РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0191/343/2012Головуючий суду першої інстанції:Белоусов Е.Ф.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПолянської В.О.,

СуддівМоісеєнко Т.І., Редько Г.В.,

При секретаріРемез Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м. Керчі, ОСОБА_7 про визнання права власності на грошові кошти та виключення майна з постанови про накладення арешту на майно, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керчі на рішення Керченського міського суду АР Крим від 12 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила визнати за нею права власності на грошові кошти в розмірі 52 300 грн. та 50 доларів США та виключити ці гроші з постанови про накладення арешту на майно від 19 серпня 2011 року по кримінальній справі.

Позов мотивований тим, що вироком Керченського міського суду від 04 листопада 2011 року, яким був засуджений син позивачки ОСОБА_7 за злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, в дохід держави конфісковані належні позивачці грошові кошти в розмірі 52 300 грн. та 50 доларів США. Зазначені гроші були вилучені під час проведення обшуку у квартирі позивачки та безпідставно визнані речовими доказами по кримінальній справі. Ці гроші є особистими збереженнями позивачки, оскільки, її син ОСОБА_7, якій є інвалідом другої групи, ніде не працював, страдає хронічним захворюванням, не міг мати особистих коштів.

Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 12 січня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені, визнано за ОСОБА_6 право власності на грошові кошти в розмірі 52300 грн. та 50 доларів США, що знаходяться у Керченському міському управлінні Головного Управління МВС України в АР Крим, за квитанцією № 001300, виключені вказані грошові кошти з постанови про накладення арешту на майно від 19 серпня 2011 року старшого слідчого СВ КМУ по кримінальній справі №12011017051327 та повернуті ОСОБА_6 Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Керчі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Керченського міського суду АР Крим від 12 січня 2012 року та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6 не звернув уваги на вирок Керченського міського суду від 04 листопада 2011 року, яким встановлений факт збуту ОСОБА_7 наркотичних засобів, що передбачає отримання коштів. Крім того, докази, які надані позивачкою є неналежними та не можуть бути підтвердженням того, що вилучені гроші дійсно належать їй.

Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачкою ОСОБА_6 належності саме їй конфіскованих на користь держави за вироком у кримінальній справі грошових коштів у розмірі 52 300 грн. та 50 доларів США.

Проте, таких висновків, в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, суд дійшов не з'ясувавши повністю обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору та с порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст.10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

16 серпня 2011 року під час проведення співробітниками ОБНОН Керченського міського управління оперативних заходів, для одержання доказів злочинної діяльності ОСОБА_7, пов'язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, був проведений санкціонований обшук за місцем його проживання, у результаті якого були виявлені й вилучені кошти в сумі 52 300 грн. і 50 доларів США, що належать ОСОБА_7

З метою забезпечення виконання вироку в частині конфіскації майна постановою ст. слідчого СВ КМУ від 19 серпня 2011 року на зазначені кошти був накладений арешт (а.с. 20).

Постановою ст. слідчого СВ КМУ від 31 серпня 2011 року було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 про повернення грошових коштів в розмірі 52300 грн., 50 доларів США (а.с.3,4)

Вироком Керченського міського суду АР Крим від 04 листопада 2011 року ОСОБА_7 був визнаний винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.309 ч.1, 307 ч.2 та 311 ч.1 КК України. За сукупністю злочинів йому призначено покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, з конфіскацією всього особисто належного йому майна в дохід держави. Вироком суду спірні кошти визнані речовими доказами та конфісковані в дохід держави (а.с.22-23).

Як вбачається з матеріалів справи, а ні постанова ст. слідчого про накладення арешту, а ні постанова ст. слідчого про відмову у задоволенні клопотання, а ні вирок суду в частині конфіскації 52 300 грн. і 50 доларів США у встановленому законом порядку не оскаржені.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Отже, оскільки вироком суду встановлено, що вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 кошти в сумі 52 300 грн. і 50 доларів США належать саме йому і є речовими доказами, суд першої інстанції дійшов помилкового про задоволення позовних вимог ОСОБА_6

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вимог ОСОБА_6, а докази, які надані позивачкою, не є підтвердженням того, що спірні гроші дійсно належать їй.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення судом першої інстанції ухвалено без дотримання вимог норм матеріального і процесуального права, без урахування всіх суттєвих обставин у справі, та згідно п.п. 1,4 ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6

Керуючись ст. ст. 303, 307 п.2 ч.1, 309 п.п. 1,4 ч.1, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Керчі - задовольнити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 12 січня 2012 року - скасувати

Ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м. Керчі, ОСОБА_7 про визнання права власності на грошові кошти та виключення майна з постанови про накладення арешту на майно відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

В.О.Полянська                     Т.І.Моісеєнко                      Г.В.Редько