ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.06.2008 Справа № 18/639-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дмитренко А.К.(доповідач)
суддів: Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.
За участю прокурора Кріпак Н.В., посвідчення № 148 від 19.09.03р.
Представники сторін:
від позивача: Профатілова І.І. представник, довіреність №16/96-07 від 01.12.07;
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету, с.Олександрівка, Дніпропетровського р-ну., Дніпропетровської обл. на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.08р. у справі № 18/639-07
за позовом: заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Дніпропетровської філії Національної акціонерної компанії "Украгролізинг", м. Дніпропетровськ
до: Державного підприємства "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету, с.Олександрівка, Дніпропетровського р-ну, Дніпропетровської обл.
про стягнення 44 856 грн. 39 коп., вилучення і повернення майна
В засіданні оголошувалась перерва з 15.04.08 по 03.06.08 (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.08 суддя Петрова В.І. стягнула з Державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету 24 320 грн. заборгованості з лізингових платежів, 3 150 грн. 71 коп. пені, 3 705 грн. 80 коп. витрат від інфляції, 1 159 грн. 88 коп. річних, 2 520 грн. штрафу та судові витрати, а також вилучено у Державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” Дніпропетровського державного аграрного університету передану у лізинг техніку - сівалку універсальну пневматичну СУПН-8 з газострумним компресором у кількості 2 одиниць та трактор універсальний просапний ЮМЗ-8040.2 у кількості 2 одиниць. В частині стягнення 10 000 грн. основного боргу провадження у справі припинено. Не погоджуючись з рішенням суду, Державне підприємство "Навчально-дослідне господарство "Самарський" Дніпропетровського державного аграрного університету просить його скасувати посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права.
Відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” і прокурор вважають, що рішення винесено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому просять залишити його без змін.
Заслухавши представників сторін, прокурора, розглянувши матеріали справи, суд
ВСТАНОВИВ:
22.03.04 між відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” та Державним підприємством „Навчально-дослідне господарство „Самарський” був укладений договір фінансового лізингу № 4-04-540 фл, за яким лізингодавець - відкрите акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія “Украгролізинг” надає лізингоодержувачу - Державному підприємству „Навчально-дослідне господарство „Самарський” у користування на визначений договором строк предмет лізингу за умови сплати лізингоодержувачем лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлюються графіком сплати лізингових платежів. Об"єктом лізингу за даним договором є сівалка універсальна пневматична СУПН-8 з газострумним компресором у кількості 2 шт. вартістю 34 800 грн. та трактор універсальний у кількості 2 шт вартістю 91 200 грн. Усього відповідачу передано 4 одиниці техніки на загальну суму 126 000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 02.04.2004 року № 167 та від 30.04.2004 року № 42.
Відповідно до п. 3.5.2. договору № 4-04-540фл лізингоотримувач зобов'язаний вносити на розрахунковий рахунок лізингодавця лізингову плату (лізингові платежі) за користування об'єктом лізингу згідно з графіками лізингових платежів.
Згідно з п. 2 ст. 1 і ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоотримувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відповідно до узгодженого з лізингодавцем графіком сплачувати лізингові платежі відповідно до умов договору.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Свої зобов'язання ДП НДГ "Самарський ДДАУ по внесенню лізингових платежів виконало не в повному обсязі у зв"язку з чим станом на 30.10.07 року у нього виникла заборгованість в сумі 34 320 грн.
Згідно з випискою банку відповідачем 29.11.07 (тобто після звернення позивача з позовом) перераховано відкритому акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в рахунок погашення лізингових платежів 10 000 грн. (а.с. 68), отже заборгованість Державного підприємства „Навчально-дослідне господарство „Самарський” зі сплати лізингових платежів становить 24 320 грн. Пунктом п.6.2.договору від 22.03.2004 року № 4-04-540 фл встановлено, що у тижневий строк з моменту одержання предмету лізингу відповідач укладає на користь лізингодавця договір застави та страхування предмета лізингу і передає його лізингодавцю. За неукладання чи ненадання договору застави та страхування лізингоодержувач сплачує штраф у розмірі 2% від вартості предмета лізингу.
За порушення строків укладання договору застави та страхування, передбачених п.6.2. договору, позивачем нараховано штраф у розмірі 2 520 грн., що складає 2% від суми вартості майна (п. 7.3. договору від 22,03.2004 року № 4-04-540 фл). У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Розмір втрат від інфляції, річних та пені дорівнює відповідно 3 705 грн. 80 коп., 1 159 грн. 88 коп. і 3 150 грн. 71 коп.
За п. 3.1.2 договору № 4-04-540 фл лізингодавець має право вимагати повернення предмета лізингу, переданого в лізинг, якщо лізингоодержувач не сплатив частково або повністю лізингові платежі більше 30 днів в безспірному порядку і протягом трьох місяців підряд - в добровільному порядку.
Разом з тим слід зазначити наступне.
Пунктом 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому саме полягає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту (ч. 2 ст. 2 ГПК України).
Конституційний Суд України в рішенні від 8 квітня 1999 р.у справі № 3-рп/99 (далі - рішення КСУ) визначив, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави; обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Пунктом 2 резолютивної частини рішення КСУ визначено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" треба розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, який законом наділений повноваженнями органу виконавчої влади.
У п. 5 мотивувальної частини рішення КСУ передбачено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справі, порушеній за позовною заявою прокурора, і на підставі ч. 1 ст. 2 ГПК України є стороною в арбітражному процесі, цей орган здійснює процесуальні дії відповідно до вимог ст. 22 ГПК України.
Прокурором фактично подано позов в інтересах відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" в особі Дніпропетровської філії відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", яке не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, наділеним повноваженнями виконавчої влади, а є окремим господарюючим суб"єктом, що пов"язаний з відповідачем відносинами зобов"язального характеру та яке підпорядковане Кабінету Міністрів України.
Як вбачається із Статуту відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" останнє є юридичною особою заснованою на державній власності (100 % акцій закріплено державній власності із забороною їх відчуження), має самостійний баланс, рахунки в установах банків, діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за наслідки своєї господарської діяльності та виконання своїх зобов'язань, у тому числі і перед бюджетом (п.п. 4.1 - 4.3 Статуту).
Тобто ВАТ "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", є самостійним господарюючим суб'єктом, управління господарською діяльністю здійснює через свої органи та посадові особи (ст. 89 ГК України) у порядку, визначеному ст. ст. 41 - 49 Закону України "Про господарські товариства", і не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування.
Таким чином, прокурором пред'явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб'єкта господарської діяльності
В конкретному випадку господарський суд помилково порушив справу за позовом заступника прокурора Дніпропетровської області, в якій неправильно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави, тому цей позов підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного суду України від 30.05.06 у справі № 111/13-05.
За таких обставин рішення підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 49, п. 1 ст. 81, ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.01.08 у даній справі скасувати.
Позов залишити без розгляду.
Головуючий А.К.Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Суддя А.Є.Прокопенко
з оригіналом згідно
Помічник судді О.В.Поштаренко