ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 217
РІШЕННЯ
Іменем України
14.05.2012Справа №5002-25/2569.1-2011
за позовом - Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД»,
м. Сімферополь
про стягнення 1 746 660,09 грн.
Суддя Копилова О.Ю.
представники сторін:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність №2-26д від 26.12.2011, представник
від відповідача - не з'явився
Обставини справи:
Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" про стягнення 1 746 660,09 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2011 року у справі № 5002-20/6076-2010 позовні вимоги задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 1 746 660,09 грн.;17466,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2011 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" залишено без задоволення, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2011 року у справі № 5002-20/6076-2010 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 31 травня 2011 року у справі № 5002-20/6076-2010 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2011 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 січня 2011 року у справі № 5002-20/6076-2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
14 червня 2011 року справа надійшла до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Справу передано на розгляд судді господарського суду Автономної Республіки Крим Ковтун Л.О., із привласненням нового номеру 5002-1/2569.1-2011.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2011 року по справі №5002-1/2569.1-2011 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД" на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму боргу в розмірі 1 746 660,09 грн.; 17 466,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року по справі №5002-1/2569.1-2011 апеляційну скаргу залишено без задоволення; рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.11.2011 у справі №5002-1/2569.1-2011 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду Україна від 28 лютого 2012 року по справі №5002-1/2569.1-2011 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» задоволено частково; постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2011 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 вересня 2011 року по справі №5002-1/2569.1-2011 скасовано; справу №5002-1/2569.1-2011 передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
12 березня 2012 року матеріали господарської справи №5002-1/2569.1-2011 були повернені до господарського суду Автономної Республіки Крим.
В результаті проведення автоматичного розподілу справи №5002-1/2569.1-2011 справу передано на розгляд судді господарського суду Автономної Республіки Крим Копиловій О.Ю. з привласненням справі №5002-25/2569.1-2011.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12 березня 2012 року справу прийнято до провадження, призначено дату розгляду справи.
Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні. У письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи (том II, а.с.58), позивач зауважив, що між сторонами на виконання п.6 додаткової угоди від 25.05.2005 до договору про спільну господарську діяльність №165/07 від 11.05.1999 додаткові угоди не укладались.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмових поясненнях, що містяться у матеріалах справи (том II , а.с.68), також, зазначив, що між сторонами додаткових угод до додаткової угоди від 25.05.2005 та договору про спільну господарську діяльність №165/07 від 11.05.1999 укладено не було.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Від позивача у судовому засіданні надійшли письмові обгрунтування правової позиції, відповідно до яких він зазначає, що внаслідок невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» свого зобов'язання щодо розподілу майна та грошових коштів на підставі Протоколу закриття спільної діяльності за договором №165/07 від 11.05.1999 про спільну господарську діяльність та розподіл результатів спільної діяльності, укладеного сторонами 24.12.2007, у Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виникло право на стягнення з відповідача майнової компенсації частини внеску у спільну діяльність в сумі 1 746 660,09 грн. у грошовому еквіваленті, а тому зміна первісного зобов'язання новим (новація) в даному випадку не відбулась.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» до судового засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим про відкладення розгляду справи від 05 квітня 2012 року.
Пунктом 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року, встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд вважає що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи в повній мірі сформульовані та у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
11 травня 1999 року між дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» укладений договір № 165/07 про спільну господарську діяльність, (том I, а.с. 16-21).
Пунктом 1.1. статті 1 зазначено договору передбачено, що учасники здійснюють спільну господарську діяльність з метою реконструкції і здачі в експлуатацію комплексу бази відпочинку, у с. Рудики, Обухівського району, Київської області.
Пунктом 12.1 статті 12 договору № 165/07 про спільну господарську діяльність передбачено, що строк дії договору визначається згідно з графіками проектних та будівельних робіт. При цьому, договір втрачає силу в разі завершення терміну його дії і при достроковому розірванні його учасниками.
Пунктом 12.4. статті 12 договору № 165/07 про спільну господарську діяльність встановлено, що у разі розірвання договору, учасники проводять взаєморозрахунки з розподілу прибутків, спільного майна, відповідальності і зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Згідно ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
25 травня 2005 року між дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» укладено додаткову угоду до договору № 165/07 від 11 травня 1999 року про спільну господарську діяльність про дострокове розірвання договору за згодою сторін, (том I, а.с. 22).
Відповідно до умов вказаної додаткової угоди сторони дійшли згоди, що з підписанням цієї угоди договір зі всіма його умовами вважається припиненим за згодою сторін. Спільну господарську діяльність сторін з реконструкції та здачі в експлуатацію комплексу бази відпочинку у с. Рудики, Обухівського району, Київської області припинено.
Додатковою угодою до договору № 165/07 від 11 травня 1999 року про спільну господарську діяльність про дострокове розірвання договору за згодою сторін передбачено, що на момент підписання цієї угоди в результаті спільної діяльності створено об'єкти незавершеного будівництва з приналежними до них будівельними матеріалами, конструкціями тощо, згідно додатку №1 до цієї угоди, загальною вартістю 14 226 000 грн.
Сторони визнали, що оскільки дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» проінвестувало 100% вартості об'єктів незавершеного будівництва у розмірі 15 257 295,00 грн., воно є власником створених об'єктів незавершеного будівництва з їх приналежностями.
Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» зобов'язується передати дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» об'єкти незавершеного будівництва зі всіма приналежностями до них та всією виконавчою документацією, загальною вартістю 14 226 000,00 грн., згідно додатку № 1 до цієї угоди, за актом приймання-передачі (або актами приймання-передачі, у разі поетапної передачі) та списати його зі свого балансу.
У разі, якщо вартість об'єктів незавершеного будівництва з приналежними до них будівельними матеріалами, конструкціями тощо, згідно додатку №1 до цієї угоди, виявиться меншою від розміру інвестицій дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», сторони домовились вирішити дане питання шляхом підписання додаткової угоди.
В свою чергу, дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зобов'язувалась прийняти від Товариства з обмеженої відповідальністю «Консоль ЛТД» об'єкти незавершеного будівництва з всіма приналежностями до них та виконавчою документацією, згідно додатку № 1 до цієї угоди, за актом (актами, у разі поетапної передачі) приймання-передавання та зарахувати їх на свій баланс.
Відповідно до ст. 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі: 1) визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 2) оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 3) смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками); 4) відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 5) спливу строку договору простого товариства; 6) виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників; 7) досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.
Поділ майна, що є у спільній власності учасників, і спільних прав вимоги, які виникли у них, здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.
Учасник, який вніс у спільну власність річ, визначену індивідуальними ознаками, має право у разі припинення договору простого товариства вимагати в судовому порядку повернення йому цієї речі за умови додержання інтересів інших учасників і кредиторів.
З моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов'язаннями щодо третіх осіб.
24 грудня 2007 року сторони підписали протокол закриття спільної діяльності за договором № 165/07 від 11 травня 1999 року про спільну господарську діяльність і розподілення результатів спільної діяльності, (том I, а.с. 23).
Пунктом 2 частини 2 вказаного протоколу сторони за взаємною згодою та на підставі статті 1133 Цивільного кодексу України затвердили грошову оцінку розмірів внесків сторін у спільну діяльність:
- внесок дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» - 15 257 294,95 грн.;
- внесок Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Консоль ЛТД» - 1 292 842,80 грн.
Відповідно до частини 3 зазначеного протоколу сторони вирішили розподілити спільну часткову власність сторін (результати спільної діяльності) наступним чином:
- дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» отримує у власність 100% побудованого в межах даного договору про спільну діяльність майна - незавершеного будівництвом об'єкту (вартістю 13510634,86 грн.), а також отримує від ТОВ фірми «Консоль ЛТД» майнову компенсацію частини свого внеску у спільну діяльність на суму 1 746 660,09 грн. у вигляді площі квартир в об'єктах, які будуються Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД», за ринковою вартістю кв.м. житла на дату передачі;
- Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» отримує у власність грошову компенсацію частки в спільній частковій власності в сумі 1292842,80 грн.
24 грудня 2007 року між дочірньою компанією «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» підписаний акт приймання-передачі незавершеного будівництва по об'єкту - база відпочинку «Червона Рута» згідно договору про спільну діяльність № 165/07 від 11 травня 1999 року, (том I, а.с. 26), яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» повернув дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» внесок у спільну діяльність виконаними роботами по реконструкції бази відпочинку «Червона Рута».
Тобто, протоколом закриття спільної діяльності від 24 грудня 2007 року сторони домовились відносно розподілу майна та грошових коштів.
14 січня 2009 року позивач направив на адресу відповідача вимогу (вих. №2-05-00161 від 14.01.2009), згідно якої на підставі ст.530 Цивільного кодексу України, вимагав у семиденний строк з моменту отримання відповідної вимоги компенсувати дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» частину її внеску у спільну діяльність на суму 1746660,09 грн. у вигляді площ квартир в об'єктах, які будуються у місті Києві Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД», (том I, а.с. 29-30).
У зв'язку із відсутністю відповіді на зазначену вимогу, 07 грудня 2010 року позивач звернувся до відповідача з іншою вимогою (вих. № 2-903 від 07.12.2010), відповідно до якої, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» свої зобов'язання з передачі компенсації частини внеску у спільну діяльність в сумі 1 746 660,09 грн. у вигляді передачі площі квартир не виконало, дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» втратило інтерес до виконання відповідачем зобов'язання стосовно передачі компенсації частини внеску у спільну діяльність в сумі 1746660,09 грн. у вигляді площі квартир. Позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» зобов'язаний повернути грошові кошти в сумі 1746660,09 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги на підставі ст. 612 та ст. 1212 Цивільного кодексу України, (том I, а.с. 32).
Залишення відповідачем й цієї вимоги без розгляду стало підставою для звернення дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» до господарського суду за захистом порушеного права.
Вищий господарський суд України в постанові від 28 лютого 2012 року (справа №5002-1/2569.1-2011) зазначив, що при новому розгляді справи необхідно встановити чи укладались між позивачем та відповідачем на виконання п. 6 додаткової угоди від 25 травня 2005 року будь-які додаткові угоди, а також чи виникло у позивача право на стягнення боргу у грошовому еквіваленті, оскільки сторони домовились про майнову компенсацію частини свого внеску у спільну діяльність у вигляді площі квартир в об'єктах, які будуються відповідачем, за ринковою вартістю кв. м. житла на дату передачі та встановити чи зміна первісного зобов'язання новим відбулась з дотриманням ч. 2 статті 604 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частини 3 цієї ж статті якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як вже було зазначено, п.3 протоколу про закриття спільної діяльності від 24 грудня 2007 року, сторони погодили розподілення загальної дольової власності сторін у наступному порядку: позивач отримує у власність 100% побудованого в межах даного договору про спільну діяльність майна - незавершеного будівництвом об'єкту (вартістю 13510634,86 грн.), а також отримує від ТОВ фірми «Консоль ЛТД» майнову компенсацію частини свого внеску у спільну діяльність на суму 1 746 660,09 грн. у вигляді площі квартир в об'єктах, які будуються Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД», за ринковою вартістю кв.м. житла на дату передачі.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, оскільки в протоколі не визначений строк виконання Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Консоль ЛТД» своїх обов'язків, строк виконання обов'язків обчислюється з моменту пред'явлення позивачем вимоги.
Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, згідно протоколу про закриття спільної діяльності від 24 грудня 2007 року.
Однак, як вже було зазначено, позивач, у письмових поясненнях, що містяться в матеріалах справи, (том II, а.с.58), зауважив, що між сторонами додаткових угод до додаткової угоди від 25.05.2005 та договору про спільну господарську діяльність №165/07 від 11.05.1999 укладено не було.
Відповідач у письмових поясненнях, що містяться у матеріалах справи (том II , а.с.68) також зазначав, що між сторонами додаткових угод до договору про спільну господарську діяльність №165/07 від 11.05.1999 та додаткової угоди від 25.05.2005 підписано не було.
Таким чином, під час нового розгляду справи судом, у виконання вказівок, що викладені в Постанові Вищого Господарського суду України від 28 лютого 2012 року по справі №50002-1/2569.1-2011, було встановлено, що між позивачем та відповідачем на виконання п.6 додаткової угоди від 25 травня 2005 року будь-яких додаткових угод не укладалось.
Окрім того, заміни первісного зобов'язання новим зобов'язанням між сторонами, як це передбачено ч.2 ст. 604 Цивільного кодексу України, не відбулось.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що предметом даного позову є стягнення грошових коштів у розмірі 1 746 660,09 грн., правовою підставою для стягнення вищевказаної суми позивачем зазначені положення статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналізуючи ст.1212 Цивільного кодексу України змістом даних зобов'язань є право кредитора (потерпілої сторони) вимагати від боржника повернення безпідставно отриманого або збереженого майна і обов'язок боржника виконати цю вимогу й повернути безпідставно одержане майно.
Оскільки, відповідач по справі - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», своє зобов'язання з передачі майнової компенсації частину внеску у спільну діяльність в сумі 1 746 660,09 грн. не виконав, позивач втратив інтерес до виконання цього зобов'язання, а тому утримання відповідачем коштів позивача в сумі 1 746 660,09 грн. (які були передані у спільну діяльність як внесок) є незаконним.
Внаслідок неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання щодо розподілу майна та грошових коштів за договором, втрати позивачем через прострочення відповідача, інтересу до виконання зобов'язання у вигляді передачі майна, у позивача, відповідно до
ст. 526,612, 1212 Цивільного кодексу України виникло право на стягнення цієї суми в судовому порядку.
Таким чином вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання належним чином зобов'язання щодо майнової компенсації позивачу частини внеску у спільну діяльність та матеріали справи не містять доказів повернення отриманих відповідачем грошових коштів (грошами або майном) в повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, що діяла на момент звернення позивача з позовом до суду, оплата держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 травня 2012 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД", (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна,16, ідентифікаційний код 20676633) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) грошові кошти в розмірі 1 746 660,09 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Консоль ЛТД", (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна,16, ідентифікаційний код 20676633) на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, ідентифікаційний код 30019775) 17 466,60 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.