ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
05.10.06р. | Справа № А36/289 |
За позовом Прокурора Жовтневого району м.Кривого Рогу в інтересах держави в особі Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривому Розі, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Комунального житлового підприємства №36, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 1109727грн.89коп.
Суддя Кожан М.П.
Секретар судового засідання Гриценко О.І.
Представники сторін:
від позивача Ковтунова О.В., довіреність №3395 від 27.02.06р.
Петерс В.І., довіреність №21174 від 04.10.06р.
від відповідача Шаповал С.В., № 65 від 20.01.06р.
СУТЬ СПОРУ:
Справа розглядається на підставі ч.6 Розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Прокурор звернувся до господарського суду із позовною заявою, у якій просить стягнути з відповідача суму боргу перед бюджетом у розмірі 1109727грн. 89коп., а саме стягнути з відповідача на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1109727грн. 89коп. на підставі п.3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач має узгоджені податкові зобов’язання не сплачені у встановлений законом термін.
Відповідач у запереченнях на позовну заяву пояснив, що позов не визнає та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 21.09.2006р. розгляд справи був відкладений до 05.10.2006р.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови, згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Комунальне житлове підприємство №36 зареєстроване виконкомом Криворізької міської Ради.
Податковий борг відповідача виник в результаті несплати в установлені строки узгоджених сум податкових зобов”язань, які виникли на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість за 2005р.-2006р., податкового повідомлення-рішення №0004371500/1/1382/82 від 30.01.2006р., а також підтверджується вищезазначеними документами.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, на який посилається Прокурор в обґрунтування позовних вимог активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.
Відповідно до п 1.7 ст. вказаного Закону активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Як вбачається із змісту вказаної правової норми, нею встановлено певний порядок стягнення податкового боргу, а саме: в рахунок погашення податкового боргу здійснюється примусове стягнення активів платника податків.
Іншого порядку стягнення податкового боргу законодавством не встановлено.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У порушення вказаної вимоги, прокурор просить стягнути з відповідача на користь державного бюджету саме суму податкового боргу, а не активи і в інший спосіб, ніж встановлено п.п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, на який він посилається як на підставу своїх вимог.
За викладених обставин суд не знаходить підстав для задоволення позову, оскільки позовні вимоги не відповідають встановленому законом порядку захисту порушеного права.
Керуючись Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п.6 Розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.П.Кожан
Дата складення постанови у повному обсязі- 02.11.2006р.