстрацію.

Вироком вирішено долю речових доказів, судових витрат та цивільні позови прокурора і потерпілих.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 12 жовтня 2011 року на автодорозі "Шклінь-Сенкевичівка Т-03-10", керуючи автомобілем "КАМАЗ" з причепом, в порушення вимог Правил дорожнього руху України він був не уважним, не вибрав безпечної швидкості, не урахував дорожню обстановку, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем "Фіат-Дукато" під керуванням ОСОБА_8, який рухався у зустрічному напрямку.

Не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини справи і кваліфікацію дій ОСОБА_9, прокурор в апеляції просить скасувати вирок щодо ОСОБА_1 та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України покарання у виді 3-х років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.

У доповненні до апеляції прокурор зазначає, що при постановленні вироку суд не сформулював обвинувачення, не зазначив про наслідки вчиненого злочину.

Представник потерпілого ОСОБА_8 ОСОБА_3 в апеляції просить змінити вирок, збільшити розмір відшкодування моральної шкоди, стягнути з цивільного відповідача вартість втраченої ОСОБА_8 продукції у розмірі 12915 гривень та витрати на придбання квитків у розмірі 6452 грн. при транспортуванні ОСОБА_8 для догляду за ним.

Цивільний відповідач в особі директора ТзОВ "ДПЗКУ-МТС" та представник цивільного відповідача в поданих ними апеляціях просять скасувати вирок в частині стягнення з ТзОВ в користь потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_4 по 50000 гривень.

Вислухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, представників потерпілих, які підтримали апеляцію ОСОБА_3 і заперечували проти інших апеляцій, представників відповідача та засудженого, які підтримали апеляції, які подані в інтересах цивільного відповідача, і не підтримали інші апеляції, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що всі чотири апеляції підлягають до часткового задоволення.

Згідно ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним та обґрунтованим.

Згідно ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення та наслідків злочину.

Проте, ці вимоги закону при постановленні вироку не були виконані. Формулюючи обвинувачення, у вироку суд взагалі не вказав які сталися наслідки від зіткнення транспортних засобів, хоча двоє потерпілих при ДТП отримали тяжкі тілесні ушкодження.

За таких обставин апеляційна інстанція позбавлена можливості постановити свій вирок.

Судова колегія вважає, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий судовий розгляд, під час якого слід всебічно, повно й об'єктивно дослідити усі обставини справи та ретельно перевірити доводи апеляцій, з врахуванням яких необхідно постановити законне і обґрунтоване рішення.

У разі доведеності вини ОСОБА_1 у передбаченому ч.2 ст.286 КК України злочині, з урахуванням того, що двом потерпілим спричинені тяжкі тілесні ушкодження, інвалідність, покарання винному з випробуванням та без позбавлення його права керування транспортними засобами є надто м'яким.

Неправильно суд розглянув цивільні позови, оскільки обов'язок відшкодування моральної шкоди в кримінальній справі поклав не на винного, а на третю особу, яка не була учасником ДТП, а відмовляючи у позові про відшкодування заподіяних ОСОБА_8 збитків при знищенні під час ДТП його товарів та при його транспортуванні до місця проживання для забезпечення стороннього догляду, суд без врахування фактичних обставин справи постановив необгрунтоване рішення. Крім цього, потерпілі у даній справі не визнані цивільними позивачами.

При новому розгляді справи необхідно врахувати положення ст.ст. 50, 51 КПК України, норми цивільного законодавства і роз'яснення, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року (із наступними змінами) "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати

У Х В А Л И Л А :

Апеляції старшого помічника прокурора Горохівського району Леськіва Ю.В., представника потерпілого ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" та представника цього товариства Рущака В.М. задовольнити частково.

Вирок Горохівського районного суду від 13 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в цей же суд в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: