2

Справа № 1/0904/191/2011

Провадження № 11/0990/252/2012

Категорія ст.129 ч.1 КК України

Головуючий у 1 інстанції Мельник І.І.

Суддя-доповідач

Фіцак Т.Д.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді: Фіцака Т.Д.,

суддів: Вилки С.С., Поповича С.С.

з участю: прокурора: Козаченка І.І.

засудженого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, Головашкіна В.А., на вирок Галицького районного суду від 27 грудня 2011 року, -

в с т а н о в и л а:

Даним вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка, Донецької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, розлученого, на утриманні одна неповнолітня дитина, непрацюючого, судимого Галицьким районним судом 10.03.2009 року за ст. 296 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень штрафу, -

засуджено за ст. 129 ч. 1 КК України та призначено покарання - один рік обмеження волі.

Згідно ст. 71 КК України ОСОБА_2 визначено покарання за сукупністю вироків та приєднано до призначеного покарання за даним вироком, невідбуте покарання у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. за вироком Галицького районного суду від 10.03.2009 року.

Застосовано ст. ст. 75, 76 КК України та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі звільнено з випробуванням з іспитовим строком тривалістю на один рік, і зобов'язано засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої системи та періодично з'являтися для реєстрації в цей орган.

Запобіжний захід щодо засудженого залишено раніше обраний - підписку про невиїзд.

Стягнуто з засудженого судові витрати по справі.

Питання речових доказів вирішено у відповідності до положень ст. 81 КПК України.

За вироком суду, ОСОБА_2 26 липня 2011 року близько 19 год., знаходячись на території пекарні "Щедрий коровай" в м. Бурштині по вул. Калуській підійшов до працівника пекарні ОСОБА_4 і приклав йому до скроні пневматичний пістолет калібру 4,5 мм., моделі "М-84", НОМЕР_1 і погрожував йому вбивством.

У поданій апеляції зі змінами прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи доведеність вини, правильність кваліфікації дій засудженого, вважає вирок суду незаконним і таким, що підлягає скасуванню так як неправильно судом застосовано ст. 71 КК України, невірно вирішено питання речових доказів, а також засуджений є суб'єктом амністії, яку слід застосувати. Просить вирок суду скасувати, звільнити засудженого від кримінальної відповідальності на підставі амністії, а справу закрити.

У поданих запереченнях засуджений вважає апеляцію прокурора безпідставною та необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення.

У засіданні апеляційного суду:

- прокурор підтримав подану апеляцію зі змінами та просив її задовольнити;

- засуджений просив апеляцію змінену прокурора задовольнити, скасувати вирок та застосувати до нього амністію, так як у нього на утриманні неповнолітня дитина, а справу відносно нього закрити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, засудженого, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора змінену слід задовольнити виходячи з наступного.

Згідно ст. 370 ч.2 п.1 КПК України вирок у всякому разі належить скасувати, якщо за наявності підстав для закриття справи, її не було закрито.

Стаття 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року передбачає застосування амністії до осіб, які на день набрання чинності мають дітей яким не виповнилося 18 років.

Колегією суддів встановлено, що засуджений ОСОБА_2 має на утриманні неповнолітню дитину, дочку ( а.с. 87) та питання про можливість та доцільність позбавлення його батьківських прав на засіданнях опікунської ради та комісії з питань захисту прав дитини Галицької райдержадміністрації не виносилося.

Дані відомості були в суді першої інстанції на момент винесення вироку, однак судом до уваги не взято.

З вироку суду ( а.с. 104-105) вбачається, що ОСОБА_2 засуджено за ст. 129 ч.1 КК України, за злочин вчинений 26.07.2011 року, тобто до вступу в дію Закону України « Про амністію у 2001 році».

Злочин, передбачений ст. 129 ч.1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до категорії злочинів невеликої тяжкості.

Засуджений ОСОБА_2 під час апеляційного розгляду подав заяву, у якій погоджується на застосування відносно нього Закону України « Про амністію».

Судом першої інстанції неправильно застосовано ст. 71 КК України при призначенні покарання за сукупністю вироків, так як строки давності виконання вироку Галицького районного суду від 10.03.2009 року в силу ст. 80 ч.1 п. 1 КК України минули.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що засуджений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а вирок суду першої інстанції скасуванню.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 370 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора зі змінами, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити.

Вирок Галицького районного суду від 27 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 - скасувати.

На підставі ст. 1 ч.1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 08.07.2011 року ОСОБА_2 звільнити від кримінальної відповідальності.

Питання речових доказів суду першої інстанції вирішити в порядку ст. 409 КПК України.

Головуючий Т.Д. Фіцак

Судді: С.С. Вилка

С.С. Попович

Згідно з оригіналом

Суддя Т.Д. Фіцак