АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2012 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г. за участю:

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2012 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, громадянин України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Як вбачається з даної постанови, ОСОБА_2 16 лютого 2012 року о 22 годині 10 хвилин, керував автомобілем „Додж” реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Стеценка в м. Києві, з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Своє рішення суд мотивував тим, що по справі зібрано достатньо доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_2 названого адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути дану справу та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу, замість стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік. Зокрема, свої апеляційні вимоги мотивує тим, що він не викликався на судове засідання, в матеріалах справи відсутні будь-які документи про його повідомлення про розгляд справи, внаслідок чого не був присутнім у судовому засіданні та був позбавлений права висловити свої доводи, а саме, те, що в даний час він не працює та має на утримані матір, яка є пенсіонером та інвалідом.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, щиро розкаявся та просив змінити йому вид адміністративного стягнення з позбавлення права керування транспортними засобами на штраф, посилаючись на необхідність водити автомобіль для постійного піклування перестарілою матір'ю.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляції та додатково долучені документи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З висновками суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП повністю погоджуюсь, а тому в цій частині рішення суду є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено, що за це правопорушення може бути накладено стягнення у виді штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Відповідно до ст. ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчинення нових правопорушень, при цьому враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді даної справи ці вимоги закону порушено, що призвело до неповного з'ясування даних про особу правопорушника, які мають суттєве значення для об'єктивного та правильного вирішення спору.

З матеріалів справи і доданих до апеляційної скарги документів убачається, що ОСОБА_2 повністю визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, щиро розкаюється, вперше притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, має на утримані матір, яка є пенсіонером.

Обставини, які відповідно до ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення по справі відсутні.

Тому вважаю, що в даному конкретному випадку адміністративне стягнення у виді позбавлення ОСОБА_2 права керування транспортними засобами можливо замінити на штраф.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2012 року, в частині накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення змінити, застосувати до нього замість адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами - адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень у дохід держави.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду міста Києва Паленик І.Г.