ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.05.12 р. Справа № 5006/16/12/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М.

За участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНАКВАТЕХ» м.Горлівка Донецька область

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Український бекон» с.Водяне, Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 80053грн.51коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Кочерщук В.І., директор, за протоколом № 39 від 05 травня 2008року, ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 02 березня 2012року

від відповідача: ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 10 листопада 2011року

СУТЬ СПРАВИ:

14.03.2012року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНАКВАТЕХ» м.Горлівка Донецька область (далі - ТОВ«ДОНАКВАТЕХ» ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Український бекон» с.Водяне, Донецька область (далі - ПрАТ «Український бекон») з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 80053грн.51коп., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №196/08 від 18.08.2008року позивач прийняв на себе зобов'язання виконати монтаж, обв'язку та налагоджування обладнання в насосній резервуарів для води на території свинокомплексу «Тарасовський» м.Костянтинівка, монтаж водоводу, а відповідач зобов'язався сплатити виконані роботи; додатковою угодою від 17.09.2008року сторони визначили, що вартість робіт складає 276 792грн.56коп., у тому числі вартість матеріалів 141793грн.56коп.; матеріали позивач передав відповідачу за накладними №312 від 15.09.2008року, №314 від 15.09.2008року, №313 від 15.09.2008року, №318 від 29.09.2008року, №333 від 20.11.2008року; за актом про закінчення монтажу водоводу від 20.11.2008року позивач виконав роботи на загальну суму 75000грн., сума заборгованості в розмірі 80053грн.51коп. відповідачем у встановленому порядку не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 16.03.2012 року господарським судом Донецької області позовна заява ТОВ«ДОНАКВАТЕХ» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5006/16/12/2012.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду листа відповідача №104 від 14.01.2010року, договору підряду №196/08 від 18.08.2008року,протоколу №1 угоди договірної ціни на монтаж та пусконалагоджувальні роботи, протоколу №2 угоди договірної ціни на монтаж водоводу, специфікацій №1-№3 до спірного договору, додаткової угоди до договору від 17.09.2008року, накладних №312 від 15.09.2008року, №314 від 15.09.2008року, №313 від 15.09.2008року, №318 від 29.09.2008року, №333 від 20.11.2008року, довіреностей №1840 від 12.09.2008року, №1911 від 15.09.2008року,№1912 від 25.09.2008року,№235 від 20.11.2008року, акту монтажу водоводу за договором від 20.11.2008року, актів звірки розрахунків станом на 01.08.2009року,01.09.2009року,01.09.2009року,01.12.2009року,за період з 01.01.2010року по 30.09.2010року, за період з 01.01.2011року по 30.09.2011року, за період з 01.12.2011року по 31.12.2011року, станом на 09.02.2012року, за період з 01.01.2012року по 31.01.2012року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 264, 625, 627, 632, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

У письмових поясненнях ТОВ«ДОНАКВАТЕХ»№2003 від 21.03.2012року, які отримані судом 23.03.2012року за вх№06-10/5717, зазначено, що відповідач підписав акт без заперечень, прийняв виконані роботи у повному обсязі, акт складався саме 20.11.2008року та містить відповідну дату, до теперішнього часу роботи не виконані; листом №1086 від 19.11.2008року , який отриманий відповідачем 20.11.2008року за вх№324, позивач вимагав сплатити суму заборгованості. До вказаних пояснень в якості доказів додані статутні документи позивача, виписки з банку, які свідчать про часткову сплату відповідачем матеріалів згідно накладних, копія листа №1086 від 19.11.2008року, копії рахунків №571 від 18.09.2008року, №599 від 04.11.2008року.

ПрАТ «Український бекон» у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі внаслідок того, що у позовній заяві не зазначено, за якими саме накладними виникла заборгованість, у наданих позивачем копіях накладних у порушення наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» відсутні такі обов'язкові реквізити як: місце складання, зміст та обсяг господарської операції (відсутнє посилання на господарський договір), посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, тому вони не можуть бути належними доказами у справі; вартість поставлених матеріалів відповідачем частково сплачена, оплата відповідачем авансу за договором підтверджується платіжним дорученням №4160 від 02.09.2008року, строк оплати виконаних робіт та порядок оплати за договором сторонами не встановлений, позивачем відповідачу була направлена вимога №1097 від 09.12.2008року, будь-яких інших претензій не направлялось; сторонами внаслідок виявлення недоліків при виконанні робіт за договором сторонами були складені акт від 11.11.2008року та дефектний акт, у відповідності до п.4.3 договору позивач за свій рахунок зобов'язаний усувати допущені з його вини дефекти у виконаних роботах, у порушення зазначеного пункту договору позивачем не вчинено жодних дій щодо усунення виявлених сторонами недоліків.

На підтвердження заперечень, вказаних у відзиві на позовну заяву, відповідач надав копії платіжних доручень №4160 від 02.09.2009року, №4670 від 24.09.2008року, №5059 від 13.10.2008року, №6148 від 27.11.2008року, №5795 від 17.11.2008року, копії дефектного акту, акту від 11.11.2008року, вимоги №1097 від 09.12.2008року.

Крім того, відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України, в якій зазначає, що строк виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт за договором №196/08 від 18.08.2008року не встановлений, позивачем направлена на адресу відповідача вимога №1097 від 09.12.2008року, тому з урахуванням приписів ч.2 ст. 530 ЦК України строк позовної давності за позовними вимогами позивача сплив 16.12.2011року.

У письмових поясненнях, які отримані судом 23.03.2012року за вх№06-10/5711, відповідач зазначив, що відповідно до Статуту ПрАТ «Український бекон» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Український бекон», що підтверджується випискою з статуту товариства, яка додана до заяви. Крім того, відповідач вказує, що датою підписання акту монтажу водоводу вважає дату, зазначену у акті - 20.11.2008року.

Згідно письмових пояснень ТОВ«ДОНАКВАТЕХ» №2013 від 04.04.2012року, які отримані судом 09.04.2012року за вх№06-10/6810, позивач зазначає, що строк позовної давності перервався внаслідок неодноразового підписання сторонами актів звірок розрахунків; 11.11.2008року під час проведення гідравлічних випробувань трубопроводу стався мимовільний зрив заглушки, яка пошкодила стельову сандвіч панель, про що був складений акт та дефектний акт, позивач погодився з вказаною сумою шкоди, що спричинена зривом заглушки у розмірі 4100грн., вимогою №1097 від 09.12.2008року позивач вимагав сплатити заборгованість та просив провести залік зустрічних вимог на суму 4100грн. з суми оплати за виконані роботи; у суму заборгованості, що заявлена до стягнення, сума 4100грн. входить, оскільки позивач вважає, що відповідачем своєчасно залік зустрічних однорідних вимог здійснено не було.

Позивач зазначає, що за накладною №314 від 15.09.2008року на суму 5145грн.02коп. (рахунок №566) поставка матеріалів здійснювалась поза межами умов договору, так як додаткова угода щодо поставки такого виду матеріалів та специфікація до неї сторонами у встановленому порядку не підписувалась (письмові пояснення ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» №2027 від 07.05.2012року).

У письмових поясненнях ПрАТ «Український бекон», які отримані судом 11.04.2012року за вх№06-10/7031, відповідач вказує, що взаємозалік на суму 4100грн. позивачем не здійснено, так як ним не складався акт звіряння взаємної заборгованості. Крім того, відповідач посилається на факт оплати суми 3062грн.40коп, що сплачена платіжним дорученням №6148 від 27.11.2008року, на умовами договору на підставі рахунку №607 від 19.11.2008року.

На заперечення позивача щодо переривання строку позовної давності шляхом підписання актів звірок відповідач у письмових поясненнях, які отримані судом 26.04.2012року за вх№06-10/7000, посилається на той факт, що вказані акти з боку відповідача підписані не головним бухгалтером підприємства, в графі «головний бухгалтер» стоять підписи інших осіб, в актах звірки відсутні підписи керівників підприємств. На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду належним чином засвідчені копії наказів про призначення головного бухгалтера №00017813 від 01.08.2008року ПП«Український бекон», №000002 від 17.12.2008року ЗАТ «Український бекон», №167 від 29.04.2011року ПрАТ «Український бекон».

У клопотанні про поновлення строків позовної давності, яке отримано судом 07.05.2012року за вх.№06101/4744, ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» , позивач просить поновити строк позовної давності, оскільки до моменту ознайомлення з письмовими поясненнями відповідача 26.04.2012року був впевнений, що відповідач визнає заборгованість, шляхом підписання актів звірок без заперечень та засвідчення підписів відповідними печатками.

На виконання вимог ухвали суду від 26.04.2012року щодо визначення осіб, які з боку відповідача підписали акти, відповідач зазначив, що акти звірки взаємних розрахунків підписали особи, які знаходились у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується відповідним наказом №000087/04 від 02.04.2008року про приймання працівників, копія якого залучена до матеріалів справи, право підпису вказаними особами даних актів підтверджується розпорядженням №РАСП -001166 від 01.06.2009року «Про делегування права підпису» та посадовою інструкцією бухгалтера підприємства, які також долучені до матеріалів справи.

Згідно письмових пояснень від 08.05.2012року вх.№06-10/8503 ПрАТ «Український бекон» вважає, що договір №196/08 від 18.08.2008року є неукладеним, оскільки, є договором на капітальне будівництво, але не містить істотних умов, які є обов'язковими для договорів даного виду відповідно Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», зокрема, відсутня відповідна проектно-кошторисна документація, відсутні дати початку та закінчення робіт, календарний графік виконання робіт, договір не містить посилань щодо забезпечення виконання зобов'язань сторін.

У судовому засіданні представник позивача вказав, що спірний договір є укладеним, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов, договір сторонами виконувався, тому підстави вважати його неукладеним відсутні.

Заявою від 10.05.2012року ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» підтвердило, що заборгованість в сумі 80053грн.51коп. виникла внаслідок неоплати відповідачем видаткової накладної №314 від 15.09.2008року та акту виконаних робіт монтажу водоводу за договором від 20.11.2008року. Дана заява отримана судом 10.05.2012року за вх№06-10/8597.

У судовому засіданні 10.05.2012року представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послались на факти і обставини, викладені у позовній заяві та наступних письмових поясненнях до неї.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.05.2012року наполягав на тому, що договір №196/08 від 18.08.2008року є неукладеним та відповідно на його підставі не можуть виникати права та обов'язки сторін.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

18.08.2008року між Приватним підприємством «Український бекон» (Замовник) та ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» (Виконавець) укладений договір №196/08.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей та скріплено печатками підприємств.

Сторони не надали суду інших доказів, крім додаткової угоди до договору від 17.09.2008року, на підтвердження внесення сторонами змін та доповнень у даний договір у встановленому законом порядку.

Згідно довідки №104 від 14.01.2010року Приватне підприємство «Український бекон» реорганізовано у Закрите акціонерне товариство «Український бекон», відповідно до Статуту ПрАТ «Український бекон» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Український бекон», що підтверджується пунктом 1.1 Статуту ПрАТ «Український бекон», свідоцтвом про державну реєстрацію ПрАТ «Український бекон» АОО №546020, випискою з ЄДРПРОУ АА №172374. Факт правонаступництва та реорганізації підприємства підтвердив у судовому засіданні уповноважений представник відповідача.

Суд вважає, що матеріалами справи доведено той факт, що ПрАТ «Український бекон» є правонаступником всіх прав та обов'язків Замовника за договором №196/08 від 18.08.2008року.

Згідно п. 1.1 вказаного договору на його підставі Замовник доручає Виконавцю виконання робіт по монтажу, об'явці та пуско - налагодженню обладнання у насосній резервуарів для води на території свинокомплексу «Тарасовський» м.Костянтинівка згідно проекту. Перелік, обсяги та вартість обумовлені специфікаціями та протоколами узгодження договірних цін, що є невід'ємними частинами даного договору. Пункт 1.2 договору передбачає, що Замовник доручає Виконавцю виконання робіт по монтажу водоводу на території свинокомплексу «Тарасовський» у м.Костянтинівка згідно проекту. Перелік, обсяги та вартість обумовлені специфікаціями та протоколами узгодження договірних цін, що є невід'ємними частинами даного договору.

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 10 договору, зокрема, строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та діє до 31.12.2008року, а в частині розрахунків до повного їх закінчення.

Пункт 2.3 договору передбачає, що вартість робіт за договором визначається протоколами узгодження договірних цін.

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами у справі підписані протокол №1 та протокол №2 узгодження договірної ціни.

Для придбання матеріалів замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконавця авансовий платіж в розмірі 113826грн.00коп., у тому числі ПДВ.(п.2.4 договору).

Відповідач платіжним дорученням №4160 від 02.09.2008року перерахував означену суму на підставі рахунку №557 від 20.08.2008року. Факт оплати авансу для придбання матеріалів уповноваженими представниками сторін не заперечується. Матеріали справи містять копії вказаного платіжного доручення, рахунку та виписки з банківського рахунку позивача на підтвердження факту проведення оплати.

Вартість робіт за даним договором з урахуванням п.п.1,2 додаткової угоди до договору від 17.09.2008року, яка підписана між сторонами, складає 276792грн.56коп., у тому числі ПДВ, включаючи вартість матеріалів Виконавця 141793грн.56коп. , у тому числі ПДВ. (п.3 додаткової угоди).

Сторонами договору підписані Специфікації №№1,2,3 до договору, де визначено, які саме матеріали позивач повинен поставити відповідачу, кількість та ціну матеріалів.

Згідно п. 2.2 договору вартість фітінгів не включена в суму матеріалів та буде з'ясована після виконання земляних робіт Замовником додатковою Специфікацією.

Сторони дійшли згоди щодо кількості та вартості фітінгів, зокрема, шляхом підписання додаткової угоди до договору від 17.09.2008року та Специфікації №3 до договору.

Передача матеріалів та деталей Замовнику Виконавцем оформлюється накладною.(п.2.7 договору).

Згідно п. 8.1 договору виконані роботи Виконавця вважаться зданими та прийнятими замовником за якістю та кількістю за актом здачі - приймання виконаних робіт.

На підставі п. 2.6 договору замовник сплачує виконані Виконавцем роботи у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платника на рахунок отримувача.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За приписами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник/, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк /строки/ товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що договір №196/08 від 18.08.2008року є змішаним, який водночас містить елементи договору поставки та договору підряду.

Згідно норм ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідач стверджує, що договір №196/08 від 18.08.2008року є договором будівельного підряду, тому повинен містити істотні умови договорів вказаного виду, перелік та обов'язковість узгодження яких передбачена, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».

Відповідно до ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

У порушення вимог ст. 33 ГГПК України відповідач не довів суду належними доказами того факту, що договір №196/08 від 18.08.2008року є договором будівельного підряду, зокрема, що роботи, виконання яких, зокрема, є предметом договору, відносяться до капітального будівництва.

Крім того, фактичні дії сторін по виконанню умов договору свідчать про те, що договір був укладений. А визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Дана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 р. у справі №7/221-09.

Суд прийшов до висновку, що договір №196/08 від 18.08.2008року внаслідок узгодження сторонами істотних умов договору, які повинні бути узгоджені для договорів даного різновиду, приймаючи до уваги факт його виконання сторонами, є укладеним та на підставі даного договору у сторін виникли відповідні права та обов'язки.

У позовній заяві позивач посилається, що на підставі умов договору за накладними №312 від 15.09.2008року, №313 від 15.09.2008року, №318 від 29.09.2008року, №333 від 20.11.2008року передав відповідачу матеріали.

Факт отримання матеріалів за накладними на підставі довіреностей, які містяться у матеріалах справи, відповідачем не заперечується.

Ствердження відповідача, що накладні, за якими отримувались матеріали не містять обов'язкових реквізитів, зокрема, посилання на договір як на підставу проведення господарської операції, не приймаються до уваги судом виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні.

Накладні - це первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту - здійснення господарської операції , разом з тим, сам по собі факт передачі товару, що може засвідчуватись накладною, не є підставою виникнення обов'язку сплатити його вартість.

Згідно ч.2 ст.9 зазначеного Закону визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, зазначена норма не визначає в якості обов'язкового реквізиту номер та дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказує на обов'язковість, зокрема, зазначення змісту та обсягу господарської операції, якою, згідно ст.1 Закону, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (у даному випадку зазначені накладні підтверджують здійснення господарської операції - дії /передачі продукції/, що викликає певні зміни у структурі зобов'язань).

Таким чином, за наявності можливості ідентифікації матеріалів, які передавались за накладними, матеріалам, поставка яких передбачена умовами договору за специфікаціями, суд робить висновок про поставку матеріалів за вказаними накладними саме на підставі умов укладеного між сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем сплачена вартість матеріалів, що отримані ним за вказаними видатковими накладними. Матеріали справи містять відповідні рахунки та платіжні доручення, яким була здійснена оплата. Факт оплати сторонами у справі не заперечується.

Одночасно посилання відповідача, що платіжним дорученням №6148 від 27.11.2008року сума 3062грн.40коп. сплачена ним згідно умов договору, спростовується матеріалами справи, оскільки з платіжного доручення вбачається, що оплата здійснювалась відповідачем на підставі рахунку №607 від 19.11.2008року, який передбачає оплату лампи UV12-GPM-L. На факт оплати саме лампи наявне посилання і у графі «призначення платежу» вказаного платіжного доручення. Тоді як, згідно специфікацій до договору сторонами не було передбачено поставки будь-яких ламп, відповідно дану оплату неможливо ототожнити як таку, що проведена на підставі умов договору.

Як вбачається з заяви від 10.05.2012року ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» підтвердило, що заборгованість в сумі 80053грн.51коп., яку позивач просить стягнути суд, виникла внаслідок неоплати відповідачем видаткової накладної №314 від 15.09.2008року та акту виконаних робіт монтажу водоводу за договором від 20.11.2008року.

Одночасно, у письмових поясненнях №2027 від 07.05.2012року, які отримані судом 07.05.2012року за вх№06-10/8418, ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» зазначає, що за накладною №314 від 15.09.2008року на суму 5145грн.02коп. (рахунок №566) поставка матеріалів здійснювалась поза межами умов договору, так як додаткова угода до договору щодо поставки такого виду матеріалів та специфікація до неї сторонами у встановленому порядку не підписувалась.

Таким чином, оскільки підставою для заявлення позовних вимог є невиконання умов саме договору №196/08 від 18.08.2008року, а поставка матеріалів за накладною №314 від 15.09.2008року на суму 5145грн.02коп. здійснена не на виконання умов договору, що підтверджується позивачем, матеріалами справи не доведено здійснення поставки за спірною накладною на підставі умов договору, фактично дану поставку неможливо ототожнити як таку, що проведена на підставі умов договору, тому суд дійшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5145грн.02коп. слід відмовити.

У відповідності до п.8.1 договору ТОВ «ДОНАКВАТЕХ» та ПП «Український бекон» (правонаступником якого є ПрАТ «Український бекон») підписано акт монтажу водоводу до договору №196/08 від 18.08.2008року. Сторонами у справі підтверджено, що датою підписання акту є 20.11.2008року.

Вищевказаний акт містить посилання на договір №196/08 від 18.08.2008року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору. Акт підписаний уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплений печатками підприємств.

Виходячи з викладеного, акт монтажу водоводу від 20.11.2008року є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №196/08 від 18.08.2008року.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків або будь - яких відступів у виконанні робіт.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Оскільки сторонами у п. 2.6 договору встановлено, що Замовник сплачує виконані Виконавцем роботи у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платника на рахунок отримувача, будь-якими іншими пунктами договору не передбачено строку оплати відповідачем виконаних робіт, суд приходить до висновку, що даний строк умовами договору не встановлений.

Згідно ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №1097 від 09.12.2008року, який отриманий відповідачем 09.12.2008року за вх№399, позивач посилаючись на невиконання відповідачем умов договору №196/08 від 18.08.2008року вимагав сплатити суму заборгованості за виконані роботи на підставі вказаного акту в розмірі 70900грн.00коп. Крім того, у пункті 5 вказаного листа позивач просив провести зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 4100грн.(арк. справи 70-71).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.11.2008року під час проведення гідравлічних випробувань трубопроводу стався мимовільний зрив заглушки, яка пошкодила стельову сандвіч панель, про що був складений акт та дефектний акт( арк. справи 68-69).

Позивач погодився з вказаною сумою шкоди, що спричинена зривом заглушки у розмірі 4100грн.

Вказані факти визнаються сторонами у письмових поясненнях.

У відповідності з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, зарахування можливе лише при наявності таких умов: зустрічність вимог - сторона одночасно бере участь у двох зобов'язаннях при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог; "дозрілість" вимог - необхідно щоб строк виконання зобов'язання або вже настав, або був визначений моментом запитання, або, щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна було б вимагати у будь-який момент; ясність вимог - між сторонами відсутній спір відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання.

Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

Якщо одна сторона звернулась із заявою про зарахування, а інша сторона зобов'язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Таким чином, законодавцем встановлені певні умови, за наявністю яких можливе припинення зобов'язання шляхом зарахування, та, водночас, ст. 602 Цивільного кодексу України встановлює випадки, у яких зарахування не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування зустрічних позовних вимог в сумі 4100грн. (лист №1097 від 09.12.2008року), відповідач будь-яких письмових заперечень відносно відмови у проведенні зарахування зустрічних однорідних вимог не надав, до суду з цього приводу не звертався. Посилання відповідача, що у разі проведення зарахування зустрічних позовних вимог сторонами повинен складатись акт про це, інші бухгалтерські документи не приймаються судом, так як у ст. 601 ЦК України визначено порядок проведення зарахування, який позивачем дотримано.

Однак, при зверненні з позовом, як вбачається з письмових пояснень ТОВ«ДОНАКВАТЕХ» №2013 від 04.04.2012року, які отримані судом 09.04.2012року за вх№06-10/6810, вбачається, що сума 4100грн. увійшла до суми позовних вимог, так як позивач вважає, що відповідачем своєчасно залік зустрічних однорідних вимог здійснено не було.

Здійснивши системний аналіз вищезазначених норм права, на підставі фактичних обставин справи, суд вважає, що зобов'язання відповідача щодо сплати суми заборгованості в розмірі 4100грн. є припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, внаслідок звернення позивача з листом №1097 від 09.12.2008року.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №196/08 від 18.08.2008року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, враховуючи, що зобов'язання відповідача щодо суми 4100грн. є припиненими, відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт в сумі 70900грн.00коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем означеної суми заборгованості.

Відповідно ПрАТ «Український бекон» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних підрядних робіт у встановленому договором порядку.

Стосовно заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 253 ЦК України закріплює право початкового моменту перебігу строку.

Згідно ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.

Відповідно до ст.261 ЦК України, перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла б довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з умов укладеного між сторонами договору, кінцевий строк оплати виконаних робіт договором не встановлений.

Позивач листом №1097 від 09.12.2008року, який отриманий відповідачем 09.12.2008року, вимагав сплатити суму заборгованості за виконані роботи

Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно, приймаючи до уваги ч.2ст 530 ЦК України, перебіг строку позовної давності за спірним актом почався 17.12.2008року та повинен був закінчитись 17.12.2011року.

Згідно з ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідач звернувся до суду з заявою про застосування строків позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України.(арк. справи 62).

Частинами 1, 3 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому суд зауважує, що чинним законодавством не визначено переліку дій, що свідчать про визнання боржником свого боргу на користь кредитора. Узагальнюючою рисою даних дій є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст.11 ЦК України). Отже, в розумінні ч.1 ст.264 ЦК України діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Згідно ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Наказом Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету Статистики України №148/234/383 від 10.11.1998 затверджено форму акту звірення розрахунків, згідно якої не вимагається підписання такого акту керівниками підприємств (дебітора та кредитора).

Матеріали справи містять акти звірки розрахунків станом на 01.08.2009року, 01.09.2009року, 01.09.2009року, 01.12.2009року, за період з 01.01.2010року по 30.09.2010року, за період з 01.01.2011року по 30.09.2011року, за період з 01.12.2011року по 31.12.2011року, станом на 09.02.2012року, за період з 01.01.2012року по 31.01.2012року.(арк. справи 24 - 32).

Дані акти підписані уповноваженими працівниками підприємств.

Зокрема, з боку відповідача, що ним не заперечується, акти звірки взаємних розрахунків підписали особи, які знаходились у трудових відносинах з відповідачем.

Матеріали справи містять відповідний наказ №000087/04 від 02.04.2008року про приймання працівників. Право підпису вказаними особами даних актів підтверджується розпорядженням №РАСП - 001166 від 01.06.2009року «Про делегування права підпису» та посадовою інструкцією бухгалтера підприємства.

Таким чином, суд вважає, що перебіг строку позовної давності за спірними правовідносинами перервався шляхом вчинення відповідачем дій, які свідчать про наявність з його боку боргу, зокрема, шляхом підписання вказаних актів звірки.

Відповідно суд вважає, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у межах строку позовної давності. Клопотання позивача про поновлення строків позовної давності судом не розглядається за недоцільністю.

Виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, позовна давність судом не застосовується внаслідок переривання вказаного строку, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 70900грн.00коп.підлягають задоволенню, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1425грн.53коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 253, 261, 264, 267, 509, 526, 530, 629, 712, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНАКВАТЕХ» м.Горлівка Донецька область до Приватного акціонерного товариства «Український бекон» с.Водяне, Донецька область задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український бекон» с.Водяне, Донецька область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНАКВАТЕХ» м.Горлівка Донецька область суму заборгованості 70900грн.00коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1425грн.53коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 10.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення підписано 15.05.2012року.

Суддя Осадча А.М.