19.04.2012

Дело № 2-331/11

(2/2704/48/12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(повний текст)

19 квітня 2012 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого: судді -Семенуха Т.Б.

при секретарі - Філімоновій А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Паспортний відділ Нахімовського РО УМВД України в м.Севастополі про усунення перешкод у користуванні власністю,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогами до відповідачів про усунення перешкод в користуванні власність - 2/3 частками будинку АДРЕСА_1, шляхом виселення та зняття з реєстрації за вказаної адресою відповідачів. Вимоги позову мотивовані тим, що позивач на підставі договору дарування є власником зазначеної частки будинку, відповідачі без згоди власника проживають у будинку, а ОСОБА_2 ще і зареєстрований за спірною адресою, як колишній власник житла. Своїми діями відповідачі чинять перешкоди у здійсненні позивачу права власності, оскільки він не має можливості користуватися своєю власності сумісно з відповідачами, не має можливості повністю володіти та розпоряджатися нею.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги, з підстав визначених у позові та просила їх задовольнити в повному обсязі. Також вказувала, що відповідачі не визнають за ОСОБА_1 право власності на спірні частки будинку, постійно оскаржуючи його у судовому порядку, що також створює йому перешкоди у користуванні та розпорядженні своєю власністю.

У судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовними вимогами не погоджувались.

Представник відповідачів у судовому засіданні наполягав на тому, що позовні вимоги незаконні та не обґрунтовані, неможливо виселити відповідачів з 2/3 часток будинку АДРЕСА_1, тому що треба з початку визнати порядок користування долями у будинку, долучити до справи у якості третьою особи власника 1/3 частки спірного будинку. Також вказував, що треба залишити без розгляду вимоги про зняття з реєстрації ОСОБА_2 та ОСОБА_4, тому що ці вимоги повинні розглядатися адміністративним судом.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, у суду немає доказів того, що він сповіщений про час та місце розгляду справи, однак суд вважає можливим розглянути справу за його відсутність, оскільки всі відповідачі проживають разом однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, що у судовому засіданні підтвердили відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому суд вважає, що ОСОБА_4 сповіщений про час та місце розгляду справи та поважних причин нез'явлення до суду не надав. Крім того, суд приймає до уваги, що представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 -адвокат ОСОБА_5 хоча формально не є представником ОСОБА_4, однак фактично висловлював думки за задавав питання іншим учасникам процесу також і на захист його інтересів.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, представника відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом безперечно встановлено, що 2/3 долі будинку з відповідною часткою надвірних будівель АДРЕСА_1, належить позивачу на підставі договору дарування від 17.06.2003 року, право власності було зареєстровано за ОСОБА_1 в ДКП БТІ і ГРОНІ м.Севастополя за №3928 від 21.06.2003р. (а.с.3).

Відповідно до п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування й розпорядження своїм майном.

Судом встановлено, що в спірній власності позивача на теперішній час проживає та є зареєстрованим ОСОБА_2, також проживає, але не зареєстровані його дружина ОСОБА_3, яка має реєстрацію по АДРЕСА_2 та їх повнолітній син ОСОБА_4, який також за спірною адресою не зареєстрований. Вказані обставини були підтверджені у судовому засіданні відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Реєстрація та проживання відповідачів ущемляє права позивача, як власника 2/3 часток будинку АДРЕСА_1, оскільки це безперечно обмежує можливість позивачу розпоряджатися та користуватися своєю власністю. Крім того, суд приймає до уваги довід представника позивача стосовно того, що відповідачі не визнають за позивачем його право власності на спірне житло, оскільки з копії рішення Нахімовського районного суду м.Севастополя від 06.10.2011 року (а.с.71-72) вбачається, що відповідач ОСОБА_6 ще в 2006 року почав оскаржувати договір дарування, на підставі якого ОСОБА_1 став власником спірного житла, рішення набрало чинності тільки 19.01.2012 року (а.с.73-74), у позові було відмовлено, однак весь цій час відповідачі продовжували всупереч волі власника користуватися будинком.

Суд не приймає до уваги доводи представника відповідачів, оскільки вважає їх такими, що не засновані на законі. Так, суд не вважає за необхідне притягувати у якості третьої особи співвласника домоволодіння, оскільки виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідачів не може зачепити його права та обов'язки. При цьому суд також враховує, що останній співвласник будинку ОСОБА_7, якої належала 1/3 частка будинку вже померла, ніхто зі спадкоємців спадщину не прийняв, виморочним це майно не визнавалось. Тобто на даний час немає особи, крім позивача, чиї права зачіпає проживання та реєстрація відповідачів.

Доводи представника відповідача відносно того, що захищати своє право власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку позивач має право тільки після визначення порядку користування або реального розділу будинку, суд до уваги не приймає, оскільки закон не пов'язує можливість захисту свого права власності у загальній частковій власності з виділенням частки в натурі, або визначенням порядку користування нею. Крім того, суд приймає до уваги, що при укладенні договору дарування, за яким право власності на 2/3 частки спірного будинку перейшло від відповідача ОСОБА_2 до позивача, не було згоди про можливість користування будинком відповідачем ОСОБА_2 та членами його сім'ї, відповідна домовленість у договорі дарування відсутня (а.с.3). Тобто, укладаючи договір дарування, відповідач ОСОБА_2 був повинен звільнити жиле приміщення та зняти себе з реєстраційного обліку. Однак замість цього він почав оскаржувати право власності позивача та вже з 2006 року чинить йому перешкоди у користуванні власністю, шляхом проживання на спірної житлової площі. Тіж самі дії здійснюють відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Суд критично сприймає доводи представника відповідача щодо того, що вимоги про зобов'язання зняття з реєстраційного обліку повинні розглядатися у адміністративному судочинстві, оскільки ці вимоги випливають з вимог про захист права власності та не пов'язані з оскарженням незаконних дії третьої особи як суб'єкта власних повноважень, а тому розгляд цих вимог у порядку цивільного провадження цілком правомірний.

Встановивши фактичні обставини справи й вимоги закону, на підставі всього вищевказаного, суд прийшов до однозначного висновку про необхідність захисту права позивача згідно позовних вимог, оскільки тільки прийняття таких мір, як виселення та зняття з реєстрації відповідачів за адресою: м.Севастополь, вул. Овражна, 20, судом буде сумісним із правами, гарантованими Конституцією України та Законами України, буде реально спрямовано на ефективний захист права власності.

Однак, у зв'язку з тим, що відповідач ОСОБА_4 за спірною адресою не зареєстрований, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог про зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 відмовити.

На підставі ст.391 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,179,212,215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Усунути ОСОБА_1 перешкоди з боку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в здійсненні права власності, шляхом виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з 2/3 часток домоволодіння АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні позову в частині зняття з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Нахімовського райсуду

м.Севастополя Т.Б.Семенуха