Судове рішення #22650258

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Кварталової А.М.,

суддів - Плавич Н.Д., Гірняк Л.А.,

при секретарі - Ардаковської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(далі АКБ «Трансбанк») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н» ( далі ТОВ «Обрій-Н»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо» (далі ТОВ«Лідо»), ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо», ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2010 року ,-


встановила:


11.01.2010р. АКБ «Трансбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідачів ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3, ТОВ «Лідо» за кредитним договором №2207 від 22.02.2008 року в розмірі 824 327,30 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що згідно кредитного договору №2207 від 22.02.2008 року, укладеного між АКБ «Трансбанк» та TOB «Обрій-Н», останній отримав грошові кошти у кредит в розмірі 520 000 грн. строком користування до «20» квітня 2009 року та сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25 % річних. Станом на 02.12.2009 р. заборгованість не погашена. З метою забезпечення виконання зобов'язань TOB «Обрій-Н» за кредитним договором №2207 було укладено:

Договір іпотеки, посвідчений 22.02.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстр. № 348, за умовами якого ТОВ «Обрій-Н» передав в іпотеку Банку майнові права на індивідуальний жилий будинок №27 тип будинку 2, загальною площею 177,10 кв.м., зі всіма об'єктами функціонально пов'язаними з цим нерухомим майном житлового комплексу, що буде збудовано на земельній ділянці загальною площею 17,40 гектара, кадастровий номер 5122755900:02:006:0006 за адресою Одеська область, Комінтернівський р-н смт. Чорноморське;

Договір поруки № 2207-1 від 22.02.08р., за умовами якого ОСОБА_1 зобов'язався солідарно з ТОВ «Обрій-Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за Кредитним договором №2207;

________________________________________________________________________

Головуючий в 1 інстанції- Вінська Н.В. Справа № 22ц- 1590,1014/2011р Суддя - доповідач- Кварталова А.М. Категорія: ЦП-27


Договір поруки № 2207-2 від 22.08.08р., за умовами якого ОСОБА_2 зобов'язався солідарно з ТОВ «Обрій-Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором №2207;

Договір поруки №2207-3 від 22.08.08р., за умовами якого ОСОБА_3 зобов'язався солідарно з ТОВ«Обрій-Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором №2207;

Договір поруки №2207 від 22.08.08р., за умовами якого ТОВ «Лідо» зобов'язалось солідарно з ТОВ «Обрій-Н» відповідати за належне виконання зобов'язань за кредитним договором №2207.

У порушення умов кредитного договору №2207 відповідачі свої зобов'язання, належним чином не виконали, в результаті чого, згідно розрахунку заборгованості станом на 15.12.2009 рік сума заборгованості по погашенню кредиту становить:

520 000.00 грн. простроченої заборгованості по сплаті кредиту;

97 945,21 грн. - прострочених відсотків за кредитом;

68 653,46 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту;

7728,63 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом та 130 000 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту.

Всього загальна сума заборгованості становить - 824 327,30грн.

Справа розглянута у відсутність відповідачів.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2010 року позовні вимоги АКБ «Трансбанк» - задоволені.

Судом стягнуто на користь АКБ «Трансбанк» солідарно з ТОВ «Обрій-Н», ТОВ «Лідо», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

520 000.00 грн. простроченої заборгованості по сплаті кредиту;

97 945,21 грн. - прострочених відсотків за кредитом;

68 653,46 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту;

7728,63 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом та 130 000 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, судові витрати по справі у розмірі 1820 грн., а всього на загальну суму 826 147 грн.30 коп.

В апеляційних скаргах ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3, представник відповідачів ТОВ «Обрій-Н», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ТОВ «Лідо» - ОСОБА_7 просили апеляційні скарги задовольнити.

Представник АКБ «Трансбанк» про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про що у справі є докази, про причини неявки не повідомили. В запереченнях на апеляцію АКБ «Трансбанк» просили рішення суду залишити без змін. Зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку АКБ «Трансбанк» такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення апелянтів, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Задовольняючи позов позивача, суд першої інстанції посилався на те, що АКБ «Трансбанк» на підставі кредитного договору № 2207 від 22.02.2008р. надав, а ТОВ «Обрій - Н» отримав, та зобов'язався повернути кредит у строк до 20 квітня 2009 року (включно) грошові кошти у розмірі 520 000, 00 грн. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 25,0 % річних.


В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №2207 були укладені: договір іпотеки від 22.02.2008р. за р/№348, укладений між позивачем та відповідачем - ТОВ «Обрій - Н»; договір поруки №2207 від 22.02.08р., укладений між позивачем та відповідачем - ТОВ «Лідо»; договір поруки №2207-1 від 22.02.08р., укладений між позивачем та відповідачем - ОСОБА_1; договір поруки №2207-2 від 22.02.08р. укладений між позивачем та відповідачем - ОСОБА_2; договір поруки №2207-3 від 22.02.08р., укладений між позивачем та відповідачем - ОСОБА_3.(а.с.16-30).

Відповідно до умов договорів поруки позичальник і поручитель відповідають як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, як від позичальника та поручителя, як разом так і від кожного окремо. Крім того, поручителі відповідають перед позивачем всім належним їм на праві власності майном та грошовими коштами.

Згідно п. 9.3., 9.4. Кредитного договору №2207 на заборгованість по погашенню кредиту та на заборгованість по сплаті процентів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання (зв.а.с.9).

Відповідно п. 9.8 Кредитного договору №2207 за невиконання своїх обов'язків передбачених пунктами 8.2.1-8.2.13, 8.2.15-8.2.16 цього договору, Позичальник за вимогою Кредитора зобов'язується сплатити штраф у розмірі 25 % від суми наданого кредиту за кожен випадок відповідного порушення.

Відповідачі своїх зобов'язань за кредитним договором №2207 не виконали. У зв'язку з чим загальна заборгованість по погашенню кредиту станом на 15.12.2009р. складає - 824 327,30 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості позивача.

Згідно ст. 509 ЦПК України зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, а зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконанням ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржника.

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі наведеного, суд першої інстанції вважав, що відповідачі зобов'язані солідарно сплатити заборгованість по кредитному договору №2207 від 22.02.2008 року в розмірі 824 327,30 грн. Підстав для звільнення відповідачів від сплати зазначеної суми, або зменшення її розміру судом не встановлено.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У спорах, що виникають з договору поруки: - відповідно до частини першої статті 559 Цивільного кодексу України припинення договору поруки пов'язується із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Порука, також, припиняється у зв'язку із закінченням строку, який надається кредитору для пред'явлення вимоги поручителю.

Вказаний строк може бути передбачений в договорі (договірний строк) або визначений в законі (законний строк).

Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для пред'явлення вимог до поручителя.

З договорів поруки (а.с.19-29) вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договорів про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед АКБ «Трансбанк» або до повного виконання поручителями взятих на себе зобов'язань не може розглядатися, як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорах поруки не встановлено.

За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України. Законний строк може бути різної тривалості: 6 місяців - для зобов'язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов'язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим, обмежувальним), що впливає на вирішення ряду питань й його закінчення є підставою для припинення поруки. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін. Встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.

Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання. В межах вказаного строку кредитор повинен заявити позов до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно кредитного договору №2207, укладеного між АКБ «Трансбанк» та TOB «Обрій-Н», останній отримав грошові кошти у кредит в розмірі 520 000 грн. із строком користування до 20 квітня 2009 року. Між тим, позивач АКБ «Трансбанк» звернувся до суду з вищевказаним позовом лише 11.01.2010р., після спливу шести місячного строку.

Таким чином, оскільки на час звернення до суду правовідносини поруки між сторонами у справі припинилися, позов, поданий Акціонерний комерційний банк «Трансбанк» до поручителів ТОВ «Лідо», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Позивач АКБ «Трансбанк» відповідно до вимог ч. 4 ст. 559 ЦК України пропустив строк пред'явлення вимоги до поручителів.

Тобто, з договорів поруки вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання зобов'язань Боржника по Основному Договору та всіх додаткових угод до нього або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися, як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.

Позовні вимоги АКБ «Трансбанк» до суду повинні були пред'явлені до 20.10.2009 року.

А тому з висновком суду про солідарне стягнення заборгованості із усіх відповідачів, які є поручителями за вказаним кредитним договором погодитися не можна.

У зв'язку з наведеним рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог АКБ «Трансбанк» про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Лідо» заборгованості за кредитним договором -

520 000.00 грн. - простроченої заборгованості по сплаті кредиту;

97 945,21 грн. - прострочених відсотків за кредитом;

68 653,46 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту;

7 728,63 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом;

130 000,00 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, а всього загальної заборгованості в розмірі 824 327 грн.30 коп. не може бути стягнута солідарно з зазначених поручителів, в зв'язку з чим рішення суду в цій частині вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог, виходячи з того, що в договорі поруки не встановлено строку припинення поруки, оскільки порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

За загальним правилом у порядку цивільного судочинства розглядаються справи, в яких хоча б однією зі сторін є фізична особа.

Статтею 16 ЦПК України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарну відповідальність перед кредитором несуть і боржник, і поручитель, якщо інше не встановлено договором поруки, відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК. Такі правовідносини регулюються і нормами цивільного, і нормами господарського законодавства залежно від суб'єктів (юридичної чи фізичної особи - поручителі і (або) боржника).

Таким чином, ч.1 ст. 543 ЦК та ст. 216 ЦПК є винятками із загального правила, встановленого ст. 16 ЦПК. Тому у випадку виникнення солідарного обов'язку фізичної та юридичної особи позов може бути пред'явлено до обох боржників у порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Обрій-Н» зобов'язувалося повернути наданий кредит, сплатити відсотки, а також виконати інші зобов'язання передбачені кредитним договором, але зобов'язань за кредитним договором не виконало, у зв'язку з чим позивачем була нарахована заборгованість за кредитом у розмірі 824 327 грн.30 коп.

В зв'язку з відсутністю солідарного обов'язку між поручителями за кредитним договором укладеним між АКБ «Трансбанк», який є юридичною особою та ТОВ «Обрій-Н» яке також є юридичною особою, в зв'язку з припиненням дій договорів поруки про, що зазначалося вище, є підстави для розгляду в порядку цивільного судочинства позовних вимог АКБ «Трансбанк» до ТОВ «Обрій-Н» про стягнення заборгованості в розмірі 824 327 грн.30 коп. з ТОВ «Обрій-Н» за вищевказаним кредитним договором на користь позивача.

Доводи апелянтів про те, що судом неправомірно притягнуто до участі у справі у якості відповідачів юридичні особи - TOB «Обрій-Н» і TOB «Лідо» і ці вимоги підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ч.2 ст.30, ч.2ст.32 ЦПК України передбачена можливість участі в справі у якості відповідачів юридичних і фізичних осіб, якщо предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів; права і обов'язки кількох відповідачів виникли з цієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.

Матеріалами справи підтверджено, що предметом спору є спільні обов'язки відповідачів про повернення кредиту та інших грошових зобов'язань, які виникли з кредитного договору, а тому вимоги позивача підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Розділити вимоги позивача до TOB «Обрій-Н» і TOB «Лідо» за підвідомчістю розгляду справ неможливо, оскільки одним із відповідачів є фізичні особи, позов подано до суду загальної юрисдикції, а тому відсутні правові підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до TOB «Обрій-Н» і TOB «Лідо».

Є безпідставними доводи апелянтів про те, що позивачем не надано доказів заборгованості, яка утворилася за кредитним договором, процентами за користування та пенею, оскільки вони спростовуються розрахунками такої заборгованості станом на 15.12.2009р., наданими позивачем(а.с.31).

Є безпідставними доводи апелянта про порушення позивачем строків звернення до суду з вимогами про стягнення пені, так як позов заявлений 11.01.2010 року, а доказів того, що пеня нарахована більше ніж за рік апелянтами не надано.

Є безпідставними доводи апелянтів про те, що суд не прийняв до уваги Договір №25/2-ФФБ «Про участь у фонді фінансування будівництва виду «А»», укладений між TOB «Обрій-Н» і АКБ «Трансбанком», за яким TOB «Обрій-Н» передало в довірче управління АКБ «Трансбанку» грошові кошти, оскільки вказаний договір та факт передачі коштів в довірче управління не впливає на зобов'язання щодо виконання умов кредитного договору, оскільки ці правовідносини регулюються іншими нормами права.

Після звернення позивача до суду з зазначеним позовом, TOB «Обрій-Н» в добровільному порядку не виконав взятих на себе зобов'язань за договором кредиту, незважаючи на те, що з часу звернення АКБ «Трансбанк» до суду та ухвалення судом рішення пройшло більше двох років. Таким чином, апелянтом TOB «Обрій-Н» не виконані умови договору кредиту про обов'язкове погашення заборгованості за кредитним договором, після пред'явлення такої вимоги кредитором.

Таким чином, правових підстав та належних доказів, передбачених ст.309 ЦПК України, для ухвалення нового рішення про відмову АКБ «Трансбанку» в задоволенні позову в повному обсязі, та закриття провадження у справі на підставі ч.1 ст.310 ЦПК України, колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 209,307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4,314, 316, 317,319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н», Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо», ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 02 грудня 2010 року скасувати.

Позовні вимоги Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н» на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» заборгованість за кредитним договором №2207 від 22.02.2008 року:

520 000.00 грн. простроченої заборгованості по сплаті кредиту;

97 945,21 грн. - прострочених відсотків за кредитом;

68 653,46 грн. - пені за порушення строків сплати кредиту;

7728,63 грн. - пені за порушення строків погашення відсотків за кредитом та 130 000 грн. - штрафу в розмірі 25% від суми кредиту, а всього на загальну суму заборгованості - 824 327 ( вісімсот двадцять чотири тисячі триста двадцять сім) грн. 30коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій-Н» на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» судові витрати в сумі 1820( одна тисяча вісімсот двадцять) грн.

В інших вимогах Акціонерного комерційного банку «Трансбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідо», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення набирає законної сили негайно з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області А.М.Кварталова


Н.Д.Плавич

Л .А.Гірняк




Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація