ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"27" жовтня 2006 р. Справа №10/189-НА
за позовом Приватного підприемства "ФРАТ" м. Хмельницький
до Хмельницької митниці м. Хмельницький
за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – управління державного казначейства в Хмельницькій області м. Хмельницький
про визнання неправомірними дій Хмельницької митниці щодо відмови у прийнятті митної декларації і митному оформленні товару та скасування картки відмови від 06.04.2006 р. № 400000000/6/10 та № 400000000/6/11, зобов’язання Хмельницької митниці провести митне оформлення товару за контрактом від 05.01.2006р. по вантажно-митних деклараціях №400000001/6/002518 та №400000001/6/002519 від 06.04.2006р. та зобов’язання Хмельницької митниці повернути ПП "Фрат" надмірно сплачених коштів на загальну суму 99019,30 грн.
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Лісняк О.А.
(помічник судді )
За участю представників:
від позивача - Стасишин А.Л. –за довіреністю від 20.05.2006р.
від відповідача –Горобчишин С.В. - за довіреністю №10/1-858 від 31.03.2006р.
Капітан А.В.- за довіреністю від 19.09.2006р. № 10/1-2506
за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –від управління державного казначейства в Хмельницькій області м. Хмельницький - Заворотна О.В.- за дорученням від 03.01.2006р. (в засіданні 16.10.2006р.)
За участю прокурора прокуратури Хмельницької області –Котик О.І.
Постанова приймається 27.10.2006р., так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини
постанови.
Суть спору:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії Хмельницької митниці щодо відмови у прийнятті митної декларації і митному оформленні товару та скасувати картки відмови від 06.04.2006р. №400000000/6/10 та №400000000/6/11, зобов’язати Хмельницьку митницю провести митне оформлення товару за контрактом від 05.01.2006р. по вантажно-митних деклараціях №400000001/6/002518 та №400000001/6/002519 від 06.04.2006р., а також зобов’язати Хмельницьку митницю повернути ПП "Фрат" надмірно сплачені кошти на загальну суму 99019,30 грн.
В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що позивачем на виконання зовнішньоекономічного контракту №1 від 05.01.2006р. отримано за міжнародною товарно-транспортною накладною №047127 товар –килими загальною фактурною вартістю 32492,84 дол. США, для митного оформлення Хмельницькій митниці надано пакет товарно-супровідних документів та через митного брокера оформлено ВМД № 400000001/6/002518 та № 400000001/6/2519 від 06.04.2006р. із зазначенням у графах 12,45,47 митної вартості, яка дорівнювала фактурній. Проте Хмельницька митниця неправомірно відмовила позивачу в митному оформленні ВМД, про що оформлено картки відмови від 06.04.2006р. №№400000000/6/10, 400000000/6/11 з посиланням на постанову Кабінету міністрів України №1375 від 28.08.2003р. із зазначенням, що позивачу необхідно подати додаткові документи, які підтверджують правильність визначення митної вартості згідно п.14.15 вказаної постанови. При цьому, незгоду із заявленою декларантом митною вартістю на товар відповідач пояснив з посиланням на лист Хмельницької митниці №16/2-576 від 07.03.2006р. та на інформацію торгівельно-економічної місії Посольства України в Туреччині від 17.01.2006р., в якій зазначено, що середньозважена ціна килимових виробів з Туреччини –3,63 дол. США за 1 м.кв.
Враховуючи необхідність поставки отриманого товару оптовим покупцям та сплати товару поставщику, позивач змушений самостійно сплатити митні платежі відповідно до митної оцінки, здійсненої митним органом, а саме із розрахунку 3,63 дол. США за 1 кв.м. при вартості 1, 2 дол. США за 1 кв. м. заповнивши ВМД №40000000/6/002562 від 07.04.2006р., №400000001/6/002569 від 08.04.2006р., при цьому сума переплати становить 99019,30 грн.
Посилаючись на положення Митного кодексу України, стверджує, що метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, є основним і повинен застосовуватись у всіх випадках, коли виконуються умови, передбачені ч. 3 ст. 267 Митного кодексу України, при цьому у відповідності до ст. 264 МКУ та п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, позивачем для підтвердження заявленої митної вартості при ввезені чергових партій килимових виробів надавалися документи, зміст яких не викликав заперечень у митної служби.
Вважає, що у відповідача не було підстав вимагати інші документи, які б свідчили про ціну на ідентичні або подібні товари та самостійно обраховувати митну вартість, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості, оскільки метод оцінки товарів застосовується у разі, коли митна вартість не може бути застосована за допомогою інших методів.
Відповідач у письмовому пояснення проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що визначення митної вартості здійснюється у відповідності до розд. XI Митного Кодексу України, Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердж. Постановою КМ України від 28.08.2003р. №1375, Порядку роботи відділу контролю митної вартості (затв. Наказом Держмитслужби України від 13.10.2003р. №6850, Порядку заповнення декларації митної вартості (затв. Наказом Держмитслужби від 02.12.2003р. №828), Порядку здійсненні митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (затв. Наказом Держмитслужби України від 20.04.2005р. №314).
Вказує на те, що позивачем на протязі січня-лютого товар заявлявся та оформлявся за рівнем митної вартості, що складає 1,2 дол. США за м.кв., митна вартість визначалась за основним методом (ч.1ст.266 МК України) на підставі стандартного пакету документів, передбачених п.14 Порядку.
Враховуючи положення ст.ст. 261,264 МКУ, п. 16 Порядку щодо надання інформації декларантам про середньоконтрактну вартість товарів, до всіх імпортерів килимових виробів, в т. ч. листом №16/2-576 до позивача доведена інформація торговельно-економічної місії у складі Посольства України у Турецькій Республіці про ціни на килимові вироби походження із Туреччини та вимога про необхідність надання документів необхідних для підтвердження витрат, визначених у ст. 267 МКУ. Згідно інформації, ціна товару, аналогічного імпортованому складає 4,28 дол. США за м.кв., а середньознижена ціна на килимові вироби турецького походження-3,63 дол. США за м.кв., що значно більше, ніж заявлено згідно документів.
Стверджує, що 06.04.2006р. позивач самостійно у вантажних митних деклараціях №40000000/6/002518, №2519 заявив митну вартість товарів, що в сумі складає 204263,93 грн., нарахував до сплати 60870,65 грн. податків, при цьому митна вартість визначена за 6-тим резервним методом. При цьому вказує на те, що позивач помилково покладає відповідальність за це на митний орган.
Оскільки позивачем на вимогу митного органу не було надано витребувані документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, 06.04.2006р. митним органом були надані декларанту картки відмови в прийнятті митної декларації із зазначенням причини відмови, а саме: невиконання вимог ст.264 МК України щодо подання відомостей, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість та вимоги, які забезпечать можливість прийняття митної декларації до оформлення, а саме подання документів, які підтверджують правильність визначення митної вартості згідно п.п.14,15 ПК МУ від 28.08.2003р. №1375.
Вказує на те, що позивач отримавши картку відмови 07.04.2006р. та 08.04.2006р. знову ж таки самостійно визначив та задекларував у ВМД №400000001/6/002562 та 2569 митну вартість товарів в сумі 496368,62 грн. та нарахував до сплати 147878,55 грн., що підтверджується даними ВМД.
Отже, причиною надання картки відмови стало невиконання вимог митного органу щодо подання додаткового пакету документів, при цьому декларування, визначення митної вартості товарів та обрахування необхідних для сплати податків згідно ВМД №400000001/6/0025518 №2519 (до подання картки відмови) від 06.04.2006р. та №400000001/6/002562, №2569 від 07.04.2006р. та від 08.04.2006р. (після надання картки відмови), здійснював позивач на виконання вимог ст.260 МК України та п.3 Порядку.
Крім того, відповідач вказує, що у картках відмови в прийняті митної декларації №400000000/6/10, №400000000/6/11 зазначено невиконання позивачем вимог ст. 264 МК України щодо подання відомостей, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість, при цьому в картках відмови відсутнє посилання на лист митниці №16/2-576 від 07.03.2006р. За таких обставин, просить у задоволенні позову відмовити.
Управління держказначейства у Хмельницькій області у письмовому поясненні зазначило, що відповідно до ч.2 ст.50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, які були надмірно або помилково зараховані до бюджету. Посилаючись на п.1.2 Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів), затв. наказом Держказначейства України №226 від 10.12.2002р., вказує, що таке повернення здійснюється з відповідних рахунків, відкритих в органах Держказначейства шляхом оформлення платіжних доручень на підставі відповідних документів, в тому числі виконавчих, податкових, митних та інших державних органів. Стверджує, що документи щодо повернення надмірно сплачених платежів на користь позивача в органи Держказначейства не надходили.
Прокурор прокуратури Хмельницької області вважає позовні вимоги необгрунтованими, а дії Хмельницької митниці правомірними та такими, що відповідають вимогам Митного кодексу України. Зазначив, що митний орган діяв у межах наданих повноважень. Вказує на те, що позивач не надав митному органу всіх документів, які б підтвердили заявлену ним у деклараціях відповідно до резервного методу митну вартість килимових виробі. Крім того, зазначає, що позивачем після отримання карток відмови самостійно визначено митну вартість у більшому розмірі із розрахунку 3,63 долара США за 1 кв.м.
Розглядом поданих матеріалів справи встановлено:
Приватне підприємство „Фрат” м. Хмельницький зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа , про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №2247598 серія А00, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно довідки Хмельницького облуправління статистики №2194, зареєстроване платником податку на додану вартість 16.09.2003р., про що видано свідоцтво платника ПДВ №31827402.
Відповідно до контракту №1 від 05.01.2006р., укладеного між фірмою „ IC VE DIS TIC.LTD.STI (Туреччина) як продавцем та приватним підприємством „Фрат”, як покупцем була досягнута домовленість на поставку килимів нетафтингових для підлоги з поліпропілену машинної роботи на загальну суму 800000 дол. США (п. 2.1 контракту) із розрахунку 1,20 долара США за один квадратний метр ( п.2.2.), за умови оплати на протязі 90 днів з моменту поставки. Умови поставки визначені як CIP-порт України при перевезенні морським транспортом або СІР-Хмельницький при перевезенні суходолом, у відповідності з Міжнародними правилами тлумачення термінів “ІНКОТЕРМС-90” (п.1.3 контракту).
В зв’язку із надходженням товару, позивачем, як декларантом, для його оформлення надано до Хмельницької митниці вантажно-митні декларації типу ІМ-40 форми МД-2 від 06.04.2006р. №400000001/6/002519 в якій задекларовано товар –тканні килими машинного способу виробництва, вироблені з поліпропіленових ниток, нетафтиноговані, ворсові, жакардові, оброблені, код товару –5702429000, загалом 13002,78 м.кв., загальною фактурною вартістю 78796,87 грн. (п.42 декларації), митною вартістю 98343,15 грн., визначено нарахування мита та митних зборів в розмірі 29306,26 грн. та № 400000001/6/002518, в якій задекларовано аналогічний товар по відповідному коду, загалом 14074,58 м.кв., загальною фактурною вартістю 85291,98 грн., загальною митною вартістю 105920,78 грн. , визначивши митні збори та мито в розмірі 31564,39 грн.
До даних ВМД позивачем додано декларації митної вартості форми ДМВ-2, в яких декларантом самостійно визначено заявлену митну вартість товару та визначено метод оцінки визначення митної вартості, а саме - 6 метод (резервний), подано INVOICE від 28.02.2006р. №047127 та від 01.03.2006р. №04712 та лист Держзовнішінформ №9/75 від 29.03.2006р. щодо цінової експертизи килимів для підлоги з пропілену машинного виробництва, в якому зазначено, що ціна на килими з пропілену машинного виробництва, що постачаються згідно з інвойсами №47127 від 28.02.2006р.,№47128 від 01.03.2006р. до контракту №1 від 05.01.2006р. відповідає ціновій стратегії фірми-виробника для України та може становити від 1,4 долара США за 1 м.кв. за умови постачання ЕXW склад виробника, Туреччина.
Хмельницькою митницею 06.04.2006р. надано декларанту картки відмови в прийнятті вищевказаних митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №40000000/6/10, №40000000/6/11 в зв’язку з невиконання вимог ст.264 Митного кодексу України щодо подання відомостей, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість з посиланням на п.14,15 Постанови Кабінету Міністрів України №1375 від 28.08.2003р. „Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України”.
Крім того, митним органом направлено на адресу ПП “Фрат” листа №16/2-576 від 07.03.2003р. в якому доведено інформацію про ціни на килимові вироби походження із Туреччини, отриману від торгівельно –економічної місії Посольства України в Турецькій республіці, надіслану листом Держмитслужби України №16/2-296-ЕП від 03.03.2006р., відповідно до якої ціна товарів ,аналогічних імпортованим складає 4,28 дол. США за кв.м., середньозважена ціна на килимові вироби турецького походження –3,63 дол. США за кв.м. При цьому повідомлено позивача, що для підтвердження заявленої митної вартості килимових виробів , що декларуватимуться після ознайомлення з даною інформацією необхідно подавати документи зазначені в п.п. 14,15 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон, затвердженого Постановою КМУ від 28.08. 2003р. № 1375.
Отримавши карки відмови, позивачем 07.04.2006р. та 08.04.2006р. самостійно подано до Хмельницької митниці для митного оформлення вантажно-митні декларації №400000001/6/002562, №400000001/6/002569, в яких задекларовано вищевказаний товар відповідно в кількості 14074,58 м.кв. та 13002,78 м.кв., фактурною вартістю 85291,98 грн. та 78796,87 грн., митною вартістю 258008,16 грн. та 238360,46 грн. (із розрахунку 3,63 доларів США за 1 кв. м.) та нараховано до сплати податків відповідно 76370,41 грн. та 71508,14 грн. Митна вартість згідно до ДМВ-2 визначалась за 6-м (резервним) методом.
Приватне підприємство „Фрат” м. Хмельницький, не погоджуючись з діями митного органу просить визнати неправомірними дії Хмельницької митниці щодо відмови у прийнятті митної декларації і митному оформленні товару, просить скасувати картки відмови від 06.04.2006р. №400000000/6/10 та №400000000/6/11, при цьому зобов’язати Хмельницьку митницю провести митне оформлення товару за контрактом від 05.01.2006р. по вантажно-митних деклараціях №400000001/6/002518 та №400000001/6/002519 від 06.04.2006р., а також зобов’язати Хмельницьку митницю повернути ПП "Фрат" надмірно сплачені кошти на загальну суму 99019,30 грн.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Митним кодексом України (надалі Кодекс) передбачено, що товари, які переміщуються через митний кордон України підлягають митному контролю, декларуванню митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів , при цьому особи, що переміщують товари через митний кордон України, зобов’язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю (ст.ст.40,45,84).
З приписів ст. 262 Митного кодексу України вбачається, що під час переміщення товарів через митний кордон України декларантом митному органу заявляються (декларуються) митна вартість товарів і метод її визначення шляхом подання декларації митної вартості.
Відповідно до ст.ст.259,260 Кодексу митна вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу, митна вартість товарів визначається декларантом відповідно до положень встановлених Кодексом.
Нормами ст.262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Положенням про вантажну митну декларацію (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 р. N 574) визначено, що вантажна митна декларація (далі - ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
Відповідно до ст.264 Митного Кодексу України та п. 4 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України (затв. Постановою КМУ №1375 від 28.08.2003р.) передбачено, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 вказаного Порядку встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, заявляється у вантажній митній декларації згідно з Митним кодексом України та іншими актами законодавства.
При цьому митна вартість товарів, що ввозяться (імпортуються) підприємствами на митну територію України, визначається шляхом відповідного застосування методів, передбачених статтями 266-273 Митного кодексу України (п.11 Порядку).
Статтею 266 Митного кодексу України визначено наступні методи декларування митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, а саме: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Згідно п.12 вказаного Порядку для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування одного з передбачених статтями 268 - 273 Митного кодексу України методів оцінки: за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6) ,подається декларація митної вартості за формою ДМВ-2.
При цьому декларант самостійно заповнює декларацію митної вартості, за винятком граф, призначених для відміток митниці. Посадова особа митного органу, що проводить перевірку оформлення декларації митної вартості, не має права з власної ініціативи або за дорученням чи на прохання декларанта вписувати будь-які дані до граф декларації, які повинні заповнюватися декларантом, або вносити до них зміни, доповнення чи виправлення. (п.13 Порядку).
Відповідно до ст. 265 Кодексу митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм,
Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.
Пунктом 14 вказаного Порядку передбачено перелік документів для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, що переміщуються підприємствами через митний кордон України, які необхідно продати декларанту, а саме: 1) угоду (договір, контракт), на підставі якої здійснюється поставка товарів, і додатки до неї; 2) рахунок-фактуру (інвойс) і банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено) або рахунок-проформу для умовно-вартісних угод (договорів, контрактів), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; 3) угоду (договір, контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи; 4) рахунок про сплату наданих транспортно-експедиційних послуг або офіційно завірену керівником і головним бухгалтером підприємства калькуляцію транспортних витрат у разі, коли транспортні витрати не були включені до рахунка-фактури (інвойсу); 5) пакувальні листи; 6) ліцензію на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню; 7) сертифікат про походження товару, сертифікат якості, безпеки тощо.
Крім того, п.15 вказаного Порядку передбачено, що для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів у разі потреби на вимогу митного органу можуть додатково подаватися такі документи, а саме: установчі документи підприємства, що переміщує товари; угода з третіми особами, що пов'язана з угодою (контрактом) поставки товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських послуг, пов'язаних з виконанням умов угоди щодо товарів, митна вартість яких визначається; відповідна бухгалтерська документація; ліцензійні чи авторські угоди; замовлення на поставку товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника; калькуляція фірми-виробника на товари, митна вартість яких визначається; інші документи, що можуть бути використані для підтвердження відомостей, заявлених у декларації митної вартості.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем самостійно у вантажно-митних деклараціях типу ІМ-40 форми МД-2 від 06.04.2006р. №400000001/6/002518, №400000001/6/002519 задекларовано загалом 27077,36 кв. м. килимових виробів на суму 164088,85 грн. (1,20 дол. США за 1 кв. м. килимових виробів) та заявлено митну вартість на суму 204263,93 грн. (1,5 дол. США за 1 кв.м. килимових виробів), до сплати було нараховано 60870,65 грн. податків. При цьому, позивачем подано декларації митної вартості форми ДМВ-2, в яких декларантом визначено заявлену митну вартість товару та визначено метод оцінки визначення митної вартості - 6 метод (резервний). Таким чином, судом враховується, що декларування зазначеної позивачем митної вартості визначалось на підставі документів, поданих декларантом, перелік яких він самостійно визначив у ВМД.
Враховуючи дані декларацій, додані до них документи, лист Держмитслужби України від 03.03.2006р. № 16/2-296-ЕП щодо інформації торговельно-економічної місії у складі Посольства України в Турецькій Республіці про ціни на килимові вироби походження з Туреччини відповідно до якого вартість килимів для підлоги з поліпропілену машинного виробництва складає 4,28 дол. США за кв.м., а середньозважена ціна на килимові вироби турецького походження –3,63 дол. США за кв.м., лист митниці відповідачу №16/2-576 від 07.03.2006р., неподання позивачем в порушення вимог ст.264 Митного Кодексу України, п.п.14, 15 Порядку необхідних відомостей для підтвердження заявленої декларантом митної вартості 06.04.2006р., митним органом правомірно були надані декларанту картки відмови в прийнятті митної декларації із зазначенням причини відмови.
Позивачем після отримання карток відмови не подано митному органу всіх документів, що б підтверджували визначену митну вартість за резервним методом із розрахунку 1,2 долара США за кв. м. килимових виробів виробництва Туреччини.
Натомість, позивачем самостійно 07.04.2006р. та 08.04.2006р. подано до Хмельницької митниці для митного оформлення вантажно-митні декларації №400000001/6/002562, №400000001/6/002569, в яких задекларовано вищевказаний товар відповідно в кількості 14074,58 м.кв. та 13002,78 м.кв., фактурною вартістю 85291,98 грн. та 78796,87 грн., митною вартістю 258008,16 грн. та 238360,46 грн.( із розрахунку 3,63 доларів США за 1 кв. м.) та нараховано до сплати податків відповідно 76370,41 грн. та 71508,14 грн. Митна вартість згідно до ДМВ-2 визначалась за 6-м (резервним методом).
Враховуючи вищенаведене, вбачається, що позивач самостійно визначав в деклараціях метод визначення митної вартості товарів та митну вартість товару, що експортувався на територію України, що підтверджується даними графи 54 вантажно-митних декларацій та граф 10 декларації митної вартості Тому спростовуються твердження позивача, що саме митним органом визначалася митна вартість товару та твердження, що дані декларацій заповнялися митним брокером Кисіль. О.П.
Оскільки позивачем не виконано вимог ст. 264 Кодексу та п.п.14.15 Порядку №1375 щодо надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товару, митним органом обґрунтовано надано картки відмови від 06.04.2006р.
За таких обставин, суд вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги позивача щодо визнання дій Хмельницької митниці щодо відмови у прийнятті митної декларації і митному оформленні товару та скасуванні карток відмови від 06.04.2006р. та зобов’язання митниці провести митне оформлення товару за контрактом від 05.01.2006р. по вантажно-митних деклараціях №400000001/6/002518 та №400000001/6/002519 від 06.04.2006р.
Безпідставними суд вважає і вимоги позивача щодо зобов’язання Хмельницької митниці повернути ПП “Фрат” надмірно сплачені кошти на загальну суму 99019,30 грн., оскільки позивачем в судовому засіданні не доведено підстави, склад та суму надмірно сплачених коштів.
При цьому, судом також враховуються положення п.1.3 Порядку повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов’язкових платежів) (затверджено наказом Державного казначейства України від 10.12.02р. №226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.02р. за №1000/7288.), відповідно до якого повернення платникам помилково та/або надміру сплачених платежів, надходження яких забезпечується іншими державними органами, здійснюється органами Державного казначейства на підставі заяви платника про повернення, оригіналу довідки відповідного державного органу, на який покладено справляння платежу, що повертається, з обов'язковим зазначенням необхідності повернення та оригіналу документа (квитанції, платіжного доручення та ін.), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету. Відповідно до пояснень митного органу та управління Держаказначейства позивач не звертався із заявою про повернення надмірно сплачених коштів.
Щодо посилань позивача на Порядок дій посадових осіб митних органів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, в разі , якщо рівень митної вартості поданого до митного оформлення товару нижчий за контрольний показник митної вартості цього товару, затверджено Наказом Держмитслужби №1135 від 21.11.2005р., судом враховується, що останній набрав чинності з 20.07.2006р.
З огляду на вищевикладене, враховуючи положення ст.71 КАС України відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
У позові Приватного підприємства „ФРАТ” м. Хмельницький до Хмельницької митниці м.Хмельницький за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –управління державного казначейства в Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання неправомірними дій Хмельницької митниці щодо відмови у прийнятті митної декларації і митному оформленні товару та скасування картки відмови від 06.04.2006 р. № 400000000/6/10 та № 400000000/6/11, зобов’язання Хмельницької митниці провести митне оформлення товару за контрактом від 05.01.2006р. по вантажно-митних деклараціях №400000001/6/002518 та №400000001/6/002519 від 06.04.2006р. та зобов’язання Хмельницької митниці повернути ПП "Фрат" надмірно сплачених коштів на загальну суму 99019,30 грн. відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 5 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.
4-третій особі
5-в прокуратуру