Справа № 22ц-0590/3468/2012 Головуючий у 1 інстанції Владимирська І.М. Категорія 32 Доповідач Новосьолова Г.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року м.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Шевченко В.Ю.,

суддів: Агєєва О.В., Новосьолової Г.Г.,

при секретарі Бакунець Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Петровському районі м. Донецька на рішення Петровського районного суду м. Донецька від 30 січня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Петровського районного суду м. Донецька від 30 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Петровському районі м. Донецька про відшкодування моральної шкоди - задоволені частково, стягнуто на користь позивача 12 000 гривень.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду та надіслав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач оспорює обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено частково і ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що суд постановивши рішення, не врахував, що згідно Закону України від 23 березня 2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» виключено норми про відшкодування Фондом моральної шкоди.

Крім цього, суд не врахував, що позивач не довів ступінь та глибину перенесених ним моральних страждань, моральна шкода, яка як певний психічний стан особи може бути встановлено лише висновком медико-соціальної експертної комісії, позивачем не надано доказів спричинення моральної шкоди та згідно вимог закону відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на роботодавця.

В апеляційнійну інстанцію представник відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Петровському районі м. Донецька не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Позивач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 2 статті 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, апелляційний суд вважає, що апеляційну скаргу відповідача слід відхілити, а рішення суду залишити без зміни з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов, суд посилався на те, що позивач, працюючи тривалий час на підприємствах вугільної галузі у шкідливих умовах під час виконання трудових обов'язків отримав професійне захворювання.

Згідно висновку МСЕК від 26 листопада 2003 року йому вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології з 04 листопада 20003 року та визнаний інвалідом 3 групи.

22 грудня 2004 року висновком МСЕК повторно встановлено 40% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології з 22 грудня 2004 року безстроково та визнаний інвалідом 3 групи.

Ушкодженням здоров'я позивачу завдано моральну шкоду, оскільки професійне захворювання призвело до порушення нормальних життєвих зв'язків та потребує від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Розглядаючи спір, суд правильно встановив фактичні обставини та визначив правовідносини, що склалися між сторонами.

За таких обставин, суд прийшов до обґрунтованого висновку що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної здоров'ю через наявність у нього одного професійного захворювання - хронічний обструктивний бронхіт пилової етіології на підставі ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999року. Моральна шкода була спричинена позивачу частковою втратою працездатності, тим, що він відчуває фізичний біль, потребує лікування, змінилися умови та звичайний ритм його життя.

В даному випадку внаслідок ушкодження здоров'я позивачу завдано моральну шкоду і розмір моральної шкоди встановлений судом першої інстанції з урахуванням характеру і наслідків захворювання, ступеня втрати професійної працездатності відповідає нормам матеріального і процесуального права, не порушує принцип справедливості та розумності згідно вимог ст.41 Міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Суд враховує характер та обсяг душевних та фізичних страждань позивача у зв'язку з ушкодженням здоров'я, те що він частково втратив професійну працездатність, потребує подальшого лікування та із засад розумності, виваженості та справедливості вважає такий розмір відшкодування моральної шкоди справедливим.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із ступеня і глибини моральних страждань позивача та розміру втрати працездатності в конкретному випадку.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності " від 23.09.1999 року.

Що стосується доводу апеляційної скарги про те, що позивач не довів ступінь та глибину моральних страждань, перенесених ним та моральна шкода, яка як певний психічний стан особи може бути встановлено лише висновком медико-соціальної експертної комісії, не заслуговує на увагу з наступних підстав. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров'я потерпілого погіршено. Обов'язкове ж призначення МСЕК з приводу встановлення факту спричинення моральної шкоди передбачається у випадках відсутності вищевказаних доказів.

Доводи представника відповідача про те, що згідно Закону України від 23 березня 2007 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату професійної працездатності» виключено норми про відшкодування Фондом моральної шкоди, суд не може прийняти до уваги, оскільки закон не має зворотньої сили і не може розповсюджуватися на правовідносини, які виникли до набрання ним чинності, як в даному випадку.

Доводи відповідача про те, що обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров'я під час виконання трудових обов'язків покладено на роботодавця не грунтуються на законі.

Інші доводи апеляційної скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Петровському районі м. Донецька не спростовують висновків суду.

Оскільки апеляційним судом не встановлено порушень судом першої інстанції при вирішенні цієї справи норм матеріального чи процесуального права або невідповідності висновків суду обставинам справи, то підстав для задоволення скарги і скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову у позові немає.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст.307, 308, 314 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Петровському районі м. Донецька - відхилити.

Рішення Петровського районного суду м. Донецька від 30 січня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді