ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 квітня 2012 року 12:54 № 2а-1381/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Пошелюзному О.В. вирішив адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія"

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2011 р. № 0003282330,

за участю представників сторін:

від позивача -Коваль О.В.

від відповідача -Столярець С.Ю.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 квітня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

31 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" (далі - позивач, ТОВ "УДК") звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2011 р. № 0003282330. Позовні матеріали передані на розгляд судді 02.02.2012 р.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-1381/12/2670.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2011 р. ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва було проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія", за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 29.08.2011 р. (далі-акт перевірки).

На підставі вказаного акту ДПІ у Святошинському р-ні м. Києва було складено податкове повідомлення-рішення від 10.10.2011 р. № 0003282330 (далі-ППР), яким платнику податків у зв'язку з порушенням п.п.267.6.1. п. 267 Податкового кодексу України нараховано штрафну санкцію у розмірі 752 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним ППР, оскаржив його до суду.

В акті перевірки зазначено, що в момент перевірки підприємством здійснювалась оптово-роздрібна торгівля алкогольними напоями за готівковий та безготівковий розрахунок із застосуванням реєстратора розрахункових операцій в офісі підприємства за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 11 торгівельної діяльності без отримання відповідного патенту.

Згідно п. 267.6.1. ст. 267 Податкового кодексу України оригінал торгового патенту повинен бути розміщений:

на фронтальній вітрині магазину, а за її відсутності - біля реєстратора розрахункових операцій;

на фронтальній вітрині малої архітектурної форми;

на табличці в автомагазинах, на розвозках та інших видах пересувної торговельної мережі, а також на лотках, прилавках та інших видах торговельних точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях;

у пунктах обміну іноземної валюти;

у приміщеннях для надання платних послуг, а також у приміщеннях, в яких проводяться розважальні ігри.

Згідно пп. 14.1.211. ст.. 14 Податкового кодексу України пункт продажу товарів для цілей цього Кодексу - це:

магазин, інша торговельна точка, що розташовані в окремому приміщенні, будівлі або їх частині, і мають торговельний зал для покупців або використовують для торгівлі його частину;

кіоск, палатка, інша мала архітектурна форма, яка розташована в окремому приміщенні, але не має вбудованого торговельного залу для покупців;

автомагазин, розвозка, інший вид пересувної торговельної мережі;

лоток, прилавок, інший вид торговельної точки у відведеному для торговельної діяльності місці, крім лотків і прилавків, що надаються в оренду суб'єктам господарювання - фізичним особам та розташовані в межах спеціалізованих підприємств сфери торгівлі - ринків усіх форм власності;

стаціонарна, малогабаритна і пересувна автозаправна станція, заправний пункт, який здійснює торгівлю нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом;

фабрика-кухня, фабрика-заготівельня, їдальня, ресторан, кафе, закусочна, бар, буфет, відкритий літній майданчик, кіоск, інший пункт ресторанного господарства;

оптова база, склад-магазин, інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку, інші готівкові платіжні засоби та з використанням платіжних карток.

Офісне приміщення позивача відповідачем було віднесено саме до «інших приміщень, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівку».

Разом з тим, судом встановлено та підтверджено в судовому засіданні відповідачем, що на момент перевірки товар (а саме алкогольні напої) був відсутній за адресою м. Київ, вул.. Миропільська, 11, факт безпосередньої реалізації товару за цією адресою також не зафіксовано відповідачем, відтак дане приміщення не може вважатись пунктом продажу товарів за відсутності самого товару.

При цьому, пунктом продажу товарів у позивача є складське приміщення у м. Вишневе по вул.. Київській, 8, в якому наявний патент на здійснення торгівлі.

Відтак, помилковим є висновок відповідача про те, в разі знаходження реєстратора розрахункових операцій саме в офісі позивача за адресою м. Київ, вул. Миропільська, 11, то дане приміщення автоматично стає торгівельною точкою (пунктом продажу товарів).

Для такого висновку необхідний встановлений факт продажу товарів саме з даною адресою, а такого встановлено перевіркою не було, відтак порушень п. п. 267.6.1. ст. 267 Податкового кодексу України не вбачається в діях позивача.

Враховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 10.10.2011 р. № 0003282330 є протиправним та має бути скасоване.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Святошинському районі м. Києва не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «УДК»підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва від 10.10.2011 р. № 0003282330.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України судові витрати на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська дистрибуційна компанія" у розмірі 33,00 грн. з рахунків суб'єкта владних повноважень - державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова