№ 1-9/07

ПОСТАНОВА

20 вересня 2007 року                                                                                                                місто Київ

Військовий місцевий суд Київського гарнізону в складі: головуючого - судді підполковника юстиції ДЯЧУКА С. І.,  при секретарі Загородній Ю.М. ,  за участю старшого помічника військового прокурора Київського гарнізону капітана юстиції Козака А.Т.,  представника військової частини АО 136 -юрисконсульта частини лейтенанта юстиції Коряк А.В.,  у відкритому судовому засіданні в приміщенні військового місцевого суду розглянув клопотання командира військової частини А0136 про відновлення строку для подання апеляції на вирок військового місцевого суду Київського гарнізону від 13 лютого 2007 року,  -

ВСТАНОВИВ:

Вироком військового місцевого суду Київського гарнізону від 13 лютого 2007 року військовослужбовця військової частини А0137 рядову ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочинів,  передбачених ч.3  ст.  191,  ч. 1  ст.  366 та ч. 1  ст.  367 КК України,  за якими призначено покарання у виді позбавлення волі строком на два роки з позбавленням права обіймати посади,  пов'язані із здійсненням бухгалтерського обліку,  строком на три роки,  а на підставі  ст.  75 КК України звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік. Крім того,  позов військового прокурора Київського гарнізону до ОСОБА_1 було задоволено частково,  а саме,  стягнуто з неї на користь військової частини А0136 п'ять тисяч триста тридцять дев'ять гривень 10 коп. в рахунок відшкодування шкоди заподіяної злочинами,  а в іншій частині в задоволенні позовних вимог прокурора було відмовлено.

6 вересня 2007 року командир військової частини А0136 подав апеляцію на даний вирок суду в частині,  що стосується вирішення позову прокурора. Одночасно подано клопотання про відновлення строку для подання цієї апеляції,  посилаючись на те,  що у встановлений законом 15-денний строк подати апеляцію командир військової частини не мав можливості,  оскільки представник частини в судовому засіданні участі не приймав,  юрисконсульт частини знаходився на навчанні,  а сам вирок суду вперше надійшов до частини лише 2 березня 2007 року.

У судовому засіданні представник військової частини,  посилаючись на вказані у клопотанні обставини,  просив задовольнити останнє і поновити строк на апеляційне оскарження вироку суду.

Прокурор просив суд залишити клопотання командира військової частини без задоволення у зв'язку з відсутністю правових підстав вважати причини пропуску строку на оскарження судового рішення поважними.

Заслухавши представника військової частини А0136,  прокурора,  перевіривши подані сторонами докази та матеріали справи,  вивчивши доводи клопотання,  суд вважає необхідним відмовити у поновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку військового місцевого суду Київського гарнізону від 13 лютого 2007 року у зв'язку з відсутністю поважних причин його пропуску.

Відповідно до правил  ст.  349 КПК України,  апеляція на вирок суду першої інстанції,  може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

З протоколу судового засідання,  вироку суду від 13 лютого 2007 року та інших матеріалів справи видно,  що представник військової частини дійсно не приймав участь в судовому засіданні,  проте згідно з розпорядженням суду на виконання вироку та супровідними листами № 1-9 вказаний вирок суду було направлено 1 березня 2007 року до військової частини А0136 та повідомлено про подальшу долю речових доказів у справі,  за якими вже 5 березня 2007 року прибув в приміщення суду представник частини. Крім того,  5 та 22 березня 2007 року на адресу суду надходили письмові запити з частини за підписом її командира про необхідність тлумачення окремих питань,  пов'язаних з виконанням вироку суду,  в яких не вказувалося про намір оскаржити судове рішення. На ці запити надавалася відповідь,  відповідно від 21 та 27 березня 2007 року.

Таким чином,  оскільки,  починаючи з понеділка - 5 березня 2007 року командування військової частини А0136 мало можливість і вчиняло активні дії,  пов'язані з реалізацією судового рішення та його виконанням,  яке фактично було проголошено командуванню військової частини 2 березня 2007 року,  суд вважає,  що саме з 5 березня 2007 року й слід у даному конкретному випадку обчислювати строк на апеляційне оскарження вироку суду,  тлумачачи при цьому всі сумніви на користь учасника процесу,  який не був присутній в судовому засіданні,  відтак строк на апеляційне оскарження вироку суду від 13 лютого 2007 року для командування військової частини А0136 закінчився з урахуванням положень  ст.  349 КПК України 20 березня 2007 року,  а тому з 1 березня 2007 року (останній день оскарження рішення суду на підставі вимог  ст.  349 КПК України) до цієї дати - 20 березня 2007 року строк на оскарження вироку суду даним учасником процесу був дійсно пропущений з поважних причин.

Разом з тим,  як також вбачається з матеріалів справи,  як раніше,  так і у період з 5 по 20 березня включно зацікавленою стороною на адресу суд апеляція не надсилалася,  як і не подавалася у будь-якій спосіб заява про намір оскаржити рішення суду,  і тільки 27 березня 2007 року командування військової частини подало клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку,  однак і в цей раз апеляція до суду не була надана,  про що було поінформовано командування частини (лист за вих. № 1-9 від 11 квітня 2007 року).

Натомість,  з матеріалів кримінальної справи також видно,  що тільки 28 серпня 2007 року представник військової частини А0136 виявив бажання ознайомитися з матеріалами справи і така можливість була йому надана судом у той же день,  тільки після чого 6 вересня 2007 року (більше ніж через п'ять місяців після 20 березня 2007 року) була подана апеляція.

З урахуванням викладеного суд не вбачає достатніх правових підстав для визнання зазначених в заяві командування частини обставин поважними причинами тривалого (більше п'яти місяців) пропуску строку на оскарження судового рішення,  а відтак і підстав для задоволення заявленого клопотання,  у зв'язку з чим апеляцію слід визнати такою,  що не підлягає розгляду.

На підставі викладеного,  керуючись  ст.  353 КПК України,  військовий місцевий суд,  -

постановив:

Відмовити командиру військової частини А0136 у відновленні строку на апеляційне оскарження вироку військового місцевого суду Київського гарнізону від 13 лютого 2007 року,  у зв'язку з чим вважати подану ним апеляцію від 6 вересня 2007 року такою,  що не підлягає розгляду.

постанова може бути оскарженою в апеляційному порядку до військового апеляційного суду Центрального регіону через військовий місцевий суд Київського гарнізону протягом 15 діб з моменту її проголошення.