Унікальний № 2605/6425/12
Провадження № 4-с/2605/49/12
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Белоконної І.В.
при секретарі - Поливко М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, -
В С Т А Н О В И В:
Заявник ОСОБА_1 11.04.2012 року звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин О.С. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2012 року з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14.09.2009 року.
В обґрунтування своєї скарги посилається на те, що 26.03.2010 року Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2-3563 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «ВТБ-Банк»боргу в розмірі 174033,20 грн. 21.03.2012 р. державним виконавцем Микитин О.С. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14.09.2009 року. Однак, як зазначає заявник у своїй скарзі, державним виконавцем не було дотримано належного виконання виконавчого документу, її квартиру у процесі виконавчого провадження було продано без належної оцінки її вартості та значно занижено вартість, без публікацій повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації, що є порушенням вимог законодавства щодо процедури проведення прилюдних торгів та реалізації арештованого нерухомого майна в процесі виконавчого провадження. Також у своїй скарзі вказує на те, що згідно постанови державний виконавець перерахував грошові кошти неіснуючому банку, оскільки банку з найменуванням ВАТ «ВТБ-Банк»в Україні не існує, а частина вирученої суми від продажу квартири утримується на рахунку Відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві. А тому просить суд визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин Оксани Степанівни щодо закінчення виконавчого провадження неправомірними, а винесену постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.03.2012 року незаконною та скасувати.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримали, просили скаргу задовольнити з наведених вище підстав та скасувати постанову державного виконавця від 21.03.2012 року.
Представник Відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Микитин Оксана Степанівна в судовому засіданні скаргу не визнала та пояснила, що всі дії, що проводились, були вчинені відповідно до вимог чинного законодавства, жодних порушень з боку Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві допущено не було. Також зазначила, що 14.09.2009 р. Оболонським районним судом м. Києва було ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк»заборгованості у розмірі 174033,20 грн. На підставі вказаного рішення державним виконавцем було відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну постанову. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 добровільно не погашала заборгованість 28.10.2010 р. в її ж присутності було описано та арештовано квартиру АДРЕСА_1. 19.11.2010 року постановою державного виконавця було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні та 06.04.2011 р. оцінювачем ТОВ «Українська експертна група»проведено оцінку зазначеної квартири, яка в подальшому була реалізована за 260000,00 грн. на прилюдних торгах відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно рішення суду до ПАТ «ВТБ Банк»було перераховано 174033,20 грн. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.01.2012 р. накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 та знаходяться на рахунку Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві в межах заявлених позовних вимог. На підставі наведеного просила відмовити в задоволенні скарги.
Представник Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення скарги з наступних підстав. Правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»є Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк». 16.04.2010 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 18821178 з примусового виконання виконавчого листа № 2-3563 від 14.09.2009 р. Оболонського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ВТБ Банк»заборгованості в сумі 174033,20 грн. Однак, з моменту виникнення заборгованості по кредиту та з моменту відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 не внесла жодного платежу щодо погашення заборгованості, до державного виконавця не з'являлась, у зв'язку з чим 28.10.2010 р. державним виконавцем в присутності ОСОБА_1 було описано та арештовано майно боржника -однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Крім того, вказана квартира знаходиться в іпотеці ПАТ «ВТБ Банк»і в акті було зазначено, що описане майно буде передано на реалізацію не пізніше 07.11.2010 р., копію відповідного акту було передано боржнику. В подальшому оцінювачем ТОВ «Українська експертна група»проведено оцінку, про що ОСОБА_1 також була повідомлена. Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»документи щодо реалізації даного майна передано торгуючій організації ПП «СП Юстиція». В ході виконавчого провадження для погашення заборгованості торгівельною організацією 12.01.2012 року було реалізовано майно боржника з дотриманням вимог щодо процедури проведення прилюдних торгів та реалізації арештованого майна. Переможцем прилюдних торгів внесено кошти в сумі 260000,00 грн. Згідно рішення суду до ПАТ «ВТБ Банк»перераховано 174033,20 грн. У зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду 21.03.2012 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Представник ПАТ «ВТБ Банк»просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки в діях державного виконавця відсутні неправомірні дії.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14.09.2009 року задоволено позов Відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та стягнуто з останньої заборгованість за кредитним договором на користь ВАТ «ВТБ»Банк у сумі 172083,20 грн. та судові витрати у сумі 1950 грн., а всього -174033,20 грн.
На підставі зазначеного вище рішення було видано виконавчий лист та 16.04.2010 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконавчого провадження у зв'язку з невиконанням боржником своїх зобов'язань було накладено арешт на майно боржника та в подальшому на прилюдних торгах реалізовано квартиру АДРЕСА_1.
Згідно протоколу від 12.01.2012 р. № 1-К-290-ОБ-і про проведення прилюдних торгів, зазначену вище квартиру було реалізовано за 260000,00 грн., з яких 174033,20 грн. було перераховано до ПАТ «ВТБ Банк»згідно рішення суду.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 26.01.2012 року було накладено арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_1 та знаходяться на рахунку Відділу ДВС Оболонського районного управління юстиції у м. Києві у межах заявлених позовних вимог.
У зв'язку з виконанням рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26.01.2012 р., державним виконавцем Микитин О.С. 21.03.2012 року було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) -це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У судовому засіданні встановлено, що 19.11.2010 року постановою державного виконавця було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні.
Згідно висновку від 06.04.2011 р. з незалежної оцінки майна оцінювачем ТОВ «Українська експертна група»проведено оцінку квартири АДРЕСА_1, з яким ОСОБА_1 була ознайомлена 01.07.2011 р.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»документи щодо реалізації майна було передано торгуючій організації ПП «СП Юстиція».
Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство юстиція»було направлено сторонам виконавчого провадження, в тому числі ОСОБА_1 листа з повідомленням про те, що 20.10.2011 р. о 12.00 год. відбудуться прилюдні торги з реалізації арештованого майна -квартири АДРЕСА_1.
Оскільки виставлене майно ОСОБА_1 не було продане на аукціоні за експертною оцінкою на перших прилюдних торгах, 27.10.2011 року сторонам виконавчого провадження державним виконавцем було направлено лист виклик стосовно того, що на 02.11.2011 р. призначено переоцінку майна та відповідно за участю ПП «Юстиція»та ВАТ «ВТБ Банк»здійснено переоцінку майна і в подальшому реалізовано на прилюдних торгах, які відбулись 05.12.2011 р.
Згідно ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Стаття 12 Закону України «Про виконавче провадження»визначає перелік прав та обов'язків сторін та інших учасників виконавчого провадження.
Оцінивши в сукупності всі зібрані у справі докази, суд вважає, що винесення державним виконавцем Микитин О.С. постанови про закінчення виконавчого провадження вчинено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», в межах наданих йому повноважень, будь-яких порушень прав заявника судом не встановлено, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 52, 58 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 14, 386, 387 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві -відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: І.В. Белоконна
21.05.2012 Справа № 2605/6425/12