СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
29 травня 2008 року | Справа № 2-27/9332-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Котлярової О.Л.,
Антонової І.В.,
секретар судового засідання Запорожець Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів);
відповідача: Казановська О.Р., директор (Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Приморский");
третьої особи: не з'явився (Феодосійський міський центр зайнятості);
третьої особи: не з'явився (Феодосійське міське управління міністерства праці та соціального захисту населення);
третьої особи: не з'явився (Приморська селищна рада);
третьої особи: не з'явився (Товариство інвалідів);
розглянувши апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 19 березня 2008 року по справі № 2-27/9332-2007А
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а,Сімферополь,95017)
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский" (вул. Железнодорожна, 4,Приморський, м. Феодосія,98176)
3-ті особи: 1. Феодосійський міський центр зайнятості (вул. Войкова, 46,Феодосія,98100)
2. Феодосійське міське управління міністерства праці та соціального захисту населення (вул. Войкова, 46,Феодосія,98100)
3. Приморська селищна рада (вул. Гагаріна, 15,Приморський, м. Феодосія,98177)
4. Товариство інвалідів (вул. Железнодорожня, 9,Приморський, м. Феодосія,98176)
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7164,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2008 року у справі № 2-27/9332-2007А задоволено позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7164,00 грн за не працевлаштування у 2006 році інваліда.
Стягнуто з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский" на користь Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції у розмірі 7164,00 грн.
Не погодившись з вказаним судовим актом, Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Приморский" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, котрою відмовити у задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийняті постанови порушено норми матеріального права при неповному розгляді обставин, які мають значення при розгляді даної справи. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що він відповідно до норм діючого законодавства повідомляв відповідні органи про наявність вакантної посади для працевлаштування інваліда. Також відповідач вказує на той факт, що він є збитковим підприємством і прибутку у 2006 році не мав.
28 травня 2008 року від Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суд першої інстанції залишити без змін, вважаючи її законною.
Розпорядженням про заміну складу колегії від 29 травня 2008 року, у зв’язку з відпусткою та з метою дотримання графіку розгляду справ, суддю Лисенко В.А. замінено на суддю Котлярову О.Л.
В судове засідання, призначене на 29 травня 2008 року, представник позивача та представники третіх осіб не з’явилися, про час та місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином.
28 травня 2008 року від Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представника.
Розглянувши справу в порядку статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статі 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875 в редакції від 23.02.2006 р. підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Як вбачається з матеріалів справи, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7164,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач повинен був забезпечити в 2006 році працевлаштування інвалідів на 3 робочих місцях, фактично в 2006 р. працювало 2 інваліда. Відповідач повинен був самостійно сплатити штрафні санкції у розмірі 7164,00 грн. за одне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідами.
Відповідно до звіту Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский" від 12.03.2007 р. про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою 10-ПН, затвердженою наказом Держкомстату України № 49 від 10.01.2002р. за 2006 рік належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 67 чоловік, у зв'язку з чим норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у відповідності до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” становить 3 робочих місця відповідно 4% - відсотковому нормативу. На кінець 2006 року у відповідача фактично працювало 2 інваліди. Фонд оплати праці штатних працівників 480000,00 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2006 році становила 7164,00 грн.. Тобто, відповідач узгодив своє зобов’язання по сплаті адміністративних санкції у сумі 7164,00 грн. (а.с. 5-6).
Як встановлено судом першої інстанції, в період з 01 січня 2006 року по 29 травня 2006 року на підприємстві працювало 3 інваліди, що повністю відповідає вимогам Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"
Однак, наказом № 40/1К від 29.05.2006 р. було звільнено інваліда Щепкіна О. А. за власним бажанням на підставі його заяви, у зв’язку з чим на 31.12.2006 р. фактично за 2006 р. працювало лише 2 інваліда із 3.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі –Закон № 875-XII) працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно з пунктом 3 Положення "Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів" (далі –Положення) робоче місце для інвалідів вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства з участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Пунктом 5 Положення встановлено, що підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів, чого відповідачем не було виконано.
Відповідно до пункту 10 Положення працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органи Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
У пункті 14 Положення визначено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Отже, працевлаштування інвалідів може здійснюватись органами працевлаштування інвалідів за наявності отриманої від підприємства інформації про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формою №3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) та потребу в працівниках" (далі –Інструкція), затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 р. №244: звіт за формою №3-ПН надається підприємства незалежно від форм власності і господарювання місцевому органу зайнятості 28 числа щомісячно: у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність вільних робочих місць ( вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до статті 5 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення, для працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів”. Наявність вільних робочих місць ( вакантних посад ) визначається щодо кожної категорії громадян окремо за такими цифрами: 4 - інваліди.
Як встановив суд першої інстанції, відповідач звернувся з листом від 09 червня 2006 року за вих. № 524 до Феодосійського міського центру зайнятості з питанням про працевлаштування інваліда на 1 звільнене робоче місце.
14 вересня 2006 року відповідач у другий раз звертався до Феодосійського міського центру зайнятості з листом за № 780 про працевлаштування 1-го інваліда.
Також відповідач звертався до Асоціації інвалідів смт. Приморський з відповідними листами з повідомленнями про наявність вакантних місць про працевлаштування інвалідів.
Однак, вищевказані листи відповідача суд не може приймати до уваги, як належне виконання вказаних вище норм діючого законодавства оскільки вони, по - перше, не надавалися щомісячно, а по - друге, не заміняють самі по собі надання щомісячних звітів форми 3-ПН.
Нормами діючого законодавства чітко визначено форму повідомлення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватись праця інвалідів, це є звіт по формі №3-ПН.
В матеріалах справи із 12 звітів форми 3-ПН наявний лише звіт по формі №3-ПН за 15 вересня 2006 року, де міститься інформація про наявність одного вакантного місця для працевлаштуванням інвалідів. Також наявний звіт по формі №3-ПН за 28 січня 2006 року, однак у ньому в графі 4 –„інваліди” взагалі відсутні данні про кількість вакантних посад для працевлаштування інвалідів.
Кількість працюючих інвалідів за 2006 рік вираховується за формулою: 12 міс. + 12 міс. + 4 міс. = 28 міс. / 12 міс. = 2,33 інваліди, тобто, працевлаштовано у 2006 році тільки 2-а інваліда із 3-х.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем порушено забов’язання щомісячного повідомлення про наявність вакантних місць для працевлаштуванням інвалідів.
Згідно із статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Враховуючи, що не працевлаштування інваліда відповідачем є правопорушення, то воно складається з відповідних елементів, зокрема, з протиправності поведінки особи, причинного зв'язку між діями та протиправною поведінкою, вини особи.
Також, відповідачем не надано суду належних доказів того, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Згідно частини 3 статі 20 Закону № 875-XII, сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи, організації провадять відповідно до Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, підприємства повинні нести відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій. Відповідно до пункту 4 Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 року №1767 "Про затвердження порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів" штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства до 15.04. поточного року. А в пункті 6 цього Порядку зазначено, штрафні санкції сплачуються підприємствами відповідно до законодавства за рахунок прибутку, який залишається в її розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Висновки апелянта про те, що Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Приморский" є збитковим підприємством і прибутку у 2006 році не мало, не приймаються судовою колегією, так як не мають правового значення. Згідно статті 20 Закону № 875-XII у разі відсутності прибутку, стягнення звертається на майно підприємства.
Таким чином, відсутність прибутку підприємства не може бути підставою для відмови у стягненні штрафних санкцій у примусовому порядку.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова у справі прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим вимоги Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский", які викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.
Керуючись статтями 195, 198 (пункт 1), 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Приморский" залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 березня 2008 року по справі № 2-27/9332-2007А залишити без змін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді О.Л. Котлярова
І.В. Антонова