РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/0190/1333/2012Головуючий суду першої інстанції:Якушева Т.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Рошка М. В.
РІШЕННЯ
"29" березня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіРошка М.В.,
СуддівСокола В.С., Хмарук Н.С.,
При секретаріБірковського А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми авансу, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 травня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_6 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 05.08.2008 року відповідач запропонував позивачу придбати автомобіль Тойота Авенсис , держ. номер НОМЕР_1, який був придбаний відповідачем у кредит. За домовленістю позивач сплатив відповідачу первинний внесок у розмірі 3000 доларів США, відповідач за рахунок позивача зробив тимчасовий талон на право керування транспортним засобом на ім'я позивача та було продовжено договір добровільного страхування транспортного засобу, позивач почав погашати кредит перед банком.
На протязі 2008-2009 року позивач сплатив у рахунок заборгованість за кредитом у сумі 3949,47 доларів США. При сплаті кредиту у позивача виникла заборгованість, внаслідок чого відповідач у односторонньому порядку розірвав договір та вимагав або повернути автомобіль, або переоформити кредитний договір.
Просив стягнути на його користь суму авансу у розмірі 61068,50 грн.
Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 травня 2011 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача суму авансу в рахунок вартості автомобілю у розмірі 61068,50 грн., та судові витрати.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 грудня 2011 року у перегляді заочного рішення від 25.05.2011 року за заявою ОСОБА_7 відмовлено.
справа 22-ц/0190/1333/12 суддя-доповідач - Рошка М.В.
суддя першої інстанції - Якушева Т.В.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування заочного рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, зокрема безпідставне стягнення 600 грн. за оформлення реєстраційного талону на право керування автомобілем та 5258,44 грн. за оформлення страховки.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позов у повному обсязі суд першої інстанції виходив з узагальнюючих мотивів того, що відповідно до вимог статті 570 ЦК України відповідач зобов'язаний повернути позивачу сплачену суму авансу у розміри 61068,50 гривень
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення з відповідача 600 гривень за оформлення тимчасового реєстраційного талону на право керування автомобілем, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині по мотивам неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач у 2007 році придбав у кредит автомобіль Тойота Авенсис, між сторонами було укладено договір в усній формі, відповідно до якого позивач сплатив відповідачу первинний внесок у розмірі 3000 доларів США , на протязі 2008- 2009 року сплачував за відповідача щомісячні внески за договором кредиту на користь АКІБ «Укрсиббанк», також сплатив 600 грн. за оформлення тимчасового реєстраційного талону на право керування автомобілем та 5258,44 грн. за оформлення страховки ( а.с 8- 16).
Ці обставини не заперечував відповідач та підтвердив положення умов договору, передачу коштів у поясненнях від 14.07.2009 року (а.с.16) у заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 52) та доводах апеляційної скарги (а.с.74).
При сплаті кредиту у позивача виникла заборгованість, а тому відповідач вилучив у нього з користування спірний автомобіль.
Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині того, що 600 гривень, які були сплачені позивачем за оформлення тимчасового реєстраційного талону на право керування автомобілем не повинні враховуватися до суми сплаченого авансу ґрунтуються на вимогах закону.
Частиною 1 ст. 570 ЦК визначено, що завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Отже, внесення завдатку як способу забезпечення виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, тобто договору між сторонами, яким визначено предмет та істотні умови.
Згідно з ч. 2 ст. 570 ЦК, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Аванс підлягає поверненню у зв'язку з розірванням попереднього договору.
Тобто, сплачена позивачем спірна сума не може вважатися авансовими платежами, без сплачення даної суми позивач не міг користуватися спірним автомобілем, яким він користувався з липня 2008 по серпень 2009 року, вказана сума сплачена позивачем у власних інтересах.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, стосовно того, що сума страхових внесків, яка сплачена позивачем не повинна бути стягнута на користь відповідача тому, що позивачем була сплачена у власних інтересах за час коли він користувався автомобілем.
Дані внески дійсно не входять до авансових платежів, але транспортний засіб був застрахований відповідно до умов договору страхування від 22.08.2007 року укладеного між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» та ОСОБА_7 строком на 5 років з обов'язковими платежами за кожний рік ( а.с.9-11).
Сума сплачена позивачем у розмірі 5258,44 грн., є обов'язковим платежем, який був повинен сплатити відповідач, як власник транспортного засобу, а тому ця сума сплачена позивачем в інтересах відповідача.
Відповідно до положень статті 1212 ЦК України особа яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави ( безпідставне набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майно було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Як встановлено судом, та підтверджено сторонами, саме позивач сплачував суму у розмірі 5258,44 грн., по договору страхування автомобілю, про що свідчать як пояснення відповідача ( а.с. 74) так і оригінал квитанції про сплату вказаної суми, який надав позивач у судовому засіданні при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
Отже, відсутні правові підстави для відмови у задоволенні позову в частині стягнення на користь позивача грошових коштів сплачених по договору страхування.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача суми у розмірі 600 гривень за оформлення тимчасового реєстраційного талону на право керування автомобілем задоволенню не підлягають виходячи з наведеного.
В іншій частині судове рішення не оскаржувалося.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, пунктами 3, 4 частини 1 статті 309, статтями 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 травня 2011 року в частині стягнення 600 гривень за оформлення реєстраційного талону на право керування автомобілем скасувати, відмовити в цій частині у задоволенні позову.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді:
Рошка М.В. Сокол В.С. Хмарук Н.С.