Справа № 1512/1296/2012
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.04.2012 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого -судді Кадрової О.О.
за участю секретаря - Євсюкова В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси
про визнання відмови відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну допомогу «Дітям війни»безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
31 січня 2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 01 січня 2011 року до моменту винесення судом рішення, а також зобов'язати відповідача виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату у 2012 році.
З посиланням на приписи ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач вважає, що має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач стверджує, що відповідач не виконує вимоги ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що порушує його законні права на належний соціальний захист. Законами України «Про державний бюджет України»на відповідні роки положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»були обмежені виплати соціальної допомоги дітям війни. Однак рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»визнано неконституційними. Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року відповідні положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік»також визнано неконституційними.
У 2009-2010 роках Законами України про державний бюджет на відповідні роки не обмежувався розмір виплат державної соціальної допомоги дітям війни. Тому позивач стверджує, що йому не доплачено за період з 01 січня 2011 року до моменту прийняття судом постанови. Позивач вказує, що він своєчасно не звернулася до суду з адміністративним позовом, оскільки вважає, що державну соціальну допомогу йому не виплачено з вини органу, що повинен був її виплачувати, тому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»державна соціальна допомога дітям війни повинна йому бути сплачена за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та просив справу розглянути за його відсутності у письмовому провадженні.
Представник відповідача -Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з'явився, але 21.02.2012 року надав до канцелярії суду заперечення на адміністративний позов, в яких позов не визнав, просив його залишити без розгляду, у зв'язку з тим, що позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, а також просив розглянути справу за відсутності представника управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною війни і знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, що становить 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 99 ч. 1 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими Законами України.
Згідно ст. 99 ч. 2 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Суд приймає до уваги, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом за захистом своїх прав, свобод чи інтересів щодо невиплати чи неповноти виплати державної соціальної допомоги дитини війни 31 січня 2012 року.
З урахуванням постановлення суддею ухвали від 16 лютого 2012 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в частині визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2011 року по 30 липня 2011 року включно -противоправною, зобов'язання нарахувати та виплатити невиплачену державну соціальну допомогу за вказаний період без розгляду, суддя розглядає справу в межах заявлених позовних вимог -з 31 липня 2011 року та до винесення судом постанови у справі, тобто до 12 квітня 2012 року.
При цьому суддя враховує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14.06.2011 р. № 3491 -VI прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: «Установити що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відповідно до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" від 06.07.2011р. № 745 установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.
Згідно з пунктом 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями 49 народних депутатів України, 53 народних депутатів України і 56 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" (справа № 1-42/2011) визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України „Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 23 грудня 2010 року № 2857І з наступними змінами.
Крім того, відповідно до п.п. 2-3 резолютивної частини рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень статті 1, частин першої, другої, третьої статті 95,частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України, пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України у справі № 1-11/2012 - в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 95, частини другої статті 124, частини першої статті 129 Конституції України, пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України та пункту 2 частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України в системному зв'язку з положеннями статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 117 Конституції України треба розуміти так, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції‚ на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
З огляду на зазначені вище рішення Конституційного суду України Управління пенсійного фонду України діяло відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 22.08.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно у вказаний період, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Підстави для покладення судових витрат на адміністративного відповідача відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 46, 55, 58 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, ст.ст. 7, 9, 11, 13, 41, 128, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 256 КАС України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання відмови у виплаті державної соціальної допомоги протиправною, зобов'язання нарахувати і виплатити невиплачену державну соціальну допомогу з 31 липня 2011 року до моменту прийняття постанови у справі -відмовити.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кадрова О. О.