Справа № 22-ц-1112/2012 Головуючий у I інстанції - Жук М. І.
Категорія - цивільна Доповідач - Скрипка А. А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 травня 2012 року
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіСкрипки А.А.
суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М.
при секретарі:Руденко О.М.
за участю:ОСОБА_5, її представника - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди,
в с т а н о в и в:
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення матеріальної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_7 на її користь матеріальну шкоду, яка завдана відповідачем як працівником, який перебував в стані алкогольного сп'яніння, в розмірі 14 610 грн. 46 коп. Доводи апеляційної скарги зазначають, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, оскільки його ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що відповідач працювала у неї саме з 06 серпня 2012 року, а не як вказав суд і рішенні з 01 січня 2011року по 14 вересня 2011року. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам по справі, а саме акту про перебування працівника у нетверезому стані на робочому місці та показанням свідків з даного приводу. На думку апелянта, суд безпідставно не застосував статтю 134 Кодексу законів про працю України, яка підлягає застосуванню при вирішенні даної справи по суті. ОСОБА_5 вказує, що суд першої інстанції неправомірно послався на відсутність доказів щодо факту пошкодження майна, яке в подальшому було нею передано як благодійну допомогу до Чернігівського міського громадського об'єднання інвалідів ''Шанс'', оскільки вказані обставини позивач підтвердила відповідними довідками.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки його судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_5 ( а. с. 3 - 6), ОСОБА_7 працювала продавцем магазину '' Леді - стиль'' у фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 Позивач просила стягнути на її користь з відповідача матеріальну шкоду, завдану ОСОБА_7, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння 29 серпня 2011року на робочому місці в магазині позивача. Позивач вказувала, що внаслідок вживання відповідачем спиртних напоїв ОСОБА_7 знудило, що спричинило пошкодження 17 одиниць одягу та двох м'яких стільців. При цьому позивачу, згідно розрахунку ОСОБА_5, спричинено матеріальну шкоду на суму 14 610 грн. 46 коп. ( а. с. 12). В подальшому вказаний одяг позивач передала до будинку інвалідів в якості благодійної допомоги. Таким чином, ОСОБА_5 просила стягнути на свою користь з відповідача в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди 14 610 грн. 46 коп. Розмір матеріальної шкоди (а.с.12) позивачем визначено, виходячи з цін на реалізацію непродовольчих товарів, затверджених наказом позивача № 2 від 03 січня 2011року ( а. с. 9).
На підтвердження вимог позову позивач представила суду : копії табелю обліку робочого часу фізична особа - підприємець ОСОБА_5 за серпень, вересень 2011року( а. с. 7, 8) ; наказ від 03 січня 2011року № 2 фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про затвердження цін на реалізацію непродовольчих товарів ( а. с. 9); акт від 29 серпня 2011року про перебування працівника ОСОБА_7 на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, складений ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; підпису ОСОБА_7 вказаний акт не містить ( а. с. 10) ; перелік пошкодженого товару ОСОБА_7 в кількості 17 одиниць одягу з найменуваннями одягу та двох стільців ( а. с. 11), складений ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; підпису ОСОБА_7 вказаний перелік не містить. В судовому засіданні апеляційного суду позивач пояснила, що особи, які складали вказані акти, є друзями її родини, в трудових відносинах з позивачем не перебувають. Також позивачем представлено лист № 39 від 28 жовтня 2011року Чернігівського міського громадського об'єднання інвалідів '' Шанс'' ( а. с. 13), в якому йдеться мова про отримання від позивача светрів - 3од., штанів - 6 од., блузи - 1од., спідниці - 1од., сукні - 5 од., костюм - 1од.; лист управління державної служби охорони при УМВС України в Чернігівській області від 13 грудня 2011 року щодо звернення ОСОБА_5 в телефонному режимі 29 серпня 2011року з питання охорони магазину ( а. с. 28).
В судовому засіданні суду першої інстанції відповідач вимоги позову не визнала, заперечуючи обставини, вказані в позовній заяві.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до вірного по суті висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог позову.
Відповідно до приписів статті 60 ЦПК України, яка регламентує обов'язки доказування і подання доказів, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд погоджується з вірним по суті висновком суду першої інстанції відносно того, що позивачем, всупереч приписам статті 60 ЦПК України не представлено суду належних, допустимих та беззаперечних доказів відносно: перебування відповідача 29 серпня 2011року на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння; факту пошкодження відповідачем речей в магазині позивача; кількості одиниць пошкоджених речей; відсотку їх пошкодження та втрати товарного вигляду, придатності вказаних речей до подальшого використання, суми витрат на їх відновлення, визначення вартості речей .
Акт від 29 серпня 2011року про перебування працівника ОСОБА_7 на робочому місці в стані алкогольного сп'яніння, складений ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10( а. с. 10) ; перелік пошкодженого товару ОСОБА_7 в кількості 17 одиниць одягу з переліком найменувань та двох стільців ( а. с. 11), складений ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які згідно пояснень позивача, є друзями її родини, в трудових відносинах з позивачем не перебувають; лист № 39 від 28 жовтня 2011року Чернігівського міського громадського об'єднання інвалідів '' Шанс'' ( а. с. 13), в якому йдеться мова про отримання від позивача светрів - 3од., штанів - 6 од., блузи - 1од., спідниці - 1од., сукні - 5 од., костюм - 1од., на які посилається ОСОБА_5 в обґрунтування вимог позову, обґрунтовано судом першої інстанції визнані такими, що не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог, оскільки вказані документи не підтверджують факту спричинення відповідачем позивачу матеріальної шкоди в розмірі 14 610 грн. 46 коп.
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що суд першої інстанції безпідставно не застосував при вирішенні спору положення статті 134 п.4 КЗпП України та, відповідно не стягнув з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 14 610 грн. 46 коп., яка позивачем розрахована на підставі свого наказу про затвердження цін на реалізацію непродовольчих товарів, не можуть бути підставою для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції. Приписи статті 134 КЗпП України, на яку посилається апелянт, регламентують випадки повної матеріальної відповідальності працівника ( п. 4 - шкода завдана працівником, який був у нетверезому стані), при цьому йдеться мова про те, що повна матеріальна відповідальність працівника - це покладення на працівника обов'язку повністю відшкодувати заподіяну пряму дійсну шкоду. Виходячи з правових позицій статті 130 КЗпП України, до категорії прямої дійсної шкоди належить в тому числі, пошкодження матеріальних цінностей (сума прямої дійсної шкоди при цьому дорівнює сумі, на яку знизилась вартість матеріальних цінностей, або сумі витрат на поновлення відповідних об'єктів). В ході судового розгляду даної справи позивачем не представлено суду належних та допустимих доказів щодо суми, на яку знизилась вартість матеріальних цінностей або суми витрат на поновлення відповідних об'єктів; позивач ставить питання про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 14 610 грн. 46 коп., при цьому розрахунок вказаної суми проведено позивачем, виходячи з цін на реалізацію непродовольчих товарів, затверджених наказом позивача № 2 від 03 січня 2011року ( а. с. 9, 12).
Посилання апелянта на лист № 39 від 28 жовтня 2011року Чернігівського міського громадського об'єднання інвалідів '' Шанс'' ( а. с. 13), в якому йдеться мова про отримання від позивача светрів - 3од., штанів - 6 од., блузи - 1од., спідниці - 1од., сукні - 5 од., костюм - 1од.; а також на накладну № 39 від 28 жовтня 2011року ( а. с. 66), згідно якої Чернігівське міське громадське об'єднання інвалідів '' Шанс'' отримало від ФОП ОСОБА_5 в якості благодійної допомоги товар в кількості 17 шт., з переліком найменувань товару, також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, оскільки вказані документи не підтверджують факту спричинення відповідачем позивачу матеріальної шкоди в розмірі 14 610 грн. 46 коп.
Приймаючи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування вірного по суті рішення суду першої інстанції, ухваленого на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .
Керуючись статтями : 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 березня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:Судді: