ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.04.12 р. Справа № 5006/31/15пн/2012

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Новіковій В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ в особі Макіївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Донбастрансгаз", м. Макіївка

до Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Ромашка", м. Авдіївка Донецької області

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Авдіївська міська рада

про зобов'язання усунути перешкоди у експлуатації об'єктами магістрального газопроводу - відгалуження ГРС «Авдіївка» шляхом знесення двадцяти однієї самовільно зведеної садової будівлі та огорож в охоронній зоні на відстані 150 м від огорожі ГРС.

В присутності представників сторін:

від позивача: Степаненко О.М.

від відповідача: Колеснік Т.М.

від третьої сторони: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ в особі Макіївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Донбастрансгаз", м. Макіївка звернулась з позовом до Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Ромашка", м. Авдіївка Донецької області про зобов'язання усунути перешкоди у експлуатації об'єктами магістрального газопроводу - відгалуження ГРС «Авдіївка» шляхом знесення двадцяти однієї самовільно зведеної садової будівлі та огорож в охоронній зоні на відстані 150 м від огорожі ГРС.

В обгрунтування заявленних вимог позивач посилається на те, що на балансі Макіївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, яке є структурним підрозділом філії УМГ «Донбастрансгаз» дочірньої компанії «Укртрансгаз» знаходится газорозподільна станція «Авдіївка». ГРС «Авдіївка» введена в експлуатацію в 1971 році. За технічним паспортом вхідний діаметр газопроводу-відгалуження до ГРС «Авдіївка» складає 325 мм (газопровід І класу). Згідно з ст.11 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» та додатком №1 до «Правил охорони магістральних трубопроводів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. №1747, охорона зона для зазначеної ГРС складає 150 метрів від огорожі. Всупереч вимогам діючого законодавства, відповідачем в межах охоронної зони ГРС «Авдіївка», було споруджено двадцять одну садову будівлю, якими користуються члени Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Ромашка», про що свідчить акт від 15.12.2011 р., складений за участю повноважного представника позивача та голови товариства. Крім того, на зазначеній території споруджено огорожі, що унеможливлює нормальну роботу представників експлуатуючої організації при проведенні обстеження та ремонту трубопроводу, а в разі аварії утруднять швидке і якісне її локалізування. На думку позивача, внаслідок порушень, допущених з боку відповідача створена реальна небезпека, яка загрожує життю людей та навколишньому середовищу. Позивач зазначає, що він неодноразово звертався до відповідача, а також до Макіївської міської ради та прокуратури м. Макіївки з проханням вжити заходи, направлені на припинення вказаних порушень, однак відповідач не припинив порушення у користуванні земельної ділянки в межах охоронної зони магістрального газопроводу.

Відповідач у відзиві від 12.04.2012 р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що Садівниче товариство «Ромашка» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради Донецької області від 18.04.1990 р. № 164 та переєстроване розпорядженням голови Авдіївської міської ради від 06.12.1995 р. № 1280-р. Згідно з рішенням загальних зборів уповноважених членів кооперативу від 19.09.2007 р. (протокол №1) найменування Садівничого товариства «Ромашка» змінено на Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Ромашка». Статут кооперативу у новій редакції зареєстрований виконавчим комітетом Авдіївської міської ради 25.09.2007 р., номер запису у ЄДР 1 253 105 0002 000343.

Земельна ділянка, площею 4,40 га для розташування садівничого товариства була надана Авдіївському спеціалізованому управлінню тресту «Донбаскоксохімремонт» на підставі рішення виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 16.09.1987 р. № 337/2. Державний акт на право користування землею серії Б №004954, виданий Ясинуватською міською радою, був зареєстрований в Книзі записів державних актів за №36. Трудовим колективом АСУ треста «Донкоксохімремонт» на цій ділянці було створено Садівниче товариство «Ромашка». На підставі рішення Авдіївської міської ради від 18.10.1995 р. СТ «Ромашка» була надана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 5,86 га для ведення садово-городного господарства та виданий 09.11.1995р. державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН №004965, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постяйного користування землею за № 31-55 На замовлення товариства Державним проектним інститутом по плануванню та забудові міст Донецької області «Донбассгражданпроект» був розроблений проект організації та забудови садівничого товариства, згідно якого на земельній ділянці площею 4,40 га, наданій для садівництва, передбачено будівництво садових будинків. Земальна ділянка площею 4,40 га розподілена між членами СТ «Ромашка» ще у 1987 році, земельна ділянка площею 1,46 га - у 1995 році.

Відповідач зазначає, що згідно вказаних Державних актів на право постійного користування землею та розробленій технічній документації на земельні ділянки не були визначені охоронні зони трубопроводу позивача та позивач не був визначений в якості суміжного землекористувача. Нормативні акти, на які посилається позивач, в обгрунтування своїх вимог, прийняті вже після набуття СТ «Ромашка» права постійного користування вказаною земельною ділянкою. За таких обставин, відповідач вважає, що він не порушував права та законні інтереси позивача, а доводи позивача, що діяльністю СТ «Ромашка» створена небезпека, яка загрожує життю людей та навколишньому середовищу, є необгрунтованими.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2012 р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучена Авдіївська міська рада.

Третя особа надала заяву від 27.04.2012 р., в якій просить справу розглядати у відсутність її представника, проти позову заперечує.

Технічна фіксація судового засідання не здійснювалась за узгодженим клопотанням представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд встановив наступне:

Згідно із Статутом обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Ромашка» (нова редакція), зареєстрованим виконавчим комітетом Авдіївської міської ради 25.09.2007р., номер запису у ЄДР 1 253 105 0002 000343, Садівниче товариство «Ромашка» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Ясинуватської міської ради Донецької області від 18.04.1990 р. № 164 та переєстроване розпорядженням голови Авдіївської міської ради від 06.12.1995 р. № 1280-р. Згідно з рішенням загальних зборів уповноважених членів кооперативу від 19.09.2007 р. (протокол №1) найменування Садівничого товариства «Ромашка» змінено на Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Ромашка».

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 18.02.1987р. № 72, Авдіївському спеціалізованому управлінню підприємства «Укркоксохімремонт» була надана земельна ділянка, площею 3,00 га розташована в північно-східній частині м. Авдіївка із малопродуктивних сільськогосподарських земель для розташування садівничого товариства.

На підставі рішення виконавчого комітету Ясинуватської міської ради від 16.09.1987 р. № 337/2 Авдіївському спеціалізованому управлінню підприємства «Донбаскоксохімремонт» була надана додаткова земельна ділянка, площею 1,4 га, що прилягає до земельної ділянки площею 3,0 га, що вже знаходилася у користуванні Авдіївського спеціалізованого управління підприємства «Укркоксохімремонт». Загальна площа земельної ділянки, переданої у постійне користування, склала 4,4 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії Б №004954, виданий в 1987 році Ясинуватською міською радою, зареєстрований в Книзі записів державних актів за №36.

Згідно із Договором № 175 від 31.03.1987 р., Державним проектним інститутом по плануванню та забудові міст Донецької області «Донбассгражданпроект» був розроблений проект організації та забудови садівничого товариства «Ромашка» СУ підприємства «Донбаскоксохімремонт», згідно якого на земельній ділянці площею 4,40 га, наданій для садівництва, передбачено будівництво садових будинків. На ситуаційному плані-схемі земельної ділянки відображене розміщення магістрального газопроводу високого тиску.

Відповідно до рішення Авдіївської міської ради від 18.10.1995 р. у результаті інвентаризації земельних ресурсів міста, садівничому товариству «Ромашка» як юридичній особі була надана у користування земельна ділянка загальною площею 5,86 га для ведення садово-городного господарства. До складу зазначеної земельної ділянки ввійшла земельна ділянка площею 4,40 га, яка була раніше (в 1987р.) виділена Авдіївському спеціалізованому управлінню підприємства «Донбаскоксохімремонт» для створення садівничого товариства, та земельна ділянка площею 1,46 га, яка надана садовому товариству «Ромашка» (нині обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Ромашка») в тимчасове користування під городи без права забудови. На підставі зазначеного рішення Авдіївської міської ради та технічного паспорту земельної ділянки садівничого товариства «Ромашка» був виданий Державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН №004965, виданий Авдіївською міською радою 09.11.1995 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 31-55.

В технічному паспорті земельної ділянки садівничого товариства «Ромашка», розробленого інститутом «Донецькгіпроводгосп», архітектором м. Авдіївки та відділом землеустрою були зазначені додаткові умови для прийняття рішення про відведення земельної ділянки, згідно яких землекористувачу необхідно було нанести на схему земельної ділянки газопровід середнього тиску на межі з садовим товариством «Строитель», та виключити із плану постійного користування охоронну зону газопроводу середнього тиску від магістрального газопроводу (100 м), від ГРС (150 м), ділянки 1-10, 99-110 використовувати під городи без права приватизації. На схемі земельної ділянки, яка була надана товариству, відображено проходження магістрального газопроводу середнього тиску без визначення на схемі охоронної зони (її місцезнаходження) та сигнальних знаків.

Як вбачається із матеріалів справи, Макіївське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, яке є структурним підрозділом філії УМГ «Донбастрансгаз», здйснює екслуатацію магістрального газопроводу - відгалуження ГРС «Авдіївка», яке введене в експлуатацію в 1971 році. Згідно технічного паспорту магістрального газопроводу-відводу до ГРС «Авдіївка» діаметр газопроводу складає 325 мм, протяжністю 20,8 км.

Будівництво ГРС здійснено на земельній ділянці, яка була виділена Авдіївському коксохімзаводу в північній частині м. Авдіївка по вул. Першотравневій, площею 3500кв.м на підставі рішення виконкому Авдіївської міської ради народних депутатів № 74 від 09.07.1969р.

Цим же рішенням була виділена земельна ділянка для будівництва будинку оператора площею 600 кв.м, а всього 41000 кв. м.

В подальшому, ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» на підставі рішення Авдіївської міської ради народних депутатів від 27.04.2000 р. №315 була надана в постійне користування земельна ділянка загальною площею 0,4210 га для діяльності трубопровідного транспорту і транспортування газу (під ГРС - 0,2394 га та будинок оператора - 0,1816 га), що підтверджується Державним актом на право постійного користування 11-ДН № 004076, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 31-142.

За твердженням позивача, зазначений газопровід (відгалуження ГРС «Авдіївка») частково проходить по межі земельної ділянки, яка надана в користування відповідачу.

В наданій позивачем ксерокопії викопіювання із генерального плану м. Авдіївки за 1987 р. відображені схематично умовні межі охоронної зони газопроводу та ГРС, а саме: не менше 150 м від огорожі ГРС по діагоналі до межі ділянки товариства та не менше 100 м від газопроводу до межі земельної діялнки, та наявне застереження, що ВО «Донецьктрансгаз» узгоджує розміщення товариства при умові дотримання ним встановленних меж.

Відповідно до акту від 15.12.2011р., складеного інспектором технагляду Макіївського ЛВУМГ Мулюковим І.М. та головою садівничого товариства «Ромашка» м. Авдіївка Рябовим В.П. в охоронній зоні ГРС м. Авдіївка знаходиться двадцять одна садова будівля.

Позивач неодноразово звертався до Авдіївської міської ради, прокуратури м. Авдіївки щодо прийняття заходів по усуненню порушень в охоронній зоні газопроводу з боку органу місцевого самоврядування та розміщенних на землях охоронної зони садових товариств, однак позитивних наслідків не наступило і позивач звернувся до суду з позовом безпосередньо до відповідача (Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Ромашка") про зобов'язання усунути перешкоди у експлуатації об'єктами магістрального газопроводу - відгалуження ГРС «Авдіївка» шляхом знесення двадцяти однієї самовільно зведеної садової будівлі та огорож в охоронній зоні на відстані 150 м від огорожі ГРС.

Господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» регулювання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів здійснюється відповідно до Конституції України, Земельного кодексу України, Закона України «Про трубопровідний транспорт», цього Закону та інших нормативно-правових актів.

До складу об'єктів магістральних трубопроводів, уздовж яких встановлюються охоронні зони, належать об'єкти магістральних нафтопродуктоводів, газопроводів, аміакопроводів, етиленопроводів.

Система заходів щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів включає (ст. 7 Закону):

- визначення охоронних зон у документації із землеустрою, включення їх до державного земельного кадастру;

- встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон;

- державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів.

Стаття 9 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» передбачає, що охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічних обгрунтуваннях використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обгрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах.

Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об'єкта магістрального трубопроводу.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів, що на момент виділення земельної ділянки під будівництво магістрального газопроводу в 1969р. чи на момент вводу його в експлуатацію, або на момент розгляду справи в технічній документації із землеустрою була б відображена охоронна зона магістрального трубопроводу та внесена до даних державного земельного кадастру.

В технічній документації із землеустрою, яка надана відповідачем щодо виділеної в постійне користування земельної ділянки для Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Ромашка", така охоронная зона також не визначена схематично, лише відображено, що по земельній ділянці товариства проходить магістральний трубопровід середнього тиску, а не високого, та наявні застереження відповідальних осіб про обмеження в приватизації земельної ділянки охоронної зони трубопроводу.

Відповідно до ст. 11 зазначеного Закону та додатку №1 «Правил охорони магістральних газопроводів І та ІІ класу», затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 16.11.2002 р. № 1747, розмір охоронної зони для газорозподільних станцій (від огорожі) при умовниму діаметрі газопроводу до 300 мм складає 150 м, від 301 до 600 мм - 175 м, ширина охоронної зони з обох боків від осі - від 301 до 600 мм умовного діаметру складає 150 м.

Позивач наполягає на тому, що йому чиняться перешкоди в експлуатації магістрального газопроводу - відгалуження ГРС «Авдіївка» шляхом самочинного будівництва відповідачем в охоронній зоні двадцяти одного садового будинку та огорожі. При цьому на вимогу суду конкретизувати площу земельної ділянки, що є охоронною зоною, на якій зведені самочинно садові будинкі і її місцезнаходження, осіб, яким ці земельні ділянки були надані товариством, дані щодо фактичного будівництва на них будинків та споруд, дані щодо реєстрації речових прав на це майно, номери земельних ділянок, що знаходяться в охоронній зоні і на яких позивач просить знести садові будинки та огорожі, тощо, позивач не виконав.

Позивач з відповідним клопотанням до суду в порядку ст. 38 ГПК України не звертався. Більш того, відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів» підприємства магістральних трубопроводів мають право на отримання безоплатно від органу, що здійснює ведення державного земельного кадастру, інформації про власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, відповідно до закону.

Крім того, ухвалою від 20.02.2012р. суд зобов'язав позивача конкретизувати перешкоди, які чиняться, надати дані щодо визначення меж охоронної зони на місцевості, дані щодо узгодження технічної документації на виділення земельної ділянки відповідачу. Також суд зобов'язав відповідача надати дані щодо будівництва садових будинків в межах охоронної зони (зазначити капітальні та тимчасові споруди), характеристику об'єктів, їх кількість, дані щодо осіб, які їх збудували, наявність правоустановчих документів на майно у цих осіб, дані щодо приватизації цих земель. Ухвала суду в цій частині виконана не була.

Відповідно до ст. 33 ГПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд вважає, що позивач не надав належних в розумінні закону доказів в підтвердження обставин, якими він обгрунтував свій позов.

Судом було задоволе клопотання позивача щодо виклику в судове засідення працівника позивача - інженера по тезнічному нагляду Макіївського ЛВУМГ Мулюкова І.М., який прибув в судове засідання і надав письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.

Судом в процесі розгляду справи досліджувалось питання щодо необхідності призначення комплексної судово-технічної та землевпорядної експертизи, однак позивач проти експертизи заперечив, відповідач на призначенні експертизи не наполягав.

В обгрунтування відмови від проведення експертизи позивач посилався на відсутність у нього на данний час необхідних для проведення експертизи документів.

З огляду на позицію сторін щодо призначення експертизи, відсутність необхідних у сторін документів для проведення експертизи судом експертиза не була призначена.

Одночасно суд вважає необхідним зазначити.

Будівництво будівель і споруд, в тому числі садових будинків без отримання відповідних узгоджень в охоронній зоні магістрального газопроводу є порушенням режиму використання охоронних зон магістральних трубопроводів, контроль за дотриманням якого здійснюють органи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, підприємства та організації.

Державний контроль здійснюється відповідними міністерствами і відомствами, органами державного нагляду і контролю та іншими уповноваженими на те державними органами, а також органами місцевого самоврядування (ст. 10 Закону України «Про трубопроводний транспорт»).

Заборона будівництва дачних і садових будинків та господарських споруд є особливими обмеженнями (особливостями використання земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів), що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів, і порушення цієї заборони (обмеження) є порушенням вимог Закону України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», за яке передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність.

Доказів того, що відповідач чинив перешкоди в доступі позивачу до об'єктів магістрального газопроводу чи його ремонті, усуненні аварії, тощо, позивачем не надано.

Суд зазначає, що вчинення перешкод підприємству магістральних газопроводів та порушення режиму використання охоронної зони не є тотожними поняттями.

Доказів та фактів порушень, передбачених даним Законом прав позивача, як підприємства магістрального трубопроводу, позивачем не зазначено і доказів не надано.

Більш того, позивачем не надано доказів, що на земельній ділянці, яка підпадає під визначення як охоронна зона магістрального трубопроводу, саме відповідачем збудовані садові будинки та зведена огорожа, та не надано достатніх доказів того, що магістральний трубопровід, який позначений на схемі земельної ділянки садівничого товариства «Ромашка» (магістральний трубопровід середнього тиску) і магістральний трубопровід високого тиску, який збудований на земельній ділянці, що виділялась в північній частині м. Авдіївка Авдіївському коксохимічному заводу для будівництва ГРС по вул. Першотравневій м.Авдіївка, є одним і тим же об'єктом.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що позивач не довів обгрунтованість свого позову, невірно визначився щодо суті спору, що спричинило невірне обрання ним способу захисту права, яке він вважає порушеним, і тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись Законом України «Про трубопроводний транспорт», Законом України «Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів», «Правилами охорони магістральних трубопроводів», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. №1747, ст. 1, 12, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Дочірньої компанії „Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ в особі Макіївського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ „Донбастрансгаз", м.Макіївка до Обслуговуючого кооперативу „Садівниче товариство „Ромашка", м. Авдіївка Донецької області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Авдіївська міська рада, про зобов'язання усунути перешкоди у експлуатації об'єктами магістрального газопроводу - відгалуження ГРС «Авдіївка» шляхом знесення двадцяти однієї самовільно зведеної садової будівлі та огорож в охоронній зоні на відстані 150 м від огорожі ГРС - відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Вступну та резолютивну частини рішення долучити до матеріалів справи.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду апеляційним господарським судом.

Суддя Ушенко Л.В.

Повний текст складений та підписаний 04 травня 2012 року.