А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Ващенко Л.Г.,

Фадєєнко А.Ф.,

при секретарі - Фабіжевському В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про знесення самочинно зведеної огорожі та самочинно встановлених воріт; позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третьої особи Одеської міської ради про зобов'язання звільнити та повернути самовільно зайняті земельні ділянки, приведення самовільно зайнятих земельних ділянок до придатного стану шляхом знесення огорожі та воріт, зобов'язання привести земельні ділянки у відповідність до правовстановлюючих документів; позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у придатний стан, зобов'язання привести земельні ділянки у відповідність до правовстановлюючих документів за апеляційними скаргами представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_3, апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Київська районна адміністрація Одеської міської ради, звернувшись 21 вересня 2010 року до суду з вищеназваним позовом, вказала, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без дозволу виконавчих органів міської ради та узгодження провели роботи по зведенню кам'яної огорожі на самовільно зайнятій території загального користування, що знаходиться по АДРЕСА_1. Позивач після уточнення позовних вимог просив за рахунок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знести самовільно зведену огорожу та ворота відповідно до меж земельних ділянок, визначених у державному акті на

Справа № 22 ц - 1590 - 153 - 2012 Категорія 6

Головуючий у першій інстанції Таварткіладзе О.М.

Доповідач Вадовська Л.М.

2.

земельну ділянку по АДРЕСА_1 від 19 жовтня 2001 року на ім'я ОСОБА_3, та в договорі на право тимчасового користування землею на умовах оренди по АДРЕСА_1 від 13 листопада 2001 року на ім'я ОСОБА_4 (т.1 а.с.2-4, 32-33).

Треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, звернувшись 2 листопада 2010 року до суду з самостійними вимогами на предмет спору, вказали, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 11 червня 1999 року набули у власність по ј частині літнього будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 446 кв. м. ОСОБА_3 19 жовтня 2001 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0336 га за вказаною адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку, а ОСОБА_4 13 листопада 2001 року уклала з Одеською міською радою договір на право тимчасового користування землею на умовах оренди строком на 50 років на земельну ділянку площею 252 кв. м. Треті особи зазначили, що без документів на право власності чи право користування ОСОБА_3 і ОСОБА_4 самовільно зайняти 84,8 кв. м. земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності на землю від 27 липня 2009 року, та 63,77 кв. м земельної ділянки, належної на праві власності ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на землю від 27 липня 2009 року, що знаходяться по АДРЕСА_2 Крім того, треті особи вказали, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 самовільно зайняли землі територіальної громади міста площею 108,82 кв. м, встановили кам'яну огорожу та двоє металічних воріт поперек проїзду, чим перешкоджають у користуванні земельною ділянкою. Треті особи просили зобов'язати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звільнити та повернути ОСОБА_5 земельну ділянку площею 84,8 кв. м, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 63,77 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_2 без відшкодування понесених ОСОБА_3 і ОСОБА_4 затрат; привести за рахунок останніх самовільно зайняті земельні ділянки у придатний для використання стан шляхом знесення огорожі та двох воріт без ушкодження шляхового покриття для проїзду, зелених насаджень та інших споруд, до яких примикає огорожа та ворота; зобов'язати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за власний рахунок привести належні їм земельні ділянки у відповідність до визначених у державному акті на право власності на землю та договорі на право тимчасового користування землею меж (т.1 а.с.49-51).

Третя особа Одеська міська рада, звернувшись 27 січня 2011 року до суду з самостійними вимогами на предмет спору, вказала, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом влаштування металевих воріт самовільно збільшили площу земельних ділянок, які знаходяться у їх власності та користуванні, за рахунок земель м. Одеси (загального проїзду) на 108,82 кв. м, що відповідно до положень пункту «б» частини 1 статті 211 ЗК України (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне відхилення від проектів землеустрою) є порушенням земельного законодавства. Одеська міська рада просила зобов'язати ОСОБА_3 і ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 108,82 кв. м по АДРЕСА_1, а саме загальний проїзд, повернути її у придатному для використання стані Одеській міській раді; зобов'язати ОСОБА_3 за власний рахунок привести земельну ділянку площею 0,0336 га по АДРЕСА_1 у відповідність до меж, визначених державним актом на право власності на землю від 19 жовтня 2001 року; зобов'язати ОСОБА_4 за власний рахунок привести земельну ділянку площею 252 кв. м по АДРЕСА_1 у відповідність до меж, визначених договором на право тимчасового користування землею від 13 листопада 2001 року (т.1 а.с.124-126).

3.

Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вимоги Київської районної адміністрації Одеської міської ради та третіх осіб Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не визнали.

Позивач Київська районна адміністрація Одеської міської ради вимоги третіх осіб підтримала.

Треті особи Одеська міська рада, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вимоги Київської районної адміністрації підтримали.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року позов Київської районної адміністрації Одеської міської ради та самостійні вимоги третіх осіб Одеської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено (т.3 а.с.48-53).

В апеляційних скаргах представник в інтересах ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить рішення суду скасувати, провадження у справі закрити.

Неправильність рішення суду апелянти мотивували порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши пояснення, дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційних скарг з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,0336 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої в АДРЕСА_1, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 19 жовтня 2001 року (т.1 а.с.11).

ОСОБА_4 є користувачем земельної ділянки площею 252 кв. м з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованої в АДРЕСА_1, що підтверджено договором на право тимчасового користування землею на умовах оренди, укладеним 13 листопада 2001 року (т.1 а.с.12-14).

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0,0885 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_2, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 15 липня 2009 року Одеською міською радою на підставі рішення Одеської міської ради від 9 жовтня 2008 року № 3715-У, зареєстрованим 27 липня 2009 року (т.1 а.с.9).

ОСОБА_6 є власником земельної ділянки площею 0,0885 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_2, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку, виданим 15 липня 2009 року, зареєстрованим 27 липня 2009 року (т.1 а.с.10).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2893 від 24 червня 2011 року, проведеної на підставі ухвали суду експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, земельна ділянка, що фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_4, є цільною без внутрішніх роздільних меж фактичною площею 845,78 кв. м, огородженою фізичними межами. В'їзд та виїзд з ділянки здійснюється зі сторони вул. Авдєєва-Чорноморського через металічні ворота, при цьому проїзд загального користування додатково огороджено за межами ділянки особистого користування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 металічними воротами, що відділяють ділянку загального користування ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10 Досліджена земельна ділянка в частині загальної площі не відповідає правовстановлюючим документам і має

4.

надлишок площею 257,39 кв. м, з якого: 108,82 кв. м утворено за рахунок площі земель м. Одеси (проїзд); 84,80 кв. м утворено за рахунок площі земельної ділянки, що знаходиться у власності ОСОБА_5; 63,77 кв. м утворено за рахунок площі земельної ділянки, що знаходиться у власності ОСОБА_6 Надлишок земельної ділянки виник в результаті збільшення довжини зовнішніх меж і їх зміщення в сторону ділянок вказаних власників. Площа проїзду загального користування, що на даний час знаходиться в особистому користуванні ОСОБА_3 і ОСОБА_4, становить 108,82 кв. м. На задній межі, суміжній з ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, земельна ділянка має огородження із стандартних залізобетонних плит (т.3 а.с.2-10).

Земельна ділянка, що фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_5 і ОСОБА_6, є цільною без внутрішніх роздільних меж фактичною площею 1 622,29 кв. м, огородженою фізичними межами. Досліджена земельна ділянка в частині загальної площі не відповідає правовстановлюючим документам і має недоїмку площею 148,57 кв. м, з якої: 84,8 кв. м недоїмка ділянки ОСОБА_5, 63,77 кв. м недоїмка ділянки ОСОБА_6 Недоїмка земельної ділянки виникла в результаті зміщення задньої межі на 5,76 м в місці примикання до правої бокової межі та на 4,38 м в місці примикання до лівої бокової межі в сторону досліджуваної земельної ділянки (т.3 а.с.2-10).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що право власності ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на земельні ділянки, право користування ОСОБА_4 земельною ділянкою підтверджено правовстановлюючими документами, як то актами на право власності на земельні ділянки та договором на право тимчасового користування земельною ділянкою відповідно із визначенням меж. Встановивши надлишки земельної ділянки, що фактично знаходиться у користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які утворені за рахунок земель комунальної власності м. Одеси, що являють собою проїзд загального користування, та за рахунок земель, що є приватною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суд зобов'язав відповідачів звільнити та повернути самовільно зайняті земельні ділянки з приведенням таких у придатний для використання за цільовим призначенням стан, включаючи знесення кам'яної огорожі, що огороджує самовільно зайняті земельні ділянки, та двох металічних воріт, що перекривають проїзд загального користування.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вказують на правильне застосування норм матеріального права.

Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують. Правовстановлюючі документи на земельні ділянки на даний час є чинними, невідповідність правовстановлюючим документам площі фактично зайнятих земельних ділянок ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з огляду на надлишки і відповідно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з огляду на недоїмку, як і самовільне зайняття земель комунальної власності з перекриттям проїзду загального користування наявні та не спростовані належними та допустимими доказами. Посилання апелянта ОСОБА_8 на те, що металеві ворота є його, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 спільною сумісною власністю, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки власності на ворота як річ осіб ніхто не позбавляє, ворота можуть бути використані у будь-якому іншому місці чи продані. Рішенням суду знесення воріт обумовлено звільненням самовільно зайнятої земельної ділянки, яка не надавалась у власність чи користування ні ОСОБА_3, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_8 У сенсі положень статті 212 ЗК України самовільним зайняттям земельної ділянки є заволодіння земельною ділянкою, що не спирається на закон і відбувається з порушенням визначеного порядку надання земельних ділянок, здійснене без відведення землі в натурі й одержання документа, що засвідчує право на землю (заволодіння ділянкою без дозволу органів, уповноважених виносити рішення про надання земельних ділянок у користування). Зазначена норам матеріального права передбачає, що

5.

приведення земельних ділянок у придатний для використання стан обумовлює знесення, зокрема, споруд, якими в даному випадку є огорожа і ворота.

Доводи апелянта ОСОБА_8 щодо закриття провадження у справі безпідставні, оскільки спірні правовідносини з повернення самовільно зайнятих земельних ділянок підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Справу розглянуто з дотриманням норм процесуального права, правові підстави для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги представника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_3, апеляційну скаргу ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 9 серпня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Л.Г.Ващенко

А.Ф.Фадєєнко