ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _________________________________________________________________________________________ |
П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"29" травня 2008 р. | Справа № 16/432/07-НР |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко,
суддів Л.І. Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання: О.О. Соломахіній
за участю представників сторін:
від позивача –Потапов В.М.
від відповідача –Концуренко О.В., Волик В.М., Михайлова З.М.
від 3-ої особи —не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Одеської області від "28" березня 2007 р.
у справі № 16/432/07-НР
за позовом Миколаївського комунального підприємства "Миколаївводоканал"
до Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
за участю 3-ї особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна інспекція з контролю за цінами у Миколаївській області
про визнання недійсними пунктів 2-4 рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.04.2007р. № 7 - ріш. по справі № 1-26.213/24-2006
ВСТАНОВИВ:
28.04.2007р. Адміністративною колегією Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 7 - ріш. у справі № 1-26.213/24-2006, яким:
- пунктом 1 визнано, що МКП ''Миколаївводоканал'' з моменту створення до теперішнього часу займає монопольне становище у м. Миколаєві на ринку послуг централізованого водопостачання та водовідведення мережами, які ним використовуються;
- пунктом 2 визнано, що МКП ''Миколаївводоканал'' діями та бездіяльністю, які полягають у застосуванні різних умов до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин, вчинило зловживання монопольним становищем на ринку, передбачене пунктом 2 частини 2 статті 13 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, чим порушило пункт 2 статті 50 цього Закону;
- пунктом 3 зобов'язано МКП ''Миколаївводоканал'' застосувати рівні умови реалізації послуг з централізованого водопостачання холодної води і водовідведення у взаємовідносинах з виконавцями послуг в житловому фонді усіх форм власності та не допускати застосування різних суттєвих для цих суб'єктів умов реалізації за однаковими цінами;
- пунктом 4 на МКП ''Миколаївводоканал'' накладено штраф у розмірі 17000.00грн. за вчинення порушення, зазначеного у пункті 2 цього рішення (а.с. 9-19 т.1).
29.05.07р. МКП ''Миколаївводоканал'' звернулось з позовом про визнання недійсними пунктів 2-4 зазначеного рішення з тих мотивів, що в його діях відсутнє порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а.с. 2-8 т.1).
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на необґрунтованість доводів позивача (а.с. 34-41 т.1).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.06.07р., за клопотанням Миколаївського обласного відділення АМКУ, до участі у справі в якості 3-ої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державну інспекцію з контролю за цінами у Миколаївській області (а.с. 99 т.1).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.07.07р. (суддя Фролов В.Д.), яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.07р., позов задоволено (а.с. 114-116 т.1; 136-140 т.1).
Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.07р. судові рішення першої та другої інстанції скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області, у зв'язку із неповним з'ясуванням обставин справи (а.с. 162-170 т.1).
Розглядаючи спір повторно, господарський суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.2 ч.2 ст.13 Закону України ''Про захист економічної конкуренції'' і рішенням від 28.03.2008р. (суддя Семенов А.К.) позов задоволено, пункти 2-4 оскарженого рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення АМК України від 28.04.07р. визнані недійсними (а.с. 168-175 т.2).
08.04.08р. відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, у позові відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.
У письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив про безпідставність доводів відповідача, у зв'язку з чим просив у задоволені апеляційної скарги відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, виходячи із наступного.
Як вбачається зі змісту рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.04.2007р. № 7-ріш., останнє кваліфікувало дії МКП ''Миколаївводоканал'' за приписами пункту 2 статті 50, п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України ''Про захист економічної конкуренції''.
Пункт 2 ст. 50 вказаного Закону визначає як одне з порушень законодавства про захист економічної конкуренції зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 означеного Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин.
Територіальне відділення АМКУ вважало, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку МКП ''Миколаївводоканал'' полягало у застосуванні останнім різного порядку та умов розрахунків з житлово-експлуатаційними організаціями комунальної та некомунальної власності за воду на потреби населення: щодо юридичних осіб —виконавців послуг за однаковими цінами, зокрема, з об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), житлово-будівельними кооперативами (ЖБК), які самостійно виконують функції з обліку послуг з водопостачання і водовідведення з власниками квартир, здійснюють збір коштів на ці послуги і несуть в зв'язку з цим власні витрати на розрахунково - касове обслуговування субспоживачів, - на відміну від порядку та умов розрахунків з житлово-комунальними підприємствами комунальної власності міста (КЖЕП, ЖКП, ЖЕК тощо), які таких функції не виконують, оскільки МКП ''Миколаївводоканал'' приймає платежі безпосередньо від мешканців квартир.
Скасовуючи попередні судові рішення по даному спору та передаючи справу до господарського суду Миколаївської області на новий розгляд, Вищий господарський суд України зазначив про необхідність з'ясування і встановлення фактичних обставин, які належать до предмету доказування по даній справі, а саме: чи підтверджується рішенням АМКУ № 7-ріш. та зібраними у справі доказами застосування МКП ''Миколаївводоканал'' різних умов до рівнозначних угод з юридичними особами —виконавцями послуг для населення (комунальної та некомунальної власності: ОСББ і ЖБК —з одного боку і КЖЕП з іншого).
Відповідно до ст. 111?? ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
При новому розгляді даного спору суд першої інстанції ретельно дослідив надані позивачем договори на постачання питної води та приймання стічних вод, укладені між МКП ''Миколаївводоканал'' з ЖКП ''Прибужжя'' (№ А/3920 від 01.11.2004р.) та з ОСББ ''5 Слобідська, 76'' (№ А/3274 від 01.12.2006р.) - а.с. 4-15 т.2, зазначивши про тотожність їх змісту, наявність усіх істотних умов, передбачених ст. 26 Закону України ''Про житлово-комунальні послуги'' від 24.06.2004р. № 1875- IV, якою встановлені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем. Судом з'ясовано про відсутність у відповідача заперечень стосовно ідентичності текстів договорів, які МКП ''Миколаївводоканал'' укладав та продовжує укладати з КЖЕП та ОСББ на постачання питної води та приймання стічних вод, але відповідач стверджував, що самі фактичні умови щодо розрахунків за цими договорами між МКП ''Миколаївводоканал'' та КЖЕП і між МКП ''Миколаївводоканал'' та ОСББ є різними.
Суд першої інстанції визнав таке твердження позивача необґрунтованим, оскільки:
- п.п. 1.9. ст. 26 Закону України ''Про житлово-комунільні послуги'', передбачено, щ однією із істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг, що укладається між виконавцем/виробником та споживачем, є визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу;
- у п. 2.1. договорів на постачання питної води та приймання стічних вод, які укладаються МКП ''Миколаївводоканал'' (виробник за договором) з КЖЕП та ОСББ (ЖБК) (споживачі за договором) зазначено: ''За цим договором виробник зобов'язується надати споживачу послуги з постачання питної води до точки передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору'';
- п. 3.2. договорів на постачання питної води та приймання стічних вод, що укладаються МКП ''Миколаївводоканал'' з КЖЕП і ОСББ визначає порядок розрахунків і зміст цих пунктів у вказаних договорах однаковий.
Держінспекція з контролю за цінами у Миколаївський області при здійсненні в листопаді 2006р. перевірки МКП ''Миколаївводоканал'' не виявила порушень правильності формування, встановлення та застосування цін і тарифів з боку останнього; до планових витрат на збут '' відшкодування за збір абонентної плати ОСББ (ЖБК)'' не враховано.
Судом першої інстанції також досліджено договір № А/3092 від 01.04.2004р., укладений між МКП ''Миколаївводоканал'' та ЖБК ''Південь'', наданий відповідачем у якості доказу в обґрунтування своїх доводів і визнано, що цей договір втратив чинність з 01.01.2006р., виходячи із пункту 1 Прикінцевих положень Закону України ''Про житлово-комунальні послуги'', від 24.06.2004р., оскільки договір не був приведений у відповідність з висновками означеного Закону, а саме, до його змісту не були включені певні істотні умови, встановлені, зокрема, пунктами 3, 9, 10 ст. 26 вказаного Закону. Новий договір № А/3356, відповідаючий діючому законодавству, між МКП ''Миколаївводоканал'' та ЖКП ''Південь'' був укладений 01.12.2006р. (а.с. 129-134 т.2).
Судом першої інстанції наведені правові підстави не прийняття до уваги посилання відповідача на дислокації які, на думку останнього, впливають на умови договору, зокрема, на порядок розрахунків; на необхідність укладення з ОСББ (ЖБК), крім договорів на постачання питної води та приймання стічних вод, ще й договорів на абонентське обслуговування.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду, оскільки вони ґрунтуються на зібраних по справі доказах, відповідають фактичним обставинам справи і діючому законодавству.
Отже, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, визнавши, що МКП ''Миколаївводоканал'' доведений факт не застосування різних умов до рівнозначних угод з покупцями без об'єктивно виправданих на те причин, а Миколаївським ТВ АМКУ ця обставина не доведена, відповідно і не доведено вчинення МКП ''Миколаївводоканал'' порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України ''Про захист економічної конкуренції''.
Доводи наведені представниками відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції в обґрунтування своїх заперечень, викладених в апеляційній скарзі, не приймаються до уваги, оскільки ґрунтуються на припущеннях, що є недопустимими.
З урахуванням викладеного, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Рішення господарського суду Миколаївської області від 28.03.2007р. у справі № 16/432/07-НР залишити без змін, а апеляційну скаргу —без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І. Бандура
Суддя Л.В. Поліщук