А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Фадєєнко А.Ф.,

при секретарі - Фабіжевському В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору застави, стягнення заборгованості за договором позики, відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_2, звернувшись 8 вересня 2009 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що 3 червня 2007 року уклала з ОСОБА_3 у простій письмовій формі договір позики, за яким передала у позику 5 000,00 грн. під зобов'язання повернення коштів до 3 січня 2008 року. В забезпечення повернення коштів ОСОБА_3 надав у користування автомобіль марки «Хюндай», 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, 9 серпня 2007 року оформив на її ім'я тимчасовий реєстраційний талон та передав своє свідоцтво про реєстрацію права власності на транспортний засіб. Позивач вважає ці дії фактичним укладенням між сторонами договору застави для забезпечення зобов'язань по поверненню позики. Пославшись на отримання в подальшому ОСОБА_3 нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, позивач зазначила, що виданий їй тимчасовий талон втратив чинність, а фактично укладений договір застави транспортного засобу в односторонньому порядку було розірвано. Позивач після уточнення позовних вимог просила визнати дійсним договір застави транспортного засобу автомобіля «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1, укладений 9 серпня 2007 року для забезпечення договору позики від 3 червня 2007 року, стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за договором позики з урахуванням інфляції, 3% річних, відсотків за користування позикою та інфляції на відсотки, всього 12 797,10 грн., зобов'язати відшкодувати моральну шкоду у розмірі 8 500,00 грн.(а.с.1-5, 71-76).

Справа № 22 ц - 8054 - 2011 Категорія 27

Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я.

Доповідач Вадовська Л.М.

2.

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси Демченко О.М. від 18 вересня 2009 року відкрито провадження у справі (а.с.21).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року в порядку забезпечення позову за заявою ОСОБА_2 накладено арешт на транспортний засіб - автомобіль марки «Хюндай», р.н.НОМЕР_1 (а.с.6,20).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 19 жовтня 2009 року за клопотанням ОСОБА_2 в порядку забезпечення доказів для визначення ринкової вартості транспортного засобу - автомобіля марки «Хюндай», р.н.НОМЕР_1, призначено автотоварознавчу експертизу (а.с.25, 27).

24 грудня 2009 року справу з експертної установи повернуто без проведення експертизи (а.с.31-32).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2010 року за клопотанням ОСОБА_2, заявленим в судовому засіданні, в порядку забезпечення доказів для визначення ринкової вартості транспортного засобу - автомобіля марки «Хюндай», р.н.НОМЕР_1, знову призначено автотоварознавчу експертизу (а.с.36-37, 38).

15 липня 2010 року справу повернуто з експертної установи без проведення експертизи (а.с.42-43).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 19 липня 2010 року справу прийнято до провадження суддею Ярош А.І. (а.с.44).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2010 року за клопотанням представника позивача, заявленим в судовому засіданні, в справі в порядку забезпечення доказів втретє призначено судову автотоварознавчу експертизу для визначення вартості автомобіля марки «Хюндай», р.н.НОМЕР_1, та одночасно за письмовою заявою представника позивача об'явлено розшук автомобіля з поміщенням такого на майданчик тимчасового утримання на час проведення експертизи (а.с.45-46, 52-53, 54-55).

Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2011 року справу прийнято до провадження суддею Роїк Д.Я. (а.с.63).

8 грудня 2010 року затримано УДАЇ ГУ МВС України в Одеській області автомобіль «Хюндай», р.н.НОМЕР_1, оголошений в розшук на підставі ухвали суду від 25 жовтня 2010 року, про що повідомлено суд 16 лютого 2011 року (а.с.64).

14 лютого 2011 року автомобіль «Хюндай», р.н.НОМЕР_1, оглянуто експертом на майданчику тимчасового утримання (а.с.70).

3 березня 2011 року суду надіслано висновок судової автотоварознавчої експертизи (а.с.66-70).

3 серпня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з заявою про поновлення строку та скасування ухвал Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року, 16 березня 2010 року, 25 жовтня 2010 року та зняття арешту з автомобіля (а.с.107-110).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_3 про прийняття доповнень до заяви про скасування заходів забезпечення позову, роз'яснено про можливість повторного звернення з зазначеною заявою під час судового засідання (а.с.175-176).

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року скасувати, постановити нову ухвалу про скасування ухвал Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року, 16 березня 2010 року, 25 жовтня 2010 року, зняти автомобіль з розшуку та повернути йому у користування, зняти арешт автомобіля (а.с.178-181).

Неправильність ухвали суду апелянт мотивував порушенням норм процесуального права.

3.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2 пред'явлено позов до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору застави, стягнення заборгованості за договором позики, відшкодування моральної шкоди.

21 вересня 2009 року Малиновським районним судом м. Одеси в порядку забезпечення позову за заявою позивача постановлено ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - автомобіль «Хюндай», р.н.НОМЕР_1 (а.с.6,20).

Ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року в апеляційному порядку (глава 1 розділу V ЦПК України) оскаржена не була. В ході розгляду апеляційної скарги на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року апеляційна інстанція не має процесуальних підстав для скасування ухвали суду від 21 вересня 2009 року та постановлення нової ухвали про відмову в забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль, оскільки законність ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року може бути перевірена судом апеляційної інстанції лише на підставі окремо поданої в порядку глави 1 розділу V ЦПК України апеляційної скарги на цю ухвалу.

Відповідно до положень частин 3, 4, 5 статті 154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається судом протягом двох днів. Питання скасування заходів забезпечення позову вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про скасування заходів забезпечення позову.

Встановлено, що позов забезпечено ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21 вересня 2009 року шляхом накладення арешту на майно - автомобіль. Заходи забезпечення позову вжито судом без повідомлення ОСОБА_3 як особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову. ОСОБА_3 вправі чи оскаржити ухвалу від 21 вересня 2009 року в апеляційному порядку шляхом подачі відповідно до глави 1 розділу V ЦПК України до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги про скасування ухвали про забезпечення позову (чого не зробив), чи звернутися до суду першої інстанції в порядку частини 3 статті 154 ЦПК України з заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали від 21 вересня 2009 року (що зробив, а.с.107-110).

Розглядаючи 9 серпня 2011 року в судовому засіданні заяву ОСОБА_3 від 3 серпня 2011 року в частині скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду від 21 вересня 2009 року, суд з огляду на матеріали справи мав вирішити це питання по суті, тобто чи скасувати заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 21 вересня 2009 року, чи відмовити в задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, вжитих на підставі ухвали суду від 21 вересня 2009 року (при цьому не скасовуючи саму ухвалу від 21 вересня 2009 року, оскільки це повноваження апеляційної інстанції у разі подання апеляційної скарги на ухвалу від 21 вересня 2009 року).

Натомість суд першої інстанції це питання не вирішив. В ухвалі від 9 серпня 2011 року суд зазначив: «В задоволенні клопотання…про прийняття доповнень до заяви про скасування заходів забезпечення позову…відмовити. Роз'яснити…про можливість повторного звернення з зазначеною заявою під час проведення судового засідання…», що не узгоджується з положеннями статті 154 ЦПК України. При цьому колегія суддів звертає увагу, що вступна та резолютивна частини ухвали та повний текст ухвали є різними, а відтак взагалі не зрозуміло, що саме вирішував суд 9 серпня 2011 року (а.с.174,

4.

175-176). Відсутність висновку суду першої інстанції в ухвалі від 9 серпня 2011 року про задоволення заяви ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову чи про відмову в задоволенні такої заяви позбавляє суд апеляційної інстанції можливості визначитись з законністю та обґрунтованістю вирішення цього питання.

За таких обставин, ухвала Малиновського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року на підставі п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання скасування заходів забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо ухвал Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2010 року та від 25 жовтня 2010 року, то такі ухвали постановлено судом першої інстанції не в порядку забезпечення позову, а в порядку забезпечення доказів, що по своїй суті є різним процесуальним питанням, оскільки забезпечення позову врегульовано статтями 151-154 ЦПК України, а забезпечення доказів - статтями 133-150 ЦПК України.

Частина 4 статті 135 ЦПК України передбачає можливість оскарження ухвали про забезпечення доказів, при цьому оскарження ухвали не зупиняє її виконання і не перешкоджає розгляду справи.

Встановлено, що ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 16 березня 2010 року призначено у справі автотоварознавчу експертизу, яку фактично не проведено (а.с.38, 42,43). Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2010 року знову втретє призначено у справі автотоварознавчу експертизу, яку проведено 21 лютого 2011 року з надісланням до суду висновку 3 березня 2011 року (а.с.54-55, 66-70).

Щодо розшук автомобіля «Хюндай», р.н.НОМЕР_1, та поміщення автомобіля на майданчик тимчасового утримання, то такий оголошено та поміщено на майданчик на підставі ухвали суду від 25 жовтня 2010 року з посиланням на статтю 146 ЦПК України на час проведення експертизи (а.с.54-55). Автомобіль згідно даних УДАЇ ГУМВС України в Одеській області в порядку виконання ухвали про розшук було затримано 8 грудня 2010 року та поміщено на майданчик, експертом автомобіль оглянуто 14 лютого 2011 року, експертизу проведено 21 лютого 2011 року (а.с.64, 70). Однак з незрозумілих причин автомобіль до теперішнього часу продовжує знаходитись на майданчику тимчасового утримання.

ОСОБА_3 ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2010 року з огляду на положення частини 4 статті 135 ЦПК України не оскаржував, відтак, відсутні процесуальні підстави в апеляційному порядку при розгляді апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 9 серпня 2011 року переглядати законність такої ухвали в частині, зокрема, оголошення розшуку та поміщення транспортного засобу на майданчик тимчасового утримання.

Питання повернення автомобіля підлягає вирішенню судом першої інстанції чи на підставі заяви ОСОБА_3 про повернення автомобіля, чи з ініціативи суду, який має невідкладно вирішити це питання шляхом постановлення ухвали про припинення розшуку та повернення транспортного засобу з майданчика ОСОБА_3, зважаючи на ті обставини, що автомобіль оголошувався у розшук з поміщенням на майданчик тимчасового утримання лише на час проведення експертизи, яка проведена ще 21 лютого 2011 року з надісланням суду висновку 3 березня 2011 року.

Розшук автомобіля з поміщенням на майданчик тимчасового утримання вчинено не на підставі ухвали суду від 21 вересня 2009 року, постановленої в порядку забезпечення позову, а на підставі ухвали суду від 25 жовтня 2010 року, постановленої в порядку забезпечення доказів, що є різним за своєю процесуальною суттю. Тому питання щодо розшуку та знаходження автомобіля на майданчику тимчасового утримання не підлягає вирішенню в порядку частин 3, 4, 5 статті 154 ЦПК України, однак суд першої інстанції на це увагу не звернув, так само як і апелянт.

5.

Керуючись ст.303, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ч.1 ст.312, ст.ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору застави, стягнення заборгованості за договором позики, відшкодування моральної шкоди - скасувати, з передачею питання скасування заходів забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

А.Ф.Фадєєнко