1-99

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 вересня 2007 року                                                                                                          м.  Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону у відкритому судовому засіданні у приміщенні су­ду у складі: головуючого підполковника юстиції РИМАРА Є.П.,  при секретарі ЛОЗІ К.А.,  за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону капітана юстиції КОЗАКА А.Т.,  захисника - адвоката ОСОБА_1.,  потерпілих ОСОБА_2.,  ОСОБА_3. , ОСОБА_4.,  ОСОБА_5.,  ОСОБА_6,  розглянувши кримінальну справу по обвинува­ченню військовослужбовця військової частини А- 0178,  старшого солдата

ОСОБА_7,  який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в місті Чоп Закарпатської області,  українця,  громадянина України,  не судимого,  не одруженого,  з повною середньою освітою,  призваного на військову строкову службу у листо­паді 2006 року Ужгородським РВК,  у вчиненні злочинів,  передбачених ч.2  ст.  406,  ч. 2  ст.  424 КК України.

Судовим слідством військовий суд,  -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2007 року,  біля 20 години,  в приміщенні казарми військової частини А-0178,  старший солдат ОСОБА_7,  з надуманих підстав,  порушуючи вимоги  ст.   ст.  11, 49, 50 Статуту Внутрішньої служби ЗС України та  ст.  4 Дисциплінарного статуту ЗС України,  які зобов'язують військовослужбовця поважа­ти честь і гідність кожної людини,  не допускати негідних вчинків,  взаємно поважати інших військовос­лужбовців,  бути дисциплінованим,  неухильно виконувати вимоги законодавства,  бути ввічливим,  не принижувати честі і гідності військовослужбовців,  не допускати негідних вчинків; бажаючи продемонс­трувати свою уявну фізичну перевагу над військовослужбовцями молодшого призову,  пред'явив претен­зії з приводу неналежного виконання службових обов'язків солдатам ОСОБА_2,  ОСОБА_5,  ОСОБА_8,  застосувавши до останніх фізичне насильство,  що виразилось у нанесенні ОСОБА_2 і ОСОБА_8 по одному,  а ОСОБА_5 двох ударів кулаком в область грудної клітини.

Далі,  25 червня 2007 року,  біля 1 -ї години,  з тих же підстав та мотивів,  ОСОБА_7,  застосував фізи­чне насильство до військовослужбовців молодшого призову,  зокрема солдат ОСОБА_6,  ОСОБА_3,  ОСОБА_9,  ОСОБА_10,  що виразилось у нанесенні одного удару кулаком по внутрішній стороні схрещених на лобі долонях ОСОБА_9; одного удару коліном по внутрішній стороні схреще­них на лобі долонях ОСОБА_6; одного удару кулаком по внутрішній стороні схрещених на лобі до­лонях,  двох ударів кулаком в область грудної клітини та одного удару коліном по внутрішній стороні схрещених на лобі долонях ОСОБА_4; одного удару кулаком в область грудної клітини та трьох уда­рів коліном по внутрішній стороні схрещених на лобі долонях ОСОБА_10,  чим було заподіяно вказаним військовослужбовцям побої та інше насильство.

В подальшому,  08 липня 2007 року,  біля 20-ї години,  в приміщенні КПП,  виконуючи обов'язки чергового контрольно-пропускного пункту,  тобто будучи військовою службовою особою,  перевищуючи надану владу та повноваження,  діючи з названих вище мотивів,  бажаючи продемонструвати свою уда­вану фізичну перевагу над військовослужбовцем молодшого призову ОСОБА_3,  в порушення вимог  ст.   ст.  11, 49, 50,  303-304 Статуту Внутрішньої служби ЗС України та  ст.  4 Дисциплінарного статуту ЗС України застосував нестатутні заходи впливу та насильство до підлеглого,  що виразилось в нанесенні останньому трьох ударів коліном по внутрішній стороні схрещених на лобі долонях,  заподіявши цими діями синці тильних поверхонь обох долоней,  що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_7 винним себе у вчиненні вказаних злочинних дій визнав повністю і про обставини скоєного дав покази цілком відповідні викладеному вище,  поясни­вши,  що 19 червня 2007 року,  біля 20 години,  за неналежне виконання його команд,  він з власної ініціа­тиви вишукував у приміщенні казарми молоде поповнення та наніс по одному удару кулаком у груди солдатам ОСОБА_2,  ОСОБА_6,  ОСОБА_8. 25 червня 2007 року,  біля 1-ї години,  за погане проведення

1-99

учбової тривоги він наніс удари кулаком та коліном ОСОБА_10,  ОСОБА_4,  ОСОБА_6,  а в пода­льшому за невиконання його команд він наніс удари кулаком та коліном по схрещених на лобі долонях ОСОБА_4,  ОСОБА_6 та ОСОБА_9. 08 липня 2007 року біля 20-ї години,  він,  ОСОБА_7,  будучи черговим по КПП,  за несвоєчасну доповідь наніс помічнику чергового по контрольно-пропускному пун­кту ОСОБА_4 три удари коліном по внутрішній стороні схрещених на лобі долонях.

Більше потерпілим ніяких ударів він не наносив.

Крім особистого визнання,  вина підсудного підтверджується всією сукупністю досліджених у су­довому засіданні доказів,  які не викликають сумнівів у своїй достовірності,  підсудним та іншими учас­никами процесу не заперечуються. За клопотанням ОСОБА_7,  яке підтримали інші учасники судового засідання,  судове засідання проведено у відповідності до вимог ч.3  ст.  299 КПК України. Про цьому су­дом роз'яснено,  що в цьому випадку учасники процесу будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи та розмір цивільного позову в апеляційному порядку.

Таким чином,  дії підсудного ОСОБА_7,  що виразилися у застосуванні насильства,  яке потягло заподіяння легких тілесних ушкоджень підлеглому за посадою - рядовому ОСОБА_4,  суд кваліфікує за ч. 2  ст.  424 КК України;

Дії підсудного ОСОБА_7,  що виразилися у порушенні статутних правил взаємовідносин між вій­ськовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості,  вчинене щодо кількох осіб,  що вира­зилось у заподіянні побоїв та вчиненні іншого насильства,  суд кваліфікує за ч. 2  ст.  406 КК України.

Військово-лікарською комісією ОСОБА_7 визнаний придатним до військової служби.

При призначенні покарання підсудному суд визнає і враховує,  як обставини,  що пом'якшують йо­го відповідальність,  те,  що він щиро розкаявся у вчиненому злочині,  з'явився з повинною,  сприяв роз­криттю злочину,  до кримінальної відповідальності притягуються вперше,  раніше ні в чому осудному помічений не був,  до служби в армії та під час її проходження характеризувалися виключно позитивно,  а також те,  що потерпілі,  кожен окремо,  просили суворо його не карати та не застосовувати до нього позбавлення волі.

Крім того,  при прийнятті рішення суд враховує,  що мати ОСОБА_7 є непрацездатним інвалідом 3-ї групи,  тобто потребує постійного догляду.

Враховуючи вищенаведене,  та розцінюючи ці обставини як такі,  що суттєво пом'якшують пока­рання,  суд знаходить можливим при призначенні покарання ОСОБА_7 не застосовувати до нього по­збавлення волі,  а застосувати  ст.  ст.  60 та 69 КК України,  вважаючи,  що його виправлення можливе без позбавлення волі в умовах відбування покарання на гауптвахті,  а тому вважає за необхідне перейти до іншого,  більш м'якого виду основного покарання,  не зазначеного в санкціях статей 424 ч.2 та 406 ч.2 КК України - арешту.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст.  299, 324,  328,  332-335 КПК України,  військовий суд,  -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів,  передбачених ч.2  ст.  406 та ч.2  ст.  424 КК України,  за якими призначити йому покарання:

·за ч.2  ст.  406 КК України із застосуванням  ст.  ст.  60 та 69 КК України у виді арешту строком на 5 (п'ять) місяців;

·за ч.2  ст.  424 КК України із застосуванням  ст.  ст.  60 та 69 КК України у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

За сукупністю злочинів,  відповідно до  ст.  70 КК України,  остаточно призначити ОСОБА_7покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді арешту строком на 6 (шість) місяців з відбуванням на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку у м.  Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_7. обчислювати з 17 вересня 2007 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_7. - нагляд командування військової частини - скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати його на гауптвахті Центрального управління військової служби правопорядку у м.  Києві та Київській області.

Вирок може бути оскарженим та на нього може бути внесене подання у апеляційному порядку в військовий апеляційний суд Центрального регіону України через військовий місцевий суд Київського гарнізону в 15 денний строк з моменту його проголошення,  а засудженим - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.