Справа № 2-131/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2012 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шевцової Т.В.

при секретарі - Мар'єнко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділ в натурі частки домоволодіння, усунення перешкод у користуванні власністю та вселення -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись з позовом до відповідача та після неодноразових уточнень просили виділити їм в натурі 80/300 частин домоволодіння №1 з відповідною частиною господарчих та будівельних споруд, розташованих у АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 543 кв.м.; зобов'язати відповідача не чинити їм перешкоди у користуванні домоволодінням АДРЕСА_1 передати їм ключі від вказаного домоволодіння та вселити їх до нього, виділивши їм в користування згідно технічного паспорту та плану розташування приміщень жилі кімнати 1-4, 1-3, 1-5 загальною площею 27,6 кв.м., залишивши ванну кімнату 1-7, кухню 1-1 та всі господарчі споруди в загальному користуванні.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, який був батьком ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_5 Всі спадкоємці в шестимісячний строк звернулись до нотконтори з заявами про прийняття спадщини та у встановлений законом строк отримали свідоцтва про право на спадщину. Відповідно правововстановлюючих документів всім спадкоємцям належить по 40/300 частин домоволодіння. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, її спадкоємицею є ОСОБА_2, яка отримала відповідне свідоцтво про право на спадщину. Таким чином домоволодіння знаходиться в спільній частковій власності. При цьому позивачі згодні на виділ їхньої спільної частки, оскільки не можуть дійти згоди щодо користування власністю. Відповідач чинить їм перешкоди в користуванні власністю, не пускає до житла, не надає ключів, у досудовому порядку вирішити спір між сторонами не вбачається можливим, тому вимушені звернутись до суду за захистом свого права.

В судовому засіданні позивачі підтримали свої уточнені позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні. Позивач ОСОБА_2 зазначила, що проживає вона в м.Павлограді, в місті Дніпропетровську іншого житла не має, кожен раз по приїзду до Дніпропетровська має незручності щодо пошуку собі житла для тимчасового проживання, а в будинку, який належить їй в тому числі проживає навіть не відповідач, а з його дозволу син з родиною, хоча навіть в ньому не зареєстрований. Позивач ОСОБА_1 зазначила, що будинок належав її батькам, після їх смерті вона отримала його частину у спадок, однак користуватися нею не має можливості, оскільки відповідач не впускає її до нього, постійно в спірному будинку проживає син відповідача з родиною.

Вислухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, їх належність та допустимість, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, що регламентовано ст.11 ЦПК України.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.10.2005 року ОСОБА_5 є спадкоємцем 40/300 частин майна померлого ОСОБА_6, при цьому спадкове майно складається з при цьому спадкове майно складається з 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с.6/.

Відповідно додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.02.2006 року ОСОБА_5 є спадкоємцем 1/3 частки майна померлого ОСОБА_6, при цьому спадкове майно складається з грошових внесків з належними відсотками, автомашини марки М 214121 номерний знак А НОМЕР_1. /а.с.7/

Відповідно іншого свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.10.2005 року, ОСОБА_1 є спадкоємцем 40/300 майна померлого ОСОБА_6, при цьому спадкове майно складається з 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с.8/

Згідно додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.02.2006 року ОСОБА_1 є спадкоємцем 1/3 частки майна померлого ОСОБА_6, при цьому спадкове майно складається з грошових внесків з належними відсотками, автомашини марки М 214121 номерний знак А НОМЕР_1. /а.с.9/

Відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.02.2006 року, ОСОБА_3 є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_6, при цьому спадкове майно складається з грошових внесків з належними відсотками, автомашини марки М 214121 номерний знак А НОМЕР_1. /а.с.16/

ОСОБА_1 та ОСОБА_5 надали свою згоду на реєстрацію автомобіля НОМЕР_2 за ОСОБА_3 /а.с.17/

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 28.10.2005 року, ОСОБА_3 є спадкоємцем 40/300 майна померлого ОСОБА_6, при цьому спадкове майно складається з 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 /а.с.18/.

На підставі заповідального розпорядження, ОСОБА_3 є спадкоємцем грошового внеску з належними відсотками за компенсаційним рахунком НОМЕР_3, про що видано відповідне свідоцтво /а.с.19/.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1, вказаний будинок складається з: 1- кухні, площею 5,7 кв.м., 2 -передпокою, площею 8,7 кв.м., 3-житлової, площею 11,8 кв.м., 4-житлової, площею 8,6 кв.м., 5-житлової, площею 7,2 кв.м., 6-житлової площею 6,2 кв.м., 7-ванної, площею 4,0 кв.м., разом по кв.1 - 52,2 кв.м.; 1-коридору, площею 5,9 кв.м., 2-кухні, площею 7,4 кв.м., 3-ванної, площею 2,9 кв.м., 4-житлової, площею 5,0 кв.м., 5 -житлової, площею 7,4 кв.м., 6-житлової площею 9,6 кв.м., 7-житлової, площею 18,6 кв.м., разом по кв.2 - 56,8 кв.м., всього по літ.А-1 109,0 кв.м. /а.с.55-58/

Відповідно довідки КП "ДМБТІ" №4742, право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано: 40/100 часток за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності від 11.07.2000 р., виданого виконавчим комітетом Бабушкінської районної ради, на підставі рішень виконкому №129/2 від 22.02.1991 року від 19.05.2000 р.; 60/100 часток за ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 23.04.1991 р., посвідченого 7-ю ДДНК за реєстром №2-2245, копія якого знаходиться в матеріалах справи. /а.с.74-76/

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 /а.с.78/, який був батьком ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_5, яка ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.127/.

Згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі /а.с.128/ ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину після померлої матері ОСОБА_5.

Згідно висновку №2067 від 28.08.2008 року, вартість 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 складає 211891 грн., поділ у натурі 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 технічно неможливо у зв'язку з неможливістю поділу житлового будинку /а.с.110-117/.

Відповідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Відповідно ст.367 цього Кодексу, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Як вказує ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст..115 ЦК України кожен з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділення своєї частки спільного майна.

Якщо згоди про спосіб виділення не досягнуто, то за позовом будь-якого учасника майно поділяється в натурі, якщо це можливо без пропорційного збитку його господарському призначенню. У іншому випадку власник, що виділяється, отримає грошову компенсацію.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, яке регулює право власності громадян на будинок», якщо поділ будинку неможливе, суд має право за заявленим про це позовом встановити порядок користування таким будинком. Не може бути встановлений такий порядок користування будинком, за яким учасникові спільної часткової власності виділяються у користування лише непридатні для проживання або підсобні приміщення. У цьому разі окремі підсобні приміщення /кухня, коридор, тощо/ можуть бути відведені у спільне користування учасників спільної часткової власності.

Згідно п.6 ч.4 вказаної постанови Пленуму, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку можна продати майно у даному населеному пункту або місцевості.

Як встановлено судом, ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить по 1/3 частці 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1, тобто по 40/300 частин кожному, однак виділити їх в натурі відповідно проведеної експертизи не вбачається можливим. Згідно висновку №2067 від 28.08.2008 року, вартість 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 складає 211891 грн., однак сторони на день розгляду справи заперечують вказану суму.

Також встановлено та визнано сторонами, що 40/100 частин житлового будинку АДРЕСА_1 це квартира 1 вказаного домоволодіння та складається з: 1- кухні, площею 5,7 кв.м., 2 - передпокою, площею 8,7 кв.м., 3-житлової, площею 11,8 кв.м., 4-житлової, площею 8,6 кв.м., 5-житлової, площею 7,2 кв.м., 6-житлової площею 6,2 кв.м., 7-ванної, площею 4,0 кв.м., разом по кв.1 - 52,2 кв.м.

Тому, суд доходить думки, що до спірних правовідносин застосовні положення ст.364 ЦК України, яка проголошує, що в разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Враховуючи, що сторони не дійшли згоди мирним шляхом щодо виділення в натурі часток, на компенсацію не згодні, виділення часток в натурі не можливо, суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позову.

Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині визначення порядку користування спірним домоволодінням за варіантом запропонованим позивачами, оскільки відповідач свій варіант визначення порядку користування до суду не надав, заперечуючи проти позову в повному обсязі.

Таким чином, суд вважає за необхідне виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користування житлові кімнати 1-4, 1-3, 1-5 загальною площею 27,6 кв.м, залишивши ванну кімнату 1-7 та кухню 1-1 даного домоволодіння в загальному користуванні.

В задоволенні частини позовних вимог щодо встановлення порядку користування відповідною частиною господарських та будівельних споруд, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки позивачами в судовому засіданні не доведена наявність та невизначений перелік таких споруд.

В судовому засіданні встановлений, а також визнано сторонами, факт чинення перешкод ОСОБА_3 у користуванні власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1, які є співвласниками спірного нерухомого майна.

Зважаючи на це, суд вважає доведеними вимоги позивачів в частині зобов'язання відповідача не чинити їм перешкоди у користуванні домоволодінням АДРЕСА_1 шляхом передання їм ключів від цього домоволодіння та вселення до нього.

Судові витрати відповідно ст.88 ЦПК України віднести за рахунок сторін по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.3, 10, 11, 57, 60, 61, 88, 169, 213-215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні 80/300 частин домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом її вселення та надання ключів від вказаного домоволодіння.

Зобов'язати ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні 80/300 частин домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом її вселення та надання їй ключів від вказаного домоволодіння.

Виділити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в домоволодінні АДРЕСА_1 в користування житлові кімнати 1-4, 1-3, 1-5 загальною площею 27,6 кв.м, залишивши ванну кімнату 1-7 та кухню 1-1 даного домоволодіння в загальному користуванні.

В решті позовних вимог -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати у розмірі 81 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які не були присутні при оголошенні рішення, можуть оскаржити рішення суду на протязі десяти днів з дня його отримання його копії.

Суддя /підпис/ Т.В. Шевцова

З оригіналом згідно:

Суддя

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська Т.В.Шевцова