КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2012 № 57/1

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Корсакової Г.В.

Рєпіної Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача Свириденко О.Й.

від відповідача Петрів Т.В.

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп"

на рішення Господарського суду

міста Києва

від 14.02.2012р. (дата підписання повного тексту рішення 20.02.2012р.)

справа №57/1 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нутрітех Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп"

про стягнення 1302280,00 грн.

Встановив

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нутрітех Україна" (далі - позивач) в грудні 2012 року звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 1302280,00 грн. передплати, 26046,00 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.01.2012р. у справі №14/527 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1302280,00 грн. передплати, а також 26046,00 судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2012р. у справі №57/1. Прийняти у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2012р. у справі № 57/1, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/ від 25.03.2012р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з виробничою необхідністю (виходом судді Рєпіної Л.О. з лікарняного) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 57/1 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Корсакова Г.В., Рєпіна Л.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу заявника не надав, що відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення (ухвали) місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2012р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач згідно з усною домовленістю між сторонами, взяв на себе зобов'язання поставити позивачу товар, а позивач зобов'язаний був прийняти та оплатити зазначений товар на умовах передоплати.

Відповідач виставив позивачу рахунки фактури № ЕГ0076 від 31.08.2011р. на суму 191760,00 грн., № ЕГ0077 від 31.08.2011р. на суму 383520,00 грн., № ЕГ0078 від 31.08.2011р. на суму 383520,00 грн. , № ЕГ0079 від 31.08.2011р. на суму 975120, 00 грн.

Позивач, перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 1933920,00 грн. як оплату за аміачну селітру (товар), що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача (наявна в матеріалах справи).

Відповідач на виконання своїх зобов'язань, здійснив поставку товару на загальну суму 631640,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЕГ-00153 від 11.09.2011р. на суму 186120,00 грн., №ЕГ-00152 від 11.09.2011р. на суму 383520,00 грн., № РН-0000004 від 02.12.2011р.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідачем було здійснено поставку товару на суму 62000,00 грн. згідно видаткової накладної № РН-0000004 від 02.12.2011р., що врахована позивачем в суму поставленого товару, відповідно до попередньої оплати у розмірі 1933920,00 грн.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що сума яка підлягає стягненню, не підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Дослідивши рахунки фактури, видаткові накладні, докази оплати, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини, згідно яких позивач зобов'язався здійснити оплату товару, а відповідач в свою чергу зобов'язався поставити такий товар.

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, оплачений товар на вартість 1933920,00 грн. у повному обсязі не поставив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем щодо поставки товару на суму 1302280,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем на адресу відповідача було відправлено лист-вимогу № 468 від 27.09.2011 р., згідно якого позивач просив повернути грошові кошти за непоставлений товар.

Відповідач листом № 0050-11 від 28.09.2011 р., надав відповідь на вимогу позивача, згідно з якою, повідомив про розгляд можливості повернення отриманих коштів.

Позивачем на адресу відповідача відправлено лист-вимогу від 03.10.2011р. про негайне повернення грошових коштів.

Відповідач, в свою чергу зазначену вимогу, залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 1302280,00 грн.

Щодо порушення позивачем норм процесуального права, а саме ненадання апелянту додатків до позовної заяви, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторона не була позбавлена права ознайомитися з матеріалами справи та зробити витяги або копію додатків до позовної заяви.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.

З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фірми Товариства з обмеженою відповідальністю "Ерідан-Груп", залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.02.2012р. у справі №57/1 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 57/1 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Корсакова Г.В.

Рєпіна Л.О.