КОПІЯ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2011 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Ткачук О.О.
суддів Косогор Г.О., Комлевої О.С.
при секретарі Султановій Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю, стягнення моральної та матеріальної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Малиновського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку,
встановила:
У листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення матеріальної та моральної шкоди.
В обгрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначала, що її колишній чоловік ОСОБА_2 чинить їй перешкоди у користуванні 9/20 частин, а саме 75 кв.м. жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 яка їй належить на підставі свідоцтва про право власності. Вирішити добровільно спірне питання неможливо, а тому позивачка змушена була звернутися до суду і просила зобов'язати ОСОБА_2 дозволити ОСОБА_1 користуватися 9/20 частин жилого будинку за адресою: АДРЕСА_1 яка їй належить на підставі свідоцтва про право власності, зобов'язати ОСОБА_3 дозволити ОСОБА_1 право проходу та користування 9/20 частин вищевказаного жилого будинку, а також дозволити ОСОБА_1 право проходу до вищезазначеної власності, стягнути з ОСОБА_2 вартість оплати оренди житла за період з вересня 2007 року по теперішній час в сумі 79 200 грн., стягнути з ОСОБА_2 вартість ремонту в сумі 2 000 грн., та відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 1 000 гривень.
До суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, Малиновського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку, звернулась ОСОБА_3
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, вона посилалася на те, що з липня 2006 року відповідачка, колишня дружина її сина, за адресою житлового будинку, який
Справа №22ц-1645/2010 Головуючий 1- ої інстанції
Целух А.П.
Категорія: 5 Доповідач: Ткачук О.О.
розташований по АДРЕСА_1 не проживає, ніяких речей у будинку немає, реєстрація відповідачки по вказаній адресі порушує права ОСОБА_3 як власника майна, так як вона повинна сплачувати додаткові комунальні послуги. Відповідно, ОСОБА_3, просила суд винести рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні права власності шляхом зняття ОСОБА_1 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
У судовому засіданні суду першої інстанції сторони підтримали заявлені позовні вимоги, проти зустрічних позовів заперечували.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено; позовні вимоги ОСОБА_3 - задоволено.
На дане рішення була принесена апеляційна скарга ОСОБА_1, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог у повному обсязі, та відмову у задоволенні позову ОСОБА_3.
Заслухавши доповідача, яка доповіла зміст оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 10 п.3 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 п.1 ЦПК України розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 1986 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, який на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 21 січня 2007 року було розірвано.
Рішенням Виконавчого комітету Іллічівської районної ради народних депутатів № 493 від 28 червня 1996 року, житловий будинок літ. «Ж», літню кухню літ. «И», вбиральню літ. «Л», навіс літ. «К», гараж літ. «З» було введене в експлуатацію з оформленням права власності на ОСОБА_1
На підставі розпорядження № 794 від 29 липня 1999 року було видано свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на 9/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2009 року було визнано недійсним рішення виконавчого комітету Іллічівської районної ради № 493 від 01 червня 1996 року «Про прийняття в експлуатацію домоволодіння літ. «Ж» по АДРЕСА_1 в частині оформлення права власності та видачі свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння літ. «Ж» на ім'я ОСОБА_1. Визнано недійсним розпорядження Управління житлово-комунального господарства від 31 серпня 1999 року № 934 «Про перерахунок ідеальних частин та про видачу свідоцтва про право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 Визнано недійсним розпорядження Іллічівської районної адміністрації м. Одеси № 480 від 07 липня 1999 року «Про перерахунок ідеальних частин домобудівництва АДРЕСА_1 та видачі свідоцтва про право власності». Визнано недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння у вигляді 9/20 частин будинку АДРЕСА_1 видане на ім'я ОСОБА_1 на підставі розпорядження УЖКГ від 29 липня 1999 року № 794.
Дане рішення набрало законної сили.
Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_1 на час розгляду справи не була власником 9/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1 оскільки її право власності на зазначену частину будинку у встановленому законом порядку не було зареєстровано, та, відповідно, вона не наділена правом на звернення до суду із вимогами про усунення їй перешкод в здійсненні нею права користування та розпоряджання даним майном, у відповідності до ст. 391 ЦК України.
Позовні вимоги у частині стягнення моральної шкоди також задоволенню не підлягали, так як, відповідно до ст. 1167 ЦК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позивач повинен підтвердити факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, крім того моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала. ОСОБА_1 не було надано жодного доказу в підтвердження того, що саме відповідачем ОСОБА_2 їй була спричинена моральна шкода.
На основі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Малиновського РВ ГУМВС України в Одеській області про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття з реєстраційного обліку, суд дійшов до вірного висновку, що вони підлягали задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17 березня 2000 року належить 11/20 частин домоволодіння під АДРЕСА_1 який складається в цілому з двох кам'яних будинків.
Як вже вказувалось вище, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2009 року було скасовано право власності ОСОБА_1 на домоволодіння у вигляді 9/20 частин будинку АДРЕСА_1
ОСОБА_1 зареєстрована за зазначеною адресою, що підтверджується копією домової книги.
Факт відсутності ОСОБА_1 в зазначеному житловому будинку АДРЕСА_1 з липня 2006 року підтверджується актом, який підписаний сусідами.
Згідно ст.ст. 317, 319 ЦК України, власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно зі ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Згідно матеріалів справи, ОСОБА_1 не проживає в спірному приміщенні з 2006 року, тобто втратила право на користування житлом, що належить ОСОБА_3
Згідно зі ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права. Таким чином, суд дійшов вірного висновку, що зняття з реєстраційного обліку є наслідком задоволення вимоги ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні її власністю.
Суд перевірив усі докази, які навели сторони у підтвердження своїх вимог та заперечень, навів у рішенні фактичні обставини, які були встановлені судом при розгляді справи, вірно застосував правові норми, що регулюють ці правовідносини, та зробив вірний висновок про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та відмову у задоволенні позову ОСОБА_1.
Судова колегія не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_1 про те, що відповідачі по справі позбавили її права володіти та користуватись належним їй на праві власності майном - частиною домоволодіння, оскільки це не підтверджено матеріалами справи.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та які б мали правове значення, у апеляційній скарзі не наведено.
Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції в межах заявлених вимог повно і всебічно розглянув справу, дав належу оцінку наданим доказам, постановив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 308, 313-315 ЦПК України, судова колегія, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 листопада 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена на протязі двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.
Головуючий підпис О.О. Ткачук
Судді підпис Г.О. Косогор
підпис О.С. Комлева
З оригіналом згідно. Суддя О.О. Ткачук