АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа №2-22/10 Головуючий

Провадження№22-ц/2090/1368/2012 1-ї інстанції: Сілантьєва Е.Є. Категорія: визнання договорів недійсними Доповідач: Трішкова І.Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12квітня 2012 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Трішкової І.Ю.,

суддів: - Пилипчук Н.П., Цвірюка В.О.,

при секретарі - Асєєвій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30 серпня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, третя особи - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10, КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання правочинів недійсними, визнання права власності, витребування майна та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_11, племінник позивачки, був знайдений на вулиці з ознаками насильницької смерті. Після його смерті відкрилася спадщина -квартира АДРЕСА_2. Позивачка своєчасно звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, але оформити спадщину не змогла, оскільки виявила пропажу особистих речей і правовстановлюючих документів на квартиру. У листопаді 2005 року ОСОБА_6 стало відомо, що у спірній квартирі мешкають сторонні особи. Після звернення до правоохоронних органів їй стало відомо, що приватний нотаріус ОСОБА_8 посвідчила довіреність від імені ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_7 на продаж спірної квартири 27.09.2005 року, в подальшому ОСОБА_7 продав квартиру ОСОБА_5, яка в свою чергу подарувала її своєму синові ОСОБА_4. Позивачка просила визнати недійсною довіреність від 27.09.2005 року від імені ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_7; визнати недійсним договір купівлі продажу спірної квартири, а також договір дарування цієї ж квартири; визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом; анулювати державну реєстрацію договору купівлі-продажу та договору дарування спірної квартири та виселити ОСОБА_4 з зазначеної квартири; скасувати державну реєстрацію договору дарування спірної квартири.

Крім того, позивачка зазначила, що діями ОСОБА_7 їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 30000 грн. і яку просить стягнути з ОСОБА_7

Відповідачка ОСОБА_5 позовні вимоги не визнала і пояснила, що купувала квартиру через агентство нерухомості, тому є добросовісним набувачем. Вона бачила власника квартири, який їй пояснив, що оформленням купівлі-продажу квартири буде займатись його дядько. Згодом відповідачка подарувала квартиру сину.

Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги не визнав, оскільки вважав їх необгрунтованими.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився.

Відповідач ОСОБА_8 позовні вимоги не визнала, пояснивши, що ОСОБА_11 прийшов до неї з паспортом та з довідкою ідентифікаційного коду, вона встановила особу та посвідчила довіреність. ОСОБА_7 до неї не приходив.

Треті особи приватні нотаріуси ОСОБА_9 та ОСОБА_10 позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що діяли відповідно до чинного законодавства, ніяких порушень х їх боку не було.

Представник КП "Харківське БТІ" до судового засідання не з'явився.

Рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30 серпня 2010 року Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 17 червня 2011 року позов задоволений частково.

Довіреність, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8 27.09.2005 року визнана недійсною.

Визнаний недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 від 5 листопада 2005 року, укладений між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_11, та ОСОБА_5

Визнано за ОСОБА_6 право власності на квартиру АДРЕСА_2 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_11

У ОСОБА_4 витребувано майно - квартиру АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_6

ОСОБА_4 виселений з зазначеної квартири.

Державна реєстрація договору дарування квартири АДРЕСА_2, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 28 листопада 2005 року.

В інший частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 і ОСОБА_5 просять рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, посилаючись на те, що судом дана неправильна оцінка наданим доказам; неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, судом порушені норми матеріального і процесуального права.

ОСОБА_6 рішення суду не оскаржила.

Судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_11, племінник позивачки. Після його смерті відкрилася спадщина -квартира АДРЕСА_2.

27.09.2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_11 на ім'я ОСОБА_7, якою ОСОБА_11 уповноважив бути його представником з питання відчуження належної ОСОБА_11 квартири.

5 листопада 2005 року приватним нотаріусом ОСОБА_12 був посвідчений договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_11 та ОСОБА_5

В подальшому ОСОБА_5 подарувала спірну квартиру своєму синові ОСОБА_4

Задовольняючи позов ОСОБА_6, суд виходив з положень ст.388 ЦК України, якою передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача.

Зазначена норма міститься у главі 29 ЦК -Захист права власності.

Але суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_6 не є власником майна, а тому у неї відсутнє право захисту права власності. Рішення суду в цій частині не можна визнати обгрунтованим, воно підлягає скасуванню.

Дійсно, ч.5 ст.1268 ЦК України передбачено що спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Але глава 89 ЦК містить спеціальну норму, яка регулює час набуття права власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.2 ст.1299 ЦК України право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Позивачка не заперечувала, що після смерті спадкодавця нерухоме майно на її ім'я не реєструвалось.

Таким чином, ОСОБА_6 на час звернення до суду з позовом про витребування майна, виселення та скасування державної реєстрації договору дарування не була власником спірної квартири, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити з підстав, наведених вище.

Крім того, з'ясовано, що після смерті ОСОБА_11 були інші спадкоємці.

В апеляційній інстанції ОСОБА_6 не заперечувала, що у померлого ОСОБА_11 була дочка ОСОБА_1, на яку її племінник сплачував аліменти. Також у померлого був рідний брат ОСОБА_14 Ця обставина підтверджена відповіддю Дзержинського районного військового комісаріату.

В інший частині рішення суду є законним і обгрунтованим.

Керуючись ст..ст. 303,307,309, 314,319 ЦПК України, судова колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 30 серпня 2010 року в частині визнання за ОСОБА_6 права власності на квартиру АДРЕСА_2, витребування у ОСОБА_4 майна, виселення його з квартири АДРЕСА_2, скасування державної реєстрації договору дарування квартири АДРЕСА_2 скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні вищезазначених позовних вимог.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий:

Судді: