АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-----------------------------------------------------------------------------------------------
У Х В А Л А
І М Е Н М У К Р А Ї Н И
03 лютого 2010 року
Судова палата в цивільних справах
апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого: Галушко Л.А.
Суддів : Плавич Н.Д. Кварталова А.М.
при секретарі: Граненко А.А
За участю позивача- Ющенко О.П.
Відповідач- Кучерук
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Одеси апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2010 року по справі за позовом ПАТ „Ерсте Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2
- про стягнення заборгованості за кредитним договором
та за зустрічним позовом
ОСОБА_3
ОСОБА_2,
до
ПАТ „Ерсте Банк"
-про визнання недійсним кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувсь до суду з позовом в котрому просив суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №014/158/2/07328 від 04 грудня 2007 року в сумі 146 597,36 дол. США, що на день розрахунку заборгованості(06 серпня 2009 року складає еквівалент національної валюти 1 126 307,52 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 відповідно до вищезазначеного кредиту отримав кредит в сумі 135 000 доларів США на строк користування кредитом до 03 грудня 2027 року включно зі сплатою 12% річних для придбання трьохкімнатної квартири за адресою Одеса, вул..Тополина,24, кв.6.В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_3 передав Банку в іпотеку на підставі договору іпотеки
Справа №22ц-1537-11 Головуючий 1-ї інстанції- Салтан Л.В.
Категорія-27 Доповідач-Галушко Л.А.
-2-
від 04 грудня 2007 року за реєстровим №1222 придбану на кредитні кошти квартиру в АДРЕСА_1
Відповідно до договору поруки №014/1581/2/07328/2 від 4 грудня 2007 року укладеного між ВАТ „Ерсте Банк" та відповідачем- Сочинський О.В. виступив поручителем та зобов'язався солідарно з ОСОБА_3 відповідати перед банком за виконання зобов'язання по кредитному договору в тому числі повернення суми кредиту, нарахованих процентів, комісій та неустойки ( штрафу та пені) та витрат банку пов'язаних із стягненням заборгованості.
ОСОБА_3, згідно п.5.2 кредитного договору, зобов'язавсь щомісячно до 15 числа кожного місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, здійснювати часткове погашення кредиту та відсотків сплатою ануїтет них платежів згідно з графіком визначеним в додатку до кредитного договору. Однак ні ОСОБА_3 ні ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконують.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2010 року позовні вимоги ПАТ „ Ерсте Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені. Суд стягнув з ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Публічно акціонерного товариства „Ерсте Банк" заборгованість за кредитним договором, сплати відсотків та пені в загальній сумі 1 126 307,52 грн. Та судові витрати в сумі 1700 грн. державне мито та 120 грн. за ІТЗ.
В задоволені зустрічних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з ухваленням нового, про відмову в стягнені суми заборгованості за кредитним договором та задоволенні зустрічних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що банк незаконно надав кредит в іноземній валюті без індивідуальної ліцензії НБУ.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи заявлені вимоги та відмовляючи в зустрічному позові районний суд виходив з того, що зобов'язання виконуються у встановлений в договорі строк. Оскільки сторони не виконали взятих на себе зобов'язань суд стягнув борг за змістом укладеного кредитного договору в солідарному порядку, оскільки відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язань, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Визнаючи розмір заборгованості суд першої інстанції виходив з заборгованості по кредиту в сумі 133 322,16 дол. США, заборгованість по відсоткам-11 634,47 дол. США, заборгованість по сплаті пені-1640,73 дол. США., відповідно до еквіваленту за 1 дол.-7,6830 грн.
Відмовляючи в зустрічному позові районний суд виходив з того, що валютні ризики під час виконання зобов'язань несе споживач.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не оспорюється сторонами, що 04 грудня 2007 року сторони уклали кредитний договір відповідно
-3-
до котрого ОСОБА_3 отримав кредит під 12% річних в сумі 135 000 доларів США. Та забезпечив виконання договору договором іпотеки №1222. Відповідно до договору поруки від 04 грудня 2007 року № 014/2/07328/2 ОСОБА_2 виступив поручителем та зобов'язавсь солідарно відповідати перед банком за виконання зобов'язання в тому числі повернення суми кредиту, нарахованих процентів, комісій та неустойки( штрафу, пені) та витрат банку пов'язаних із стягненням заборгованості.
Розмір заборгованості по кредиту становить: заборгованість по кредиту в сумі 133 322,16 дол. США, заборгованість по відсоткам-11 634,47 дол. США, заборгованість по сплаті пені-1640,73 дол. США. Еквівалент за 1 дол. становить-7,6830 грн.
Відповідно до ст.192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплати процентів.
При цьому згідно зі ст..2 Закону України „ Про банк і банківськіу діяльність" кошти-це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Статі 47 та 49 цього Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується.
Виходячи з вищевказаного, судова колегія приходить до висновку, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
За таких підстав, районний суд прийшов до правильного висновку та стягнув з відповідачів в солідарному порядку розмір заборгованості виходячи з еквіваленту по кредиту в сумі 133 322,16 дол. США, та понесених судових витрат, а в зустрічних вимогах відмовив.
Судова колегія не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що банк безпідставно видав кредит в іноземній валюті виходячи з відсутності заборони використання іноземної валюти, як засобу платежу оскільки відповідач з власної ініціативи на момент отримання коштів визначає для себе правила подальшої поведінки, які в подальшому не мають безпідставно змінюватись на вимогу однієї з сторін.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Київського районного суду Одеської області від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
ГОЛОВУЮЧИЙ: Гірняк Л.А.
СУДДІ : Кварталова А.М.
Плавич Н.Д.
Плавич Н.Д.