Справа №0124/1288/2012
2/0124/779/2012
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2012 року
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Прищепа О.І.,
при секретарі - Кирилової К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом Кримської республіканської установи «Лівадійський палац - музей» до ОСОБА_1, про стягнення майнового битку,
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача завдану майнову шкоду у розмірі 4332,80 гривні, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 гривень та витрати пов'язані з наданням правової допомоги.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Контрольно-ревізійним Управлінням АР Крим було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності в Кримській республіканській установі «Лівадійський Палац-Музей» за період з 01.03.2010 року по 31.05.2011 року, про що свідчить акт від 08.07.2011 року № № 04.-24\46.
В результаті ревізії встановлено порушення чинного законодавства при здійсненні операцій по оплаті праці за трудовими договорами від 01.06.2010 року укладених з фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 В укладених трудових договорах не позначений предмет договору, в актах виконаних робіт не зазначено найменування господарської операції, обсяг і одиниця виміру господарської операції, що є порушенням п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88. У результаті зазначених порушень було заподіяно майнову шкоду, яка допущений з вини відповідача ОСОБА_1, який обіймав посаду заступника директора установи та не мав права підписувати зазначені договори, у зв'язку з чим був звільнений з займаної посади за допущені порушення.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, мотивуючи тим, що відповідач не допускав жодних порушень, висновки, викладені в акті ревізії про порушення документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку з вини відповідача ОСОБА_1 не відповідають дійсності, позовні вимоги є неспроможними і протизаконними.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку сторін, пояснення свідків, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що відповідно до Акту ревізії № 04.-24\46 Контрольно-ревізійним Управлінням АР Крим було проведено ревізію фінансово - господарської діяльності позивача за період з 01.03.2010 року по 31.05.2011 року.
Проведеної ревізією було встановлено ряд порушень та недоліків, зокрема ревізією дотримання законодавства при здійсненні операцій з оплати праці та трудовими договорами встановлено, що Музеєм з фізичними особами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено 4 трудові угоди від 01 червня 2010 року № б/н.
Пунктом 2.1. укладених трудових угод за виконану робту передбачена оплата в розмірі 80,0 гривень, яка проведена Музеєм на підставі видаткових касових ордерів від 29 червня 2010 року № 193, 194, 196, 197 на суму 256,0 гривень, відрахування склали 544,0 гривні. Крім того, зазначено, що в укладених трудових угодах не визначено предмет договору та не вказано кількість, обсяги та види виконаних робіт, чим порушено п. 2, 3, 4 ст. 180, п.2 ст. 193 Господарського Кодексу України, відсутні обов'язкові реквізити, яки повинен мати первинний документ, а саме: найменування господарської операції в натуральному виразі, чим порушено п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністрества Фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (зі змінами). Інших документів, підтверджуючих виконання робіт за укладенними договорами до ревізії не надано. Таким чином проведено видатки не підтверджені документально в сумі 3200 гривень, нарахування склали 1132,8 гривні.
З метою повного усунення виявлених в ході проведення ревізії порушень, попередження їх виникнення у подальшому на адресу позивача 22.04.2011 року КРУ АР Крим було направлено вимогу № 01-04-14-14/6944, відповідно до п. 4 якої було запропоновано проведення стягнення з осіб, винних у безпідставній виплаті коштів в сумі 4332, 80 грн. у порядку та розмірі встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП України.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до Акту ревізії, посадовими особами, Кримської республіканської установи «Лівадійський палац-музей», яким було надано право розпоряджатися рахунками та підписувати розрахункові документи у період, що підлягав ревізії, були: з правом першого підпису - директор ОСОБА_6 з 01.03.2010 по 10.01.2011 року; в.о. директора ОСОБА_1 з 11.01.2011 по 15.02.2011 року; директор ОСОБА_9 з 16.02.2011 року по теперішній час; з правом другого підпису - головний бухгалтер ОСОБА_10 з 01.03.2010 по 01.03.2011 року; в.о. головного бухгалтера ОСОБА_11 з 02.03.2011 по 15.04.2011 року; головний бухгалтер ОСОБА_12 з 18.04.2011 року по теперішній час.
Згідно п. 5.1 Положення Кримської Республіканської Установи «Лівадійський Палац-Музей» від 2006 року, Музей самостійно планує і здійснює свою діяльність, а відповідно до п. 5.4 відносини Музею з громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюється на основі договорів.
З матеріалів справи вбачається, що 01.06.2010 року між Кримським Республіканським Установою «Лівадійський Палац-Музей» і фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були укладені трудові угоди на виконання робіт строком з 01.06.по 30.06.2010 року (п.1.1 договору), за результатами якої виплачувалося винагороду в розмірі 800 грн (п. 2.1 договору). Трудові договори підписані сторонами, з одного боку фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з іншого боку заступником директора з адміністративно-управлінських питань відповідачем у справі.
30.06.2010 року підписано акти прийому-здачі робіт за договорами та за умовами договорів виплачено винагороду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторона та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідженні та доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін будь-якими фактичними даними, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини 2 статті 57 ЦПК України ці дані встановлюються поясненням сторін, показаннями свідків.
Так, при розгляді справи, у судовому засіданні були опитані свідки ОСОБА_14, ОСОБА_15
Свідок ОСОБА_14 пояснив, що на період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року він в Кримській республіканській установі «Лівадійський Палац-Музей» займав посаду майстра з озеленення та збереження зелених насаджень. Оскільки в Музеї не було працівників по висадці квіткової живої продукції і декоративному озеленення в зазначений період було укладено трудові угоди з фізичними особами, які виконували роботу з термінової висадки в грунт живих квітів петунії і гвоздики садової та які перебували в стадії цвітіння. Роботи проводилися під його керівництвом, після виконаної роботи фізичним особам ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5 був виплачені грошові кошти.
Свідок ОСОБА_15 пояснив, що в період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року він займав в Музеї посаду завідувачем виробничим відділом, в зазначений період була термінова необхідність по висадці в грунт живої продукції, яка була привезена в Музей в кінці травня 2010 року. Для такої роботи були запрошені фізичні особи, з якими були укладені 4 трудових угоди, необхідність була викликана так само тим, що штатний розклад Музею не передбачала робочих з озеленення, а був початок літа і в Музеї були заплановані заходи, пов'язані з прибуттям глав Держав для проведення міжнародних переговорів. В кінці червня 2010 року було здійснено декоративне озеленення території Музею, фізичним особам з якими були укладені договори було виплачено винагороду.
Судом достовірно встановлено, що за укладеними договорами від 01.06.2010 року з фізичними особами ОСОБА_2, ОСОБА_13, ОСОБА_4, ОСОБА_5 були виконані і передані роботи, про що складені акти. За умовами договору було виплачено винагороду.
Встановлені в судовому засіданні зазначені обставини представником позивача не заперечувалися і не оскаржувалися.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність самого факту порушення договірної та фінансової дисципліни в Музеї.
Крім того, з посадової інструкції заступника директора з адміністративно-управлінських питань (АУВ) вбачається, що здійснюючи адміністративно-управлінське керівництво Музеєм, на відповідача за позовом було покладено обов'язок підписання договорів та контролювання їх здійснення, обов'язок документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку посадовою інструкцією на відповідача не покладався.
Відповідно до наказу Кримського Республіканського Установи «Лівадійський палац-музей» № 62-Л від 23.02.1011 року, згідно з яким ОСОБА_1 заступник директора з адміністративно-управлінських питань був звільнений за власним бажанням згідно зі ст. 38 КЗпП України, тобто до проведення ревізії, що спростовує аргумент про те, що відповідач був звільнений за допущене посадове порушення.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні представник позивача не надав суду доказів, які б підтвердили наявність самого факту порушення в Музеї договірної дисципліни та заподіяння шкоди з вини відповідача. Аргумент про те, що підтвердженням провини є акт ревізії є неспроможним, оскільки в силу Постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550 «Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою» акт ревізії є лише документом, який складається особами, які проводили ревізію, фіксує факт її проведення та її результати, а не є безумовним доказом провини.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, та не підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв'язку з чим у задоволені позовних вимог до ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 Цивільно-процесуального Кодексу України, ст. 55 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 1166 Цивільного Кодексу України, суд,
в и р і ш и в :
В задоволені позову Кримської республіканської установи «Лівадійський палац - музей» до ОСОБА_1, про стягнення майнового битку - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строк передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: