А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д О Д Е С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Вадовської Л.М.,

суддів - Колеснікова Г.Я.,

Фадєєнко А.Ф.,

при секретарі - Петренко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про розірвання кредитного договору за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ПАТ «Альфа-Банк», звернувшись 11 червня 2009 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що 15 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір та отримано на власні потреби кредит в сумі 211 500 доларів США строком до 15 березня 2030 року з виплатою відсотків за користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором укладено 15 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 договір поруки та 15 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 договір іпотеки. Посилаючись на неналежне виконання зобов'язань за договором, позивач просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку станом на 26 травня 2009 року заборгованість за кредитом 1 589 280,83 грн., за відсотками 99 330,21 грн., пенею 45 677,66 грн.; в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 «в», корпус 1 шляхом продажу ПАТ «Альфа-Банк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу з покупцем та вилученням записів про заборону на вказаний предмет іпотеки з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості, наданням позивачеві необхідних для здійснення продажу повноважень; виселити відповідачів з квартири; стягнути судові витрати (т.1 а.с.5-8).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 вересня 2010 року, ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено (т.1 а.с.168-170).

Справа № 22 ц - 1590 - 211 - 2012 Категорія 27

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.

Доповідач Вадовська Л.М.

2.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2010 року заочне рішення скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку (т.1 а.с.182).

В ході нового розгляду справи ПАТ «Альфа-Банк» позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала , звернулася до суду із зустрічним позовом про розірвання кредитного договору з огляду на фінансову кризу, зміну матеріального та сімейного стану (т.1 а.с.213-219, т.2 а.с.3-5).

ПАТ «Альфа-Банк» вимоги зустрічного позову не визнав.

Відповідач ОСОБА_3 пояснень, заперечень не надав.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2011 року первісний позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 1 734 288,70 грн. та судові витрати. В іншій частині вимог первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено (т.2 а.с.43-45).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.

Неправильність рішення суду апелянт мотивувала порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Встановлено, що 15 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 800000088 і передано в кредит грошові кошти в сумі 211 500,00 доларів США під 13,25% річних терміном до 15 березня 2030 року. Згідно п.2.3 Договору в разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов'язання в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно умов цього Договору, позичальник зобов'язався сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до п.5.3.1 платежі з повернення кредиту та сплати процентів за його користування підлягали здійсненню щомісячно у разі сплати у валюті кредиту - 15 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 2 454,00 долара США. Згідно Договору кредитор у випадках, передбачених п.6.3, набув право вимагати в тому числі й у судовому порядку від позичальника повернення кредиту, а позичальник зобов'язався на вимогу кредитора достроково повернути кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, нараховану неустойку та інші нарахування за цим Договором (при їх наявності). Відповідно до п.7.1.2 Договору кредитор мав право змінити розмір процентів за користування кредитом у односторонньому порядку в разі зміни кон'юктури ринку, облікової ставки НБУ, індексу інфляції (споживчих цін) тощо (т. 1 а.с.9-13, 14-19, 224).

15 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 800000088-И, за яким для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 800000088 від 15 березня 2007 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, ОСОБА_2 передано в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 «В» в м. Одесі (т.1 а.с.20-26).

15 березня 2007 року між ЗАТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування ПАТ «Альфа-Банк») та ОСОБА_3 укладено договір поруки № 8000000-П, у відповідності з яким ОСОБА_3 поручився за виконання ОСОБА_2 кредитного договору № 800000088 від 15 березня 2007 року, включаючи всі додаткові угоди до нього, що укладені на дату набуття чинності цим Договором або будуть укладені у майбутньому (т.1 а.с.27-28).

3.

Станом на 26 травня 2009 року заборгованість за кредитним договором становила 227 722,46 доларів США, еквівалентних 1 724 288,70 грн., з них заборгованість за кредитом 1 589 280,83 грн., заборгованість по відсотках 99 330,21 грн., пеня 45 677,66 грн. (т. 1 а.с.55-57).

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції правильно визначився зі спірними правовідносинами та нормами матеріального справа, що такі регулюють.

Задовольняючи вимоги первісного позову в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, суд обгрунтовано виходив з передбаченого статтею 1054 ЦК України обов'язку позичальника повернути кредит та сплатити проценти, з визначеного статтею 1050 ЦК України права кредитодавця у разі порушення позичальником договору вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, і сплати процентів та обов'язку позичальника сплатити відповідно до статей 549-552 цього Кодексу неустойку незалежно від сплати процентів.

Висновки суду щодо заборгованості за кредитним договором відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. ОСОБА_2 допустила невиконання умов договору щодо щомісячного повернення кредиту та сплати процентів до 15 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 2 454,00 доларів США, відтак відповідно до положень п.6.3 Договору на вимогу банку зобов'язана достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, неустойку у виді пені. Розрахунок заборгованості за кредитом проведено з суми кредиту 211 500,00 доларів США, отриманих 15 березня 2007 року, за відсотковою ставкою за користування кредитом 13,25%, починаючи з 15 березня 2007 року, та 15%, починаючи з 15 вересня 2008 року. Розрахунок здійснено станом на 26 травня 2009 року, виходячи з дати зарахування 15 числа кожного місяця, з залишку кредиту 208 682,06 доларів США, курсу валют 7,6158 та 100 днів прострочення (т.1 а.с.57-82). Письмова вимога про дострокове повернення кредиту, сплату процентів та неустойки ОСОБА_2 надсилалась уповноваженою банком особою у терміни та порядку, визначеному п.6.4 Договору (т.1 а.с.82-91).

Доводи апелянта про необхідність проведення розрахунку заборгованості із суми кредиту 1 068 075 грн. є безпідставним, оскільки кредит надано та видано ОСОБА_2 15 березня 2007 року не в національній, а в іноземній валюті в сумі, рівній 211 500,00 доларів США (еквівалент в гривнях 1 068 075,00 грн. по курсу НБУ на дату видачі), розрахунки проведено у валюті кредиту із зазначенням еквіваленту в гривнях. ОСОБА_2 зобов'язалася повертати кредит та сплачувати відсотки щомісячно рівними частинами в сумі 2 254,00 доларів США. ОСОБА_2 з певного часу перестала вносити визначену договором суму щомісячних платежів, відтак, достовірно знала, що кредит не повертається на передбачених кредитним договором умовах, утворюється заборгованість та нараховується пеня. Доводи апелянта про неправильне зарахування банком внесених коштів (розподілення на погашення кредиту та процентів) ґрунтуються на припущеннях.

При укладенні кредитного договору відсоткова ставка за користуванням кредитом була визначена рівною 13,25%, з 15 вересня 2008 року ставка збільшилась до 15%. Право банку змінити розмір процентів за користування кредитом в односторонньому порядку передбачено п.7.1.2 Договору та узгоджується з положеннями статті 628 ЦК України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», що набрав чинності з 9 січня 2009 року, як такий, що не скасовує і не пом'якшує цивільної відповідальності особи, не має зворотної дії у часі, відтак до правовідносин сторін в частині зміни розміру процентів застосуванню не підлягає.

4.

Згідно п.2.3 кредитного договору пеня за порушення боржником зобов'язань визначена рівною 1% від простроченої суми за кожен день прострочення. Апелянт зазначає, що банк неправомірно нарахував, а суд першої інстанції стягнув пеню в розмірі 45 677,66 грн., та вважає, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, та приводить розрахунок, згідно якого пеня за 100 днів прострочення становить 289,51 грн. (а.с.101-102).

Доводи апелянта не грунтуються на законі з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 549 ЦПК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Базою для розрахунку пені є сума неналежним чином виконаного грошового зобов'язання (прострочення). За кредитним договором простроченням є несплата чи несвоєчасна сплата позичальником кредиту та процентів за його користування. Пеня стягується за кожен день прострочення виконання обов'язків боржника щодо повернення кредиту. Відповідно до частини 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Кредитним договором між ЗАТ «Альфа-Банк» (після зміни найменування ПАТ «Альфа-Банк») розмір пені встановлено рівним 1%. Закон України від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР (із змінами та доповненнями від 10 січня 2002 року № 2921-Ш) «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не поширюється на правовідносини, що виникли між банком та ОСОБА_2, оскільки регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань між підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та господарювання, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності. Кредит ОСОБА_2 було надано не для підприємницької діяльності як фізичній особі-суб'єкту підприємницької діяльності, а для часткової оплати квартири, що придбавалась за договором купівлі-продажу для власного та членів сім'ї проживання.

ПАТ «Альфа-Банк» пеня в розмірі 45 677,66 грн. обчислена правильно, виходячи із передбаченого умовами кредитного договору 1% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за 100 днів прострочення, однак розмір такої підлягає зменшенню з огляду на положення частини 3 статті 551 ЦК України.

Так, кредит одержано для часткової оплати вартості квартири для власного та членів сім'ї проживання. На час укладення кредитного договору ОСОБА_2 перебувала в шлюбі, займалася підприємницькою діяльністю. Повернення кредиту та сплата відсотків деякий час здійснювалась відповідно до графіку погашення. У 2008 році у ОСОБА_2 мали місце зміни у сімейному житті: ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_2 народилася дитина - син ОСОБА_5; 6 листопада 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано шлюб (т.1 а.с.227, 228). На даний час малолітній ОСОБА_5 знаходиться на утриманні матері, батько дитини ОСОБА_3 рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 серпня 2010 року позбавлений батьківських прав відносно сина, матеріальної допомоги не надає, з сім'єю не спілкується (т.1 а.с.211-212). Змінився і матеріальний стан ОСОБА_2, що вбачається з податкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (доходи у 2007 році становили 98 000,00 грн., у 2008 році - 7 000,00 грн., у 2009-2010 роках доходів не мала) (т.1 а.с.229-230, т.2 а.с.21, 23). Вказані обставини об'єктивні, мають істотне значення та є підставою для зменшення в порядку частини 3 статті 551 ЦК України розміру неустойки (пені) з 45 677,66 грн. до 25 677,66 грн. і зміни згідно п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду в частині вирішення вимог первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

5.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову про розірвання кредитного договору, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з недоведеності заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду в частині вирішення зустрічного позову не спростовують.

Між сторонами виникли договірні правовідносини на підставі кредитного договору. Підстави розірвання договору, а відтак і припинення правовідносин, визначені статтею 651 ЦК України, згідно якої розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Частина 2 статті 652 ЦК України визначає умови за одночасної наявності яких у разі не досягнення сторонами згоди щодо розірвання договору, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони. ОСОБА_2 розірвання договору мотивовано істотною зміною обставин, якими вона керувалась при укладенні договору (підприємницька діяльність, стабільний дохід, міцна сім'я тощо), однак зміну цих обставин остання могла передбачити, усунути (працевлаштуватися чи продовжити займатися підприємницькою діяльністю) тощо. Недекларування доходу, наявність дитини саме по собі не є підставою для розірвання договору. ОСОБА_2 мала б ініціювати перед банком питання внесення змін в умови повернення кредиту і сплати відсотків, а не пасивно ухилятися від виконання договору.

Відмова суду першої інстанції в задоволенні вимог ПАТ «Альфа-Банк» про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення ґрунтується на законі.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм процесуального права, посилання апелянта на неналежне повідомлення ОСОБА_3 спростовано матеріалами справи.

Документально підтверджені судові витрати розподілено відповідно до положень статті 88 ЦПК України, розмір присуджених судових витрат визначено правильно.

За подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір в сумі 51,00 грн., недоплата становить 799,00 грн., що підлягає стягненню з апелянта.

Керуючись ст.303, п.п.1,3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст. 313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - змінити.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» за кредитним договором № 800000088 від 15 березня 2007 року заборгованість за кредитом в сумі 1 589 280 грн. 83 коп., заборгованість за відсотками в сумі 99 330 грн. 21 коп., пеню в сумі 25 677 грн. 66 коп., а всього заборгованість в загальній сумі 1 714 288 грн. 70 коп.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2011 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення, зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» про розірвання кредитного договору - залишити без змін.

6.

Стягнути з ОСОБА_2 за подачу апеляційної скарги судовий збір в сумі 799,00 грн. (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, р/р 31214206780007, МФО 828011, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, призначення платежу: судовий збір, код 02892913, пункт 8 КБК 22030001, ОСОБА_2.)

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Л.М.Вадовська

Судді Г.Я.Колесніков

А.Ф.Фадєєнко