УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №: 22-ц/0190/2172/2012Головуючий суду першої інстанції:Діденко Д.О.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.
"04" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіОнищенко Т.С.,
СуддівСокола В.С., Куриленка О.С.,
При секретаріЛомовському І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.01.2012, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ОСОБА_6 12.12.2011 звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем від шлюбу мають неповнолітню дочку - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка перебуває на її утриманні та за якою вона здійснює догляд, у зв'язку з чим вона і дитина потребують матеріальну допомогу, але відповідач, не проживаючи разом з нею і дочкою, у добровільному порядку не надає матеріальну допомогу в необхідному обсязі /арк. с. 1-2/.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.01.2012 даний позов задоволено /арк. с. 46/, а саме:
- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки|частки| всіх видів заробітку (доходу), але|та| не менш 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12.12.2011 та до досягнення дитиною повноліття;
- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частки|частки| всіх видів заробітку (доходу), починаючи з 12.12.2011 та до досягнення дитиною трирічного віку;
- стягнуто з ОСОБА_7 в доход держави судовий збір в сумі 188,20 грн.
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач по справі - ОСОБА_7 у встановлений законом строк подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про стягнення на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 8% всіх видів його заробітку (доходу), а на утримання дитини в розмірі 10% всіх видів його заробітку (доходу), посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 49-63/.
Заслухавши суддю-доповідача, апелянта-відповідача і позивача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і підлягає відхиленню з наступних підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
справа № 22-ц/0190/2172/2012 головуючий - суддя першої інстанції: Діденко Д.О.
доповідач - суддя апеляційної інстанції: Онищенко Т.С.
Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як батько дочки - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання позивача, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на утримання від чоловіка - батька дочки до досягнення дитиною трьох років тому, що дитина проживає з позивачем, а відповідач, який є працездатною особою і має постійну роботу та заробіток може надавати таку матеріальну допомогу.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи, яку вирішено згідно з законом.
Матеріалами справи встановлено, що 08.10.2010 ОСОБА_7 і ОСОБА_6 зареєстрували законний шлюб, про що відділом реєстрації актів про шлюб Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зроблено відповідний актовий запис №1275 і видано свідоцтво про шлюб, згідно з яким ОСОБА_6 після реєстрації шлюбу змінила своє дошлюбне прізвище - «ОСОБА_6» на прізвище чоловіка - «ОСОБА_6» /арк. с. 5/.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася дитина - ОСОБА_8, про що 30.11.2011 відділом державної реєстрації актів про народження Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим зроблено відповідний актовий запис №4506 та видано свідоцтво про народження, в якому батьками дитини зазначені: мати - ОСОБА_6, батько - ОСОБА_7 /арк. с. 6/.
Дитина проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні.
Відповідач працює в полку міліції особливого призначення «Беркут» при ГУ МВС України в АР Крим на посаді міліціонера 1-ої оперативної роти і загальний розмір його заробітної плати за 6 місяців (липень - грудень 2011 року) складає 24 808,48 грн. /арк. с. 43/.
Позивач не працює і не має самостійного заробітку, оскільки здійснює догляд за дитиною.
При розгляді справи судом першої інстанції відповідачем не було надано у встановленому порядку жодних належних та допустимих доказів у підтвердження знаходження на його утриманні інших неповнолітніх чи непрацездатних осіб.
Правовідносини сторін регулюються статтями 84, 180-183 Сімейного кодексу України, згідно з якими дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Батьки зобов'язанні утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матери, батька і (або) у твердій грошовий сумі. Розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим 30 % (тридцяти відсотків) встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом першої інстанції досліджені надані сторонами докази та встановлені всі визначені законом обставини, які враховуються при стягненні та визначенні розміру аліментів як на неповнолітню дитину, так і на утримання дружина, з якою проживає дитина.
За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, оскільки апелянт не надав жодних належних та допустимих доказів у підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень та доводів.
Надані апелянтом документи по-перше не підтверджують наявність у нього батьків (відсутнє свідоцтво про народження відповідача, з якого можливо побачити хто взагалі є його батьками), а по-друге ніяким чином не свідчать про знаходження саме на його утриманні непрацездатних батьків, які при цьому мають самостійний дохід, в т.ч. у вигляді пенсії.
Довідка про доходи апелянта підтверджує можливість відповідача надавати матеріальну допомогу дружині, яка здійснює догляд за дитиною.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є безумовними підставами для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 23.01.2012 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: