У К Р А Ї Н А
Справа № 22-2690/7045 Головуючий у 1 інстанції - Борисова О.В.
2012 рік Доповідач - Шахова О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :
головуючого - Шахової О.В.
суддів Поливач Л.Д., Головачова Я.В.
при секретарі - Охневській Т.В.
розглянула в відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Оболонського районного суду м.Києві від 10 жовтня 2010 року задоволено позов ОСОБА_3 та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 2202223 грн 13 коп. боргу за договором позики, 1700 грн державного мита та 120 грн. витрат на ІТЗ.
Не погодившись з рішення суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про зменшення суми боргу на 20 000 дол. США, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не враховані доводи ОСОБА_1 про те, що він частково борг повернув та сплатив ОСОБА_3. 20 000 дол. США, проте письмові розписки від останнього не відбирав. Для підтвердження цих обставин позивач просив визнати обов'язковою участь у справі ОСОБА_3, проте в задоволенні його клопотання судом було відмовлено.
Заслухавши доповідь судді Шахової О.В., пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк(термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк(термін).
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, ' такого самого роду та такої самої якості, що були йому передані) у строк та в порядку, встановленому договором.
Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 04.02.2010 р. ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_1 нотаріально посвідчений договір позики на суму 2000300 грн., що за курсом НБУ становить 250000 доларів США.
Згідно з п.6.1. договору повернення суми позики здійснюється позичальником за наступним графіком: до 01.06.2010 р.- гривневий еквівалент 30000 доларів США, до 01.09.2010 р.- гривневий еквівалент 30000 доларів США, до 01.03.2011 р.- залишок позики та остаточний розрахунок між сторонами (а.с.6).
У відповідності до п.6.2 договору про повернення позики сторони складають відповідний акт про виконання сторонами своїх зобов'язань (а.с.6).
У вказаний строк до 01.06.2010 р. відповідач борг в- сумі 30000 доларів США у гривневому еквіваленті не повернув, акт про повернення сторонами позики складено не було, на вимогу позивача добровільне погашення суми боргу відповідачем не відбулося.
У відповідності до офіційного повідомлення НБУ від 01.06.2010 р. 100 доларів США складає 792,51 грн., таким чином, сума боргу становить 237753 грн.
У відповідності до пп.1 п.6.1. договору позики відповідач не повернув своєчасно до 01.09.2010 р. суму боргу у гривневому еквіваленті 30000 доларів США, тому сума боргу з врахуванням 3 % річних становить 238476,03 грн.
Згідно з п.11.2 договору за прострочення грошових зобов'язань позичальник сплачує позикодавцеві пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Станом на 18.10.2010 р. відповідач прострочив за графіком виконання грошового зобов'язання про сплату гривневого еквіваленту 30000 доларів США по строку до 01.06.2010 р. на 140 днів. Таким чином, розмір пені складає 166427 грн.10 коп.
Станом на 18.10.2010 р. відповідач за графіком виконання зобов'язання про сплату гривневого еквіваленту 30000 доларів США по строку до 01.09.2010 р. прострочив 4 8 днів. Таким чином, розмір пені станом становить 56736 грн.
Загальний розмір пені на 18.10.2010 р. становить 223163 грн. 10 коп.
Загальна сума боргу відповідача перед позивачем за договором позики від 04.02.2010 р. становить 2202223,13 грн.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві України та знайшли своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі.
Таких висновків суд першої інстанції дійшов після повного, всебічного і об'єктивного з'ясування дійсних обставин справи, перевірки доводів і заперечень сторін, належної правої оцінки зібраним у справі доказів та застосування правових норм які регулюють дані правовідносини, з огляду на що рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону, є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що він нібито повернув ОСОБА_3 220 000 доларів США колегія суддів не приймає до уваги виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 6.2. Договору про повернення позики сторони складають відповідний акт про виконання сторонами своїх зобов'язань.
Проте, ОСОБА_1 не надано належних доказів того, що ним, на момент винесення оскаржуваного рішення, погашено частину заборгованості у розмірі 20 000 доларів США.
Про зазначені в апеляційній скарзі обставини, ОСОБА_1 не повідомляв суд першої інстанції, та не спирався на них в своїх запереченнях.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними, необґрунтованими та на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.
Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до вказаного суду.
Головуючий
Судді